"17" жовтня 2012 р. м. Київ К-2489/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Володарсько-Волинського районного споживчого товариства
на постанову Господарського суду Житомирської області 27.09.2007 р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р.
у справі № 10/88-НА (22-а-8045/2008)
за позовом Володарсько-Волинського районного споживчого товариства
до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області
про визнання рішення частково нечинним,
Володарсько-Волинське районне споживче товариство (надалі -позивач) звернулось до суду з позовом до Володарсько-Волинської міжрайонної державної податкової інспекції у Житомирській області (надалі -відповідач) про визнання рішення частково нечинним.
Постановою Господарського суду Житомирської області 27.09.2007 р. (суддя -Л.О. Будішевська), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -О.В. Попович, судді: Я.С. Мамчура, Т.І. Горбань) у задоволенні позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що представниками податкового органу проведено перевірку магазину Володарсько-Волинського районного споживчого товариства щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої 16.03.2007 р. складено акт № 06300119/2320 (надалі - акт).
Перевіркою встановлено порушення позивачем: статті 6 Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.1992 р. № 18-92 "Про акцизний збір" (надалі - Декрет Кабінету Міністрів "Про акцизний збір"), пункту 19, пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 р. №567 "Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Постанова Кабінету Міністрів України "Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів") що виразилося у реалізації тютюнових виробів за ціною вищою, ніж встановлена виробником (імпортером) товару, та наявність на реалізації у позивача пляшки вина без марки акцизного збору.
На підставі акта перевірки прийнято рішення від 03.04.2007 р. №0000711702/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2700,00 грн. у тому числі 1000,00 грн. за реалізацію тютюнових виробів за ціною, вищою від встановленої максимальної роздрібної ціни, та 1700,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору.
Суди попередніх інстанцій відмовляючи у задоволенні позову виходили з того, що податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції, оскільки саме на позивача покладено відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв без акцизної марки.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки судів правильними, з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів") алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з абзацом другим частини другої статті 7 Закону України від 15.09.1995 р. № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізація на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Частиною другою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Доводи позивача щодо того, що за відсутність акцизної марки на товарі повинен відповідати виробник є необґрунтованими, оскільки зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного збору встановленого зразка є підставою для застосування штрафних санкцій.
Водночас за змістом пункту 20 та пункту 21 Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2003 № 567 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) марки наклеюються виробниками на кожну пляшку, пачку (упаковку) у такий спосіб, щоб вони розривалися під час відкупорювання (розкривання) виробів.
Для прикріплення марок повинен використовуватися клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.
Таким чином, у результаті прийняття на реалізацію продукції не промаркованої належним чином, позивач несе відповідальність, передбачену статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товару без марок акцизного збору, але не менше 1 700, 00 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, відмовивши у задоволенні позову.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Володарсько-Волинського районного споживчого товариства залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Житомирської області 27.09.2007 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 р. у справі № 10/88-НА (22-а-8045/2008) залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.
Судді(підпис)Бившева Л.І.
(підпис)Шипуліна Т.М.