08 листопада 2012 року м. Київ К-15963/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010
у справі № 2а-4640/08/1570
за позовом Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт"
до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську
про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень -рішень
Державне підприємство „Іллічівський морський торгівельний порт" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень: № 0004602301/0, № 0004612301/0 від 24.12.2007, № 0004602301/1, № 0004612301/1 від 25.01.2008.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2008 позовні вимоги задоволено частково, скасоване податкове повідомлення - рішення Державної податкової адміністрації у місті Іллічівську № 0004602301/1 від 25.01.2008, на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 27735 грн., податкове повідомлення - рішення № 0004612301/1 від 25.01.2008, на суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 13723 грн., в задоволенні іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2008 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у м. Іллічівську оскаржила їх в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2007 та складено акт № 2984/23-204-374644123 від 14.12.2007.
За результатами перевірки відповідачем були прийнятті податкові повідомлення рішення: № 0004602301/0, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27735 грн., № 0004612301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 13723 грн.
В порядку адміністративного оскарження рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівськ залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
Відповідачем 25.01.2008 р. прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004602301/1 від 25.01.2008, яким визначено позивачу податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 27735 грн.; № 0004612301/1 від 25.01.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 13723 грн.
Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", в податкових накладних № 22 від 31.07.2006; № 25 від 31.08.2006; № 23 від 30.09.2006; № 3 від 31.10.20006; № 19 від 30.11.2006 відсутній опис техніки, що використовувалась для робіт, послуг, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит за 2006 року на 10008 грн., пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємства" підприємством реалізовано послуги за цінами, нижчими від звичайних цін на такі роботи, що діяли на дату продажу, було здійснено послуги по навантаженню та розвантаженню вантажів МП „Аврора інтерсервіс" з наданням знижки 10% при перевалці вантажного та негабаритного обладнання з використанням плавкранів „Богатир" та „СПК-90". Згідно доповнення від 18.12.2006 року до договору № 207 МП „Автора інтерсервіс" надано знижку до акордної ставки на перевалку транзитного обладнання в розмірі 15 %.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.10.2005 між Державним підприємством „Іллічівський морський торгівельний порт" та Малим підприємством „Аврора інтерсервіс", який є платником єдиного податку на прибуток за ставкою 10 %, укладено договір, предметом договору є вантажно-розвантажувальні роботи по перевалці та зберіганню вантажів, в тому числі важковагового негабаритного металопрокату, вартість роботи плавучих кранів визначається до місцевих тарифів Порту в розмірі 10 %.
27.11.2006 між Державним підприємством „Іллічівський морський торгівельний порт" та Малим підприємством „Аврора інтерсервіс" укладено договір № 207 з терміном дії в період з дня підписання до 31.12.2007, предметом якого також є вантажно-розвантажувальні роботи по перевалці вантажів, зберігання вантажів, у тому числі важковагового негабаритного металопрокату та визначена вартість робіт Порту по діючим акордним ставкам у відповідності до „Збірника тарифів", затвердженого наказом Міністерства транспорту України №188 з доповненнями та змінами в залежності від роду наданих послуг і від кількості наданих послуг.
Додатковою угодою від 30.12.2006 внесено зміни до вище зазначеного договору щодо умов перевалки важковагового та негабаритного устаткування за допомогою плавучих кранів Порту та надана знижка до місцевих тарифів порту в розмірі 10 %.
Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 п.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін. але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Згідно з пп. 1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Вартості послуг, що визначені у „Збірнику місцевих тарифів" затверджується Начальником порту, та роботи (послуги), зазначені в „Збірнику місцевих тарифів" та можуть змінюватись в залежності від кон'юнктури ринку, що відповідає положенням п. 6 загальних вказівок „Збірника тарифів на комплекс робіт пов'язаних з обробленням вантажів у портах України", яким передбачено, що тарифи на послуги, не передбачені вказаним Збірником, затверджуються начальником порту.
Судами встановлено, що коригування позивачем граничних акордних ставок по транзитним вантажам до 15 % шляхом надання відповідних знижок, відповідає абз. 2 п. п'ятого розділу Загальних вказівок „Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України", яким визначено, що залежно від кон'юнктури ринку портових послуг, яка склалася, порти мають право на застосування знижок до граничних акордних ставок для транзитних вантажів у розмірі до 15 % включно.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що у позивача відсутні порушення діючого законодавства при укладенні вище зазначених угод, відповідно до яких надано знижки до акордних ставок не більше ніж на 15 %.
Позивач визнав вартість послуг, наданих МП „Аврора інтерсервіс" на рівні „звичайних цін", то і податкові зобов'язання з податку на додану вартість позивач правомірно визнав на рівні тих же цін.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 у справі № 2а-4640/08/1570 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську відхилити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 у справі № 2а-4640/08/1570 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко