"13" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/74290/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкова інспекція Житомирської області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року
та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року
у справі №2а-9079/10/0670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бехівський гранітний кар'єр»(надалі -ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр»)
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (надалі -Коростенська ОДПІ)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000972301/0 від 26.10.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 7 місяців 2010р. на 202081,00грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанов судів першої та апеляційної інстанції, прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр»з питань достовірності виникнення від'ємного значення за червень 2010р. та заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2010р., за результатами якої складено акт №604/23-01/13568156 від 18.10.2010р.
Згідно з висновками акту перевірки ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр»порушило вимоги п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищило суму ПДВ, заявлену до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку в червні 2010 року на суму 1726,00 грн., завищило від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за червень 2010 року в сумі 202081,00 грн.. Акт, складений між ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр»та ТОВ «Спецгортехніка» про надання послуг, який був наданий для перевірки, не відповідає чинному законодавству, не містить змісту господарської операції та її виміру, посади прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа. У ньому відсутня інформація про фактично понесені витрати, пов'язані з отриманням в оренду спецтехніки та автомобілів та відсутнє документальне підтвердження, що понесені витрати понесли економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності. Таким чином акт наданих послуг не може слугувати підставою для включення коштів до складу податкового кредиту.
На підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000972301/0 від 26.10.2010р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 7 місяців 2010р. на 202081,00грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що між ТОВ «Спецгортехніка»та ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр»було укладено договір оренди майна від 01.01.2007р., додаткову угоду від 02.01.2007р., додаткову угоду від 03.01.2007р., додаткову угоду від 01.01.2007р. Відповідно до умов вказаних правочинів ТОВ «Спецгосптехніка»передало позивачеві у строкове платне користування майно, що визначається в акті приймання передачі орендного майна, а ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр»залишило за собою право проводити за власний рахунок ремонт та технічне обслуговування, нести витрати, пов'язані з оплатою паливно-мастильних матеріалів, витратних матеріалів та деталей, вузлів та агрегатів, що спрацьовуються або зношуються в процесі експлуатації майна, що здається в оренду ТОВ «Бехівський гранітний кар'єр». В актах наданих послуг №6 від 30.06.2010р. та №7 від 31.07.2010р. зазначено найменування виконаних робіт (послуг), а саме: оренда спецтехніки згідно договорів, оренда автомобілів ГАЗ 32213-420, Toyota Landcruser та Hunday Tucson 2.0. Загальна вартість виконаних робіт складає 1212488,47 коп., в т.ч. ПДВ 202081,41 грн. На підтвердження фактичної оплати вартості наданих послуг позивачем були подані копії банківських виписок та податкових накладних від 30.06.2010р. та 31.07.2010р.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обумовлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, правомірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що посилання податкового органу у акті перевірки на відсутність доказів того, що понесені позивачем витрати з придбання послуг принесли економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності, не заслуговують на увагу та самі по собі не можуть бути правовою підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту у зв'язку з реальним придбанням товарів (послуг), оплатою їх вартості, сплатою ПДВ в ціні товарів (послуг), що підтверджується документально.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкова інспекція Житомирської області -залишити без задоволення.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ О.В. Муравйов