"14" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/22730/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді Ліпського Д.В.,
суддів : Ємельянової В.І.,
Ситникова О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення,-
У лютому 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення старшого державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №22884602 від 25 листопада 2010 року виданого на підставі виконавчого листі №2-881/10.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08 лютого 2011 року у відкритті провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08 лютого 2011 року -без змін.
У касаційній скарзі позивач не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня службова чи посадова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 статті 4 цього Кодексу визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Судами встановлено, що позивач просить визнати протиправним рішення відповідача, а саме постанову про відкриття виконавчого провадження №22884602 від 25 листопада 2010 року прийняту на підставі виконавчого листа №2-881/10, виданого Шевченківським районним судом міста Києва у справі за позовом АКБ «Трансбанк»до ТОВ «Техпродсервіс», ОСОБА_3, ОСОБА_2. про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Отже, оскаржувана позивачем постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята на підставі виконавчого листа, виданого судом на виконання рішення у справі №2-881/10, яке прийняте судом у порядку цивільного судочинства.
Частина перша статті 181 Кодексу адміністративного судочинства визначає: учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно зі статтею 383 Цивільно-процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи, тобто дана справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Отже, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі зробив правильний висновок, що вимоги позивача слід вирішувати в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що оскаржувані судові рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права, то колегія суддів приходить до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судові рішення -без змін.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08 лютого 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправним рішення -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.В. Ліпський
Судді: В.І. Ємельянова
О.Ф. Ситников