Ухвала від 01.11.2012 по справі К/9991/84315/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/84315/11

"1" листопада 2012 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Сіроша М.В.,

Суддів: Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду України від 13 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернувся із позовом до Полтавського окружного адміністративного суду про перерахунок та виплату надбавки до пенсії як дитині війни, за 2006-2007 роки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду України від 13 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року, позовні вимоги задоволено частково. Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (далі -УПФУ) зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, УПФУ звернулось із касаційною скаргою про скасування зазначених рішень, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування окружним та апеляційним судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач має статус "дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням, та перебуває на обліку в УПФУ.

УПФУ не здійснювало виплати пенсій дітям війни, що передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Пенсійний фонд України на час виникнення спірних правовідносин діяв відповідно до Положення "Про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року за № 121/2001, і здійснював свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

У ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування".

Вимоги щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року підлягають задоволенню, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, так як при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу, застосуванню підлягають норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а не Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, яка істотно звужує розмір підвищення доплати до пенсії, встановлений ст. 6 даного Закону.

Суди попередніх інстанцій правильно визначили період для здійснення місцевим органом Пенсійного фонду України перерахунку та виплати зазначеної державної соціальної допомоги з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

З огляду на викладене судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду України від 13 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Попередній документ
27617320
Наступний документ
27617322
Інформація про рішення:
№ рішення: 27617321
№ справи: К/9991/84315/11-С
Дата рішення: 01.11.2012
Дата публікації: 26.11.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: