"31" жовтня 2012 р. м. Київ К-23098/10-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2010 року
у справі № 2- 8033/09/1370
за позовом Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області
до Гніздичівського державного спиртового заводу
про застосування арешту активів платника податків у вигляді зупинення операцій на рахунках, продовження арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках та зобов'язання вчинити дії, -
Державна податкова інспекція у Жидачівському районі Львівської області (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Гніздичівського державного спиртового заводу (далі -відповідач) про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків; продовження адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках Гніздичівського державного спиртового заводу на термін 3168 годин (132 дні); зобов'язання Гніздичівського державного спиртового заводу допустити працівників ДПІ у Жидачівському районі Львівської області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки підприємства.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання Гніздичівського державного спиртового заводу допустити працівників ДПІ у Жидачівському районі Львівської області до проведення позапланової виїзної документальної перевірки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2010 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Жидачівському районі Львівської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2010 року і направити справу на новий розгляд.
У запереченні на касаційну скаргу Гніздичівський державний спиртовий завод, посилаючись на те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2010 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Начальник ДПІ у Жидачівському районі Львівської області на підставі підпункту 7 частини 6, частини 7 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та службового листа ВПМ ДПІ у Стрийському районі від 25 листопада 2009 року № 3905/26-3/1 було прийнято наказ від 30 листопада 2009 року № 197 «Про проведення позапланової виїзної перевірки»Гніздичівського державного спиртового заводу з питань дотримання вимог податкового законодавства. Термін проведення перевірки з 01 грудня 2009 року по 07 грудня 2009 року.
01 грудня 2009 року ДПІ у Жидачівському районі Львівської області був складений акт про те, що директор Гніздичівського державного спиртового заводу -Гнатишин Йосип Петрович відмовився від отримання направлення на перевірку № 127 від 30 листопада 2009 року та його підписання, а також акт про те, що директор Гніздичівського державного спиртового заводу -Гнатишин Йосип Петрович не допустив посадових осіб податкового органу до проведення позапланової виїзної перевірки.
03 грудня 2009 року ДПІ у Жидачівському районі Львівської області був складений акт про те, що при виході на юридичну адресу Гніздичівського державного спиртового заводу було встановлено відсутність посадових осіб (директора, головного бухгалтера) підприємства.
04 грудня 2009 року в.о. начальника ВПМ ДПІ у Стрийському районі звернувся до начальника ДПІ у Жидачівському районі Львівської області із поданням про застосування адміністративного арешту платника податку -Гніздичівського державного спиртового заводу.
04 грудня 2009 року начальник ДПІ у Жидачівському районі Львівської області прийняв рішення про застосування адміністративного арешту активів платника податків, яким згідно з підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вирішив застосувати умовний адміністративний арешт активів платника податків -Гніздичівського державного спиртового заводу
04 грудня 2009 року начальник ДПІ у Жидачівському районі Львівської області прийняв рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках Гніздичівського державного спиртового заводу. Підставою для прийняття рішення був визначений підпункт «г»підпункту 9.1.2 пункту 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт відмови платника податків від проведення перевірки не підтверджений актом відмови, порядок складання якого передбачений Порядком застосування адміністративного арешту платника податків, затвердженим наказом ДПА України № 386 від 25 вересня 2001 року, зокрема, складені податковим органом акти не підписані понятими особами, деякі з них складені не за місцезнаходженням платника податків, з урахуванням того, що податковим органом не спростовано факт вручення керівнику Гніздичівського державного спиртового заводу належного наказу керівника податкового органу про проведення перевірки, оскільки такий наказ не містив підпису посадової особи податкового органу. Також суд виходив з того, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним заходом забезпечення можливості погашення податкового боргу, доказів існування якого у Гніздичівського державного спиртового заводу податковим органом також не надано.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття податковим органом рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту у вигляді зупинення операцій на рахунку, ДПІ у Жидачівському районі Львівської області визначила підпункт «г»підпункту 9.1.2 пункту 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме те, що Гніздичівський державний спиртовий завод відмовляється від проведення позапланової перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Згідно підпункту 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до положень підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Підпунктом «г»підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що арешт активів може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
За приписами пункту 5.4 розділу 5 Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом ДПА України № 386 від 25 вересня 2001 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі виникнення обставини, передбаченої Підпунктом «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.
Відповідно до частини 1 статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Разом з цим, частиною 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, акт відмови Гніздичівського державного спиртового заводу від проведення позапланової перевірки не підписаний понятими особами (арк. справи 15) та містить зауваження директора заводу щодо того, що надана йому копія наказу про проведення позапланової виїзної перевірки не містила підпису керівника податкового органу, що підтверджується копією такого наказу (арк. справи 10).
За таких обставин, а також виходячи з аналізу наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги податкового органу є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Жидачівському районі Львівської області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2010 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна