Справа № 2а/1770/4170/2012
19 листопада 2012 року 14год. 42хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Оніщук В.П.
відповідача: представник Троянчук Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс"
до Державна податкова інспекція у м.Рівне
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівненський молодіжний жилий комплекс» (далі по тексту - ТОВ «Рівненський МЖК») звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Рівне (далі по тексту - ДПІ у м. Рівне) від 16.03.2010р. №0003031543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 10% у сумі 1816,86 грн.), від 16.03.2010р. №0003041543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 20% у сумі 6161,59 грн.), від 16.03.2010р. №0003051543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 50% у сумі 6803,70 грн.).
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що всупереч Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004р. за №377/89/76 (далі по тексту - Інструкція), податковий орган самостійно змінив призначення платежів, що визначалися позивачем в платіжних дорученнях в результаті чого, штучно виникала заборгованість по земельному податку, як наслідок було застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, додатково посилається на платіжні доручення, які підтверджують факт сплати сум узгодженого зобов'язання по земельному податку самостійно визначеної товариством в податкових розрахунках земельного податку. Просить суд визнати протиправними та скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.
Представник відповідача - Державно податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області адміністративний позов не визнав з підстав викладених в письмових запереченнях. В судовому засіданні пояснив суду, що ТОВ «Рівненський МЖК» невчасно сплачувалися узгоджені суми податкових зобов'язань по земельному податку, в результаті чого до платника податків на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) було застосовано штрафні санкції. Просить суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що приймаючи податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010р. №0003031543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 10% у сумі 1816,86 грн.), від 16.03.2010р. №0003041543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 20% у сумі 6161,59 грн.), від 16.03.2010р. №0003051543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 50% у сумі 6803,70 грн.), ДПІ у м. Рівне стверджує про несвоєчасність сплати ТОВ «Рівненський МЖК» узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку, в результаті чого, до позивача застосовуються штрафні санкції передбачені пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) до 01.01.2011р..
Пунктом 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999р. №679-XIV (із змінами та доповненнями), національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
З аналізу норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).
Отже, чинним законодавством України (на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.
Аналогічно вказані норми права було застосовано Верховним Судом України в постанові від 20.06.2011р.. Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України - рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, розглядаючи вказану справу по суті, суд враховує рішення Верховного Суду України від 20.06.2011р. та вирішує спір з урахуванням правової позиції.
Вказана правова позиція, так само висвітлена в листі Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009р. №358/13/13-09.
Наведені вище норми права регулювали спірні правовідносини до 31.12.2010р..
Судом встановлено, що ДПІ у м. Рівне було проведено перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку ТОВ «Рівненський МЖК». За наслідками проведення перевірки ДПІ у м. Рівне складено Акт «Про своєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку» від 12.03.2010р. №271. У відповідності до акту перевірки встановлення порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку передбаченого п. 1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. № 2535-ХІІ (із змінами та доповненнями).
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010р. №0003031543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 10% у сумі 1816,86 грн.), від 16.03.2010р. №0003041543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 20% у сумі 6161,59 грн.), від 16.03.2010р. №0003051543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 50% у сумі 6803,70 грн.).
У відповідності до ч.1 ст.2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів (ст.4 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями).
Згідно ч.1 ст.5 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Частиною 2 ст.5 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст.13 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями), платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-ХІІ (із змінами та доповненнями).
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня її подання. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку (п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями).
Судом встановлено, що 31.01.2008р. ТОВ «Рівненький МЖК» було подано до ДПІ у м. Рівне податковий розрахунок земельного податку за 2008р. У відповідності до поданого податкового розрахунку земельного податку ТОВ «Рівненський МЖК» задекларовано до сплати земельного податку за грудень у розмірі 4270,96 грн..
26.01.2009р. ТОВ «Рівненький МЖК» було подано до ДПІ у м. Рівне податковий розрахунок земельного податку за 2009р. У відповідності до поданого податкового розрахунку земельного податку ТОВ «Рівненський МЖК» задекларовано до сплати земельного податку за січень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 25.05.2009р. №109 у розмірі 100,00 грн., від 12.03.2009р. №124 у розмірі 4820,24 грн., від 30.03.2009р. №141 у розмірі 51,66 грн.); лютий у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 30.03.2009р. №148 у розмірі 500,00 грн., від 31.03.2009р. №559 у розмірі 100,00 грн.); березень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 29.04.2009р. №149 у розмірі 400,00 грн.); квітень у розмірі 4920,24 грн.; травень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 29.05.2009р. №601 у розмірі 4920,24 грн.); червень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 23.06.2009р. №366 у розмірі 4920,24 грн.); липень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 17.07.2009р. №164 у розмірі 300,00 грн., від 17.07.2009р. №610 у розмірі 4220,24 грн., від 21.07.2009р. №611 у розмірі 250,00 грн., від 29.07.2009р. №426 у розмірі 500,00 грн.); серпень у розмірі 4920,24 грн.; вересень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 11.09.2009р. №516 у розмірі 4920,24 грн.); жовтень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 30.10.2009р. №620 у розмірі 1000,00 грн., від 27.11.2009р. №9 у розмірі 200,00 грн.); листопад у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 30.12.2009р. №745 у розмірі 500,00 грн.); грудень у розмірі 4920,24 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 06.01.2010р. №778 у розмірі 31824,63 грн.).
27.01.2010р. ТОВ «Рівненький МЖК» було подано до ДПІ у м. Рівне податковий розрахунок земельного податку за 2010р. У відповідності до поданого податкового розрахунку земельного податку ТОВ «Рівненський МЖК» задекларовано до сплати земельного податку за січень у розмірі 5210,52 грн.; лютий у розмірі 5210,52 грн. (сплачено у відповідності до платіжного доручення від 12.02.2010р. №865 у розмірі 214,54 грн., від 25.02.2010р. №879 у розмірі 600,00 грн.).
У відповідності до долучених до матеріалів справи копій платіжних доручень вбачається, що ТОВ «Рівненський МЖК» 30.10.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 1000,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №620, призначення платежу - земельний податок за жовтень 2009р; 27.11.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 200,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №9, призначення платежу - земельний податок за жовтень 2009р.; 30.12.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 500,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №745, призначення платежу - земельний податок за грудень 2009р.; 06.01.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 31824,63 грн. у відповідності до платіжного доручення №778, призначення платежу - земельний податок за 2009р. (при цьому за червень 2009р. задекларовано до сплати суму у розмірі 4920,24 грн., сплачено у відповідності до платіжного доручення від 23.06.2009р. №366 у розмірі 4920,24 грн.); 06.01.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 31824,63 грн. у відповідності до платіжного доручення №778, призначення платежу - земельний податок за 2009р. (при цьому за липень 2009р. задекларовано до сплати суму у розмірі 4920,24 грн., сплачено у відповідності до платіжного доручення від 17.07.2009р. №164 у розмірі 300,00 грн., від 17.07.2009р. №610 у розмірі 4220,24 грн., від 21.07.2009р. №611 у розмірі 250,00 грн., від 29.07.2009р. №426 у розмірі 500,00 грн., всього у розмірі 5270,24 грн., що на 350,00 грн. більше ніж задекларовано); 06.01.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 31824,63 грн. у відповідності до платіжного доручення №778, призначення платежу - земельний податок за 2009р.; 02.02.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4270,97 грн. у відповідності до платіжного доручення №530, призначення платежу - земельний податок за листопад 2008р.; 02.02.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4270,97 грн. у відповідності до платіжного доручення №530, призначення платежу - земельний податок за листопад 2008р.; 29.05.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4920,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №601, призначення платежу - земельний податок за травень 2009р.; 23.06.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4920,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №366, призначення платежу - земельний податок за червень 2009р.; 17.07.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4220,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №610, призначення платежу - земельний податок за липень 2009р.; 11.09.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4920,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №620, призначення платежу - земельний податок за вересень 2009р.; 11.09.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4920,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №620, призначення платежу - земельний податок за вересень 2009р.; 06.01.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 31824,63 грн. у відповідності до платіжного доручення №778, призначення платежу - земельний податок за 2009р. (при цьому за вересень 2009р. задекларовано до сплати суму у розмірі 4920,24 грн., сплачено у відповідності до платіжного доручення від 11.09.2009р. №516 у розмірі 4920,24 грн.); 06.01.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 31824,63 грн. у відповідності до платіжного доручення №778, призначення платежу - земельний податок за 2009р. (при цьому за жовтень 2009р. задекларовано до сплати суму у розмірі 4920,24 грн., сплачено у відповідності до платіжного доручення від 30.10.2009р. №620 у розмірі 1000,00 грн., від 27.11.2009р. №9 у розмірі 200,00 грн.); 02.02.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4270,97 грн. у відповідності до платіжного доручення №530, призначення платежу - земельний податок за листопад 2008р.; 04.02.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 1500,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №548, призначення платежу - земельний податок за грудень 2008р.; 18.02.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 2004,30 грн. у відповідності до платіжного доручення №554, призначення платежу - земельний податок за грудень 2008р.; 12.03.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4820,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №124, призначення платежу - земельний податок за січень 2009р.; 30.03.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 51,66 грн. у відповідності до платіжного доручення №141, призначення платежу - земельний податок за січень 2009р.; 31.03.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 100,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №559, призначення платежу - земельний податок за лютий 2009р.; 29.04.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 400,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №149, призначення платежу - земельний податок за березень 2009р.; 29.05.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4920,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №601, призначення платежу - земельний податок за травень 2009р.; 23.06.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4920,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №336, призначення платежу - земельний податок за червень 2009р.; 17.07.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 4220,24 грн. у відповідності до платіжного доручення №610, призначення платежу - земельний податок за липень 2009р.; 21.07.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 250,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №611, призначення платежу - земельний податок за липень 2009р.; 29.07.2009р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 500,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №426, призначення платежу - земельний податок за липень 2009р.; 06.01.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 31824,63 грн. у відповідності до платіжного доручення №778, призначення платежу - земельний податок за 2009р.; 12.02.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 214,54 грн. у відповідності до платіжного доручення №865, призначення платежу - земельний податок за лютий 2010р.; 25.02.2010р. здійснювало сплату до бюджету податкового зобов'язання по земельному податку у сумі 600,00 грн. у відповідності до платіжного доручення №879, призначення платежу - земельний податок за лютий 2010р.
Згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах від 10 до 50 відсотків погашеної суми податкового боргу, залежно від кількості днів затримки наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Відповідно до пп.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями), джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
З наведеного слідує, що погашення податкового боргу платника податку можливе єдиним способом - за рахунок власних коштів. В свою чергу застосування штрафної санкції є прямо пропорційне у відсотковому співвідношенні до суми погашеного податкового боргу.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС не доведено правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, в той час як ТОВ «Рівненський МЖК» спростовано належними та допустимими доказами безпідставність висновків податкового органу, що зроблені в акті перевірки.
Таким чином, застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Рівненський МЖК» передували дії ДПІ у м. Рівне по самовільному зміні призначення платежів та зарахування грошових коштів в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів всупереч волі платника податку. Такі дії податкового органу суперечать приписам Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (із змінами та доповненнями) та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за №377/89/76, як наслідок податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010р. №0003031543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 10% у сумі 1816,86 грн.), від 16.03.2010р. №0003041543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 20% у сумі 6161,59 грн.), від 16.03.2010р. №0003051543/0 (яким до ТОВ «Рівненський МЖК» застосовано штрафну (фінансову) санкцію за несвоєчасну сплату земельного податку у розмірі 50% у сумі 6803,70 грн.) є протиправними та підлягають скасуванню в повному обсязі.
Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України присуджується на користь позивача.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне №0003031543/0, №0003041543/0 та №0003051543/0 від 16.03.2010 року.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський молодіжний жилий комплекс" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 147,82грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Щербаков В. В.