"03" жовтня 2012 р. м. Київ К-12812/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючий,
Малиніна В.В.,
Юрченка В.В.,
секретар судового засідання Кухар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Вищої ради юстиції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом й зазначав, що рішенням Вищої ради юстиції від 18 березня 2008 року було відмовлено у внесенні подання Президенту України про призначення його на посаду судді Київського апеляційного господарського суду у порядку переведення.
Вважаючи таке рішення протиправним, просив рішення Вищої ради юстиції від 18 березня 2008 року скасувати в частині відмови у внесенні подання Президенту України про призначення на посаду судді, а також визнати відсутність компетенції Вищої ради юстиції щодо прийняття кваліфікаційного іспиту на посаду судді.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Вищої ради юстиції від 18 березня 2008 року в частині відмови у внесенні подання Президенту України про призначення на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судові рішення та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З обставин справи вбачається, що Указом Президента України від 04 серпня 2003 року ОСОБА_4 строком на п'ять років призначено на посаду судді військового місцевого суду Луганського гарнізону, а після його ліквідації Указом Президента України від 04 жовтня 2005 року призначено на посаду судді господарського суду Луганської області в межах п'ятирічного строку.
ОСОБА_4 висловив бажання про переведення до Київського апеляційного господарського суду й у відповідності до частини третьої статті 62 Закону України «Про судоустрій України», чинної на час виникнення спірних правовідносин, у вересні 2007 року склав кваліфікаційний іспит і Головою Вищого господарського суду України зроблено відповідне подання про призначення на зазначену посаду судді.
Висновком секції з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад від 05 лютого 2008 року рекомендовано Вищій раді юстиції прийняти рішення про відмову у внесенні подання Президенту України щодо призначення ОСОБА_4 на посаду судді Київського апеляційного господарського суду в межах п'ятирічного строку. А рішенням Вищої ради юстиції від 18 березня 2008 року № 343/0/15-08 позивачу відмовлено у внесенні подання Президенту України про призначення на посаду судді Київського апеляційного господарського суду в межах п'ятирічного строку. У обгрунтування такого рішення зазначено, що рекомендацію кваліфікаційної комісії суддів господарських судів щодо внесення подання Президенту України про призначення на посаду судді не підтримано, оскільки за нього не проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради юстиції.
Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій прийшли до законного і обґрунтованого висновку про те, що Вищою радою юстиції невмотивовано відмовлено у внесенні подання Президенту Україну про призначення ОСОБА_4 на посаду судді Київського апеляційного господарського суду у порядку переведення.
Доводи касаційної скарги про те, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, не спростовує зазначених висновки судів.
Рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 227 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування і направлення справи на новий розгляд не вбачається.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Вищої ради юстиції залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2009 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:С.Є. Амєлін /підпис/ В.В. Малинін /підпис/ В.В. Юрченко /підпис/