10 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/15706/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.
за участю: секретаря Хомініч С.В.
представника відповідача -Перепелюка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року по справі №2а-5487/10/2670 за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
На розгляд суду передано вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (далі-СПД ОСОБА_2, позивач) до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (далі-ДПІ у Подільському районі міста Києва, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0002631730/0 від 05.08,2009, №0002641730/0 від 05.08.2009, №0002631730/1 від 19.10.2009, №0002641730/1 від 19.10.2009, №0002631730/3 від 16.03.2010, №0002641730/3 від 16.03.2010.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано правомірністю визначення позивачеві податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість з огляду на те, що перебуваючи на спрощеній системі оподаткування позивачем перевищено граничний обсяг виручки від продажу товарів, робіт (послуг), встановлений Указом Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(далі -Указ №727/98). При цьому, судом зазначено, що порушення процедури проведення перевірки працівниками органів податкової служби може бути підставою для недопущення посадових осіб органу податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки, але не є підставою для визнання перевірки та її наслідків протиправними.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2010 року, позовні вимоги задоволено. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав на те, що податковий орган під час проведення перевірки не дослідив первинних документів, не надав їм належної оцінки та помилково прийшов до висновку про перевищення позивачем гранично допустимого на єдиному податку обсягу виручки з огляду на те, що серед отриманих позивачем коштів, частина коштів отриманих за договором комісії.
Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач 21.03.2011 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 19.04.2011 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 1, 2, 4, 5 Указу №727/98, ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.
До суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку зі смертю позивача - СПД ОСОБА_2
Перевіривши матеріалами справи, колегія суддів, дійшла висновку, про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.
За змістом статті 228 та пункту 5 частини 1 статті 157 КАС, суд касаційної інстанції скасовує незаконні судові рішення в касаційному порядку, визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу і закриває провадження у справі у разі смерті особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно витягу з запису про смерть №S 977/2012 відділу реєстрації актів цивільного стану м.Дюссельдорф (Федеративна Республіка Німеччина) ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Правовідносини по даній справі нерозривно пов'язані з особою позивача і не допускають правонаступництва, а тому смерть позивача - ОСОБА_2 є підставою для закриття провадження у справі.
При цьому, колегія суддів погоджується з приведеними в касаційній скарзі доводами, що висновок суду апеляційної інстанції щодо неправомірності визначення позивачеві податкових зобов'язань є помилковим, оскільки, визнавши, що грошові кошти, що надійшли на банківський рахунок позивача від покупців товарів, проданих позивачем на умовах комісії, не є його (позивача) виручкою, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що Указ №727/98 не містить жодних застережень щодо виключення зі складу виручки отриманої від реалізації товарів сум, які надійшли в межах виконання суб'єктами підприємницької діяльності договорів комісії, і що з огляду на це виручкою вважається будь-яка сума, отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу.
А відтак, позивач, отримавши на розрахунковий рахунок суму, яка перевищує встановлений Указом № 727/98 розмір виручки (500 тис. грн.) повинен був перейти на загальну систему оподаткування та сплачувати податкові зобов'язання, тому числі, з податку з доходів та з податку на додану вартість.
З огляду на те, що зазначений Указ №727/98 не містить положень, які б регулювали питання оподаткування сум, що перевищують граничний обсяг виручки, встановлений законодавцем, оподаткування доходів, отриманих платником єдиного податку з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, повинно здійснюватися із застосуванням правил загальної системи оподаткування, врегульованих, зокрема Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»з урахуванням загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України «Про систему оподаткування».
Враховуючи вищезазначене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року є неправомірною та підлягає скасуванню, а законна постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2010 року, такою, що втратила законну силу.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, 210, 220, 221, 223, 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254
Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2011 року скасувати.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2010 року визнати такою, що втратила законну силу.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: _______________________Т.М.Шипуліна
Судді: _______________________Л.І. Бившева
_______________________А.М. Лосєв
Суддя Т.М. Шипуліна