21 листопада 2012 року м. Київ К-30892/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 року
у справі № А23/616
за позовом Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
до Громадської організації клубу любителів природи «Саксагань»
про звернення стягнення на активи боржника, -
Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі -позивач, Північна МДПІ у м. Кривому Розі) звернулась у листопаді 2007 року до суду з адміністративним позовом до Громадської організації клубу любителів природи «Саксагань» (далі -відповідач, ГО КЛП «Саксагань») та з урахуванням заяви про зміну позовних вимоги просила звернути стягнення на активи боржника в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 12 021,48 гривня.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 року позов задоволений: звернуто стягнення на активи ГО КЛП «Саксагань»в рахунок погашення податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 12 021,48 гривня.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2009 року постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2008 року скасована, прийнята нова постанова, якою у задоволені позову відмовлено.
Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно Статуту ГО КЛП «Саксагань», затвердженого зборами членів клубу, протокол № 5 від 10.11.1993 року та зареєстрованого виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Кривого Рогу (рішення № 5(1) від 14.01.1994 року) клуб є громадською організацією та юридичною особою, яка має відокремлене майно, власний баланс, тощо та веде бухгалтерський облік, статистичну звітність і здійснює платежі до бюджету згідно діючому законодавству. Головною метою клубу є мобілізація громадськості на реалізацію природоохоронних заходів, для чого у Статуті передбачені такі види діяльності як вирощування декоративних, квіткових екзотичних і зникаючих культур деревно-чагарникової рослинності, участь у розробці і проведенні заходів з охорони санітарної зони ріки Саксагань та рекультивації відводів, розробка наукових рекомендацій з виробництва сільськогосподарської продукції та культурних рослин тощо.
Згідно довідки Дніпропетровського обласного управління статистики № 2055 від 06.03.2002 року ГО КЛП «Саксагань»внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та згідно з довідкою № 439 від 10.01.2005 року ГО КЛП «Саксагань»- неприбуткова організація перебуває на обліку у позивача з 01.07.2003 року.
Відповідач згідно Рішення міськради № 81(2) від 23.03.1991 року отримав у користування для організації та благоустрою санітарної зони річки Саксагань земельну ділянку площею 2,2 га, яка є частиною гірничого відводу шахти «Жовтнева» (родовище загальнодержавного значення) і санітарно-захисною зоною об'єкту негативного впливу на людей і довкілля, яка на момент передачі була порушена попереднім землекористувачем.
Після здійснення відповідачем рекультивації земельної ділянки у 1992 року ним було отримано державний акт № 4 від 15.10.1992 року на право постійного користування землею для організації питомника рідкісних культур в межах санітарно-захисної зони.
Як свідчать матеріали справи ГО КЛП «Саксагань»з 1992 року подавались звіти Ф1-ПП про надання пільг, внаслідок чого його було звільнено від сплати земельного податку до січня 2005 року, коли такий звіт не було прийнято, після чого ним були подані розрахунки земельного податку, згідно з якими відповідачем самостійно визначені суми земельного податку: на 2005 рік -23 062,76 гривні; на 2006 рік -23 870,00 гривень; на 2007 рік -23 870,00 гривень.
Крім цього, позивачем на підставі акту перевірки від 13.07.2006 року № 00181 було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002301801/0/13140/10/153/860, яким визначено податкове зобов'язання відповідача з земельного податку в розмірі 170,00 гривень.
У зв'язку з тим, що відповідачем суми податкових зобов'язань по земельному податку не сплачувались Північною МДПІ у м. Кривому Розі відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»були направлені на адресу відповідача першу та другу податкові вимоги.
Одночасно під час розгляду даної справи було встановлено, що ГО КЛП «Саксагань»були подані до податкового органу уточнюючі розрахунки з земельного податку за 2005-2007 роки, згідно з якими відповідачем визначено суми податку, які зменшують податкові зобов'язання за вказаний період у зв'язку з виправленням помилки: на 2005 рік -23 062,76 гривні; на 2006 рік -23 870,00 гривень; на 2007 рік -23 870,00 гривень, внаслідок чого станом на 06.03.2008 року сума недоїмки по земельному податку з юридичних осіб становила 170,00 гривень та нарахована позивачем пеня на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в сумі 11 851,48 гривня.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач на момент вирішення спору в установленому порядку від сплати земельного податку не був звільнений, що строк стягнення податкового боргу регулюється спеціальним законом, яким є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 цього Закону встановлює, що податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. На момент вирішення спору вказаний строк не закінчився.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступних мотивів.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платники податків -юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Згідно з п. 1.2 цієї ж статті податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка), відповідно до п. 1.3 вказаної статті, це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів даної справи відповідач згідно з статутними документами є неприбутковою громадською організацією, яка не займається господарчою діяльністю, прибутків не має, усі роботи і засади виконує безоплатно, тобто ГО КЛП «Саксагань»не має обов'язкових ознак, який повинен мати суб'єкт підприємницької діяльності.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про об'єднання громадян»громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Відповідно до п. 2.4 Класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 97 від 28.05.2004 року господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконування робіт чи надавання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Некомерційна господарська діяльність -самостійна систематична господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (підпункт 2.4.1 цього пункту).
Пунктом 1.6 Інструкції про податковий кредит, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 442 від 22.09.2003 року встановлено, що неприбуткові установи та організації, зареєстровані в Україні, це, зокрема, установи і організації, які є громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями, громадськими організаціями інвалідів та їх місцевими осередками, створеними згідно з Законом України «Про об'єднання громадян».
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, яка з урахуванням того, що відповідач у справі за своєї організаційно-правовою формою є неприбутковою громадською організацією, та не є платником податку у розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, прийшла до висновку, що вимоги позивача щодо застосування до ГО КЛП «Саксагань»звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу є неправомірними та безпідставними.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до п. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області -відхилити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2012 року у справі № А23/616 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова
Судді: М.І. Костенко
І.В. Приходько