20 листопада 2012 року м. Київ Справа № 2а-375/09/0870
К-55585/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Муравйов О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 р.
у справі № 2а-375/09/0870
за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя
до ОСОБА_5
третя особа: Державний реєстратор Сергеєва Тетяна Іванівна
про визнання недійсною державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної
особи,
Державна податкова інспекція у Жовтневому районі міста Запоріжжя (далі -позивач, ДПІ у Жовтневому районі міста Запоріжжя) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 (далі - відповідач, ОСОБА_5.) про визнання недійсною державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 р. у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі міста Запоріжжя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ОСОБА_5 зареєстрована Виконавчим комітетом Запорізької міської ради як фізична особа - підприємець та внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (і.н. НОМЕР_1). 23.11.2007 р. її взято на облік у ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, як платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок про те, що при створенні суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи були відсутні воля ОСОБА_5 та мета створення суб'єкта підприємницької діяльності - досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку шляхом провадження самостійної, ініціативної та систематичної господарської діяльності, зроблено податковим органом на підставі письмових пояснень громадянки ОСОБА_5, відібраними співробітниками УСБУ в Запорізькій області.
Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Пунктом 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»закріплено право органів державної податкової інспекції звертатись у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що перелік підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності є вичерпним та будь-яких інших підстав законом не передбачено.
Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено право органів державної податкової служби на звернення до суду з вимогами про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію та визнання недійсним всіх фінансово-господарських та бухгалтерських документів від дня їх складання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя відхилити.
2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2009 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2009 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов