"10" жовтня 2012 р. м. Київ К-4754/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року по справі №2-а-3469/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська м'ясна компанія» до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівська м'ясна компанія»(далі-ТОВ «Чернігівська м'ясна компанія», позивач) до Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області (далі-ДПІ у Коропському районі Чернігівської області, відповідач) задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000122310/0 від 29.11.2007 про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року на 68654,00грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 20.01.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 17.02.2010 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, аб. 2 та 3 п.п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2, аб. 1, 2, 3 п. 12 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробником за продані ними переробним підприємства молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року №805, абзацу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скаргах доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №289/23-008/3285947 від 21.11.2007, складеного за результатом позапланової документальної перевірки ТОВ «Чернігівська м'ясна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в установі банку за липень 2007 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000122310/0 від 29.11.2007 про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року на 68654,00грн.
Підставою для прийняття вищезазначеного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем аб. 2 та3 п.п.11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2, аб. 1, 2, 3 п. 12 Порядку нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробником за продані ними переробним підприємства молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 року №805 (у редакції змін внесених постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007), абзацу 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, внаслідок завищення розміру заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року на 68654,00грн. При цьому, податковий орган виходив з того, що сільськогосподарські виробники не мають права включати до складу податкового кредиту загальної бюджетної декларації з подальшим відшкодуванням з бюджету сум податку на додану вартість сплачені ними у зв'язку з реалізацією переробним підприємствам молока і м'яса в живій вазі за нульовою ставкою та іншої діяльності відповідно до п.п.11.21, 11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п.6.2.6 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських товаровиробників передбачена нульова ставка податку по операціях з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою.
Крім того, пунктом 11.21 статті 11 вказаного Закону України передбачено, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
При цьому згаданий пункт не встановлює будь-якої залежності в обліку цих операцій ні від ставки податку, яка застосовується при реалізації вказаних видів продукції, ні від напрямку реалізації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 №596 з Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 №805 «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», виключена норма, яка дозволяла відносити суми податку на додану вартість по придбаних товарах (роботах, послугах), пов'язаних з виробництвом молока та м'яса в живій вазі, що поставляються сільгосппідприємствами переробним підприємствам, до складу податкового кредиту, який відображався в декларації з розрахунків з бюджетом (загальна декларація), і відповідно отримувати відшкодування з бюджету за цією декларацією.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА від 30.05.1997 №166 платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Згідно з пунктом 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 №271, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби.
Враховуючи, що встановлений п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» спеціальний режим оподаткування поширюється і на позивача, відтак, подання податкової декларації скороченої форми є його обов'язком.
Отже, починаючи з дати опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 №596 операції з поставки молока та м'яса в живій вазі сільгоспвиробниками на переробні підприємства за нульовою ставкою та податковий кредит, пов'язаний з придбанням товарно матеріальних цінностей для виробництва зазначених товарів, підлягають відображенню в спец декларації №1, що відповідає суті спеціального режиму оподаткування, встановленому п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Разом з тим, надаючи оцінку правомірності рішення податкового органу щодо завищення ТОВ «Чернігівська м'ясна компанія»суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість обставини, які підлягали юридичній оцінці відповідно до положень цього пункту, судами попередніх інстанцій встановлені неповно. Доводячи правомірність зменшення сум бюджетного відшкодування та донарахування сум податкових зобов'язань з ПДВ, податкова інспекція в судовому процесі посилалась на те, що таке зменшення було здійснено з врахуванням частки придбаних товарів, вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та використано безпосередньо на діяльність, оподаткування якої підлягає згідно п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Вказані обставини мають суттєве значення для правильності вирішення даного спору, проте, судами попередніх інстанції не досліджені.
Порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 та ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Коропському районі Чернігівської області задовольнити частково.
Скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2009 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: _______________________Т.М.Шипуліна
Судді: _______________________Л.І. Бившева
_______________________А.М. Лосєв