15 листопада 2012 року К/9991/70090/12
Суддя Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2011 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року
у справі № 2а-/0370/3085/11
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 08 листопада 2012 року направив по пошті до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, повний текст ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року був складений 12 жовтня 2012 року, тоді як касаційну скаргу було направлено позивачем до суду касаційної інстанції 08 листопада 2012 року, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, лише вказує про несвоєчасне отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, а саме 01 листопада 2012 року після звернення до суду першої інстанції, що підтверджується заявою про отримання судового рішення від 30 жовтня 2012 року з розпискою про отримання судового рішення представником позивача 01 жовтня 2012 року. При цьому, доказів звернення (неможливості звернення) до суду та отримання (неможливості отримання) оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 01 листопада 2012 року позивачем суду касаційної інстанції не надано, з урахуванням того, що представник позивача був присутнім у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10 жовтня 2012 року при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення, з огляду на що у суду відсутній обов'язок надіслання копії судового рішення особі, яка була присутня в судовому засіданні у відповідності до положень статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску відповідачем строку касаційного оскарження.
Відповідно до частини 4 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази, якими за даних обставин можуть бути: докази звернення (неможливості звернення) до суду та отримання (неможливості отримання) оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції до 01 листопада 2012 року, а також будь-які інші фактичні дані, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з частиною 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного та відповідно до приписів частини 4 статті 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись ст. ст. 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного Л.І. Бившева
суду України