Справа № 1570/4697/2012
13 листопада 2012 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Марина П.П.
за участю секретаря Борцової С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом науково-виробничого приватного підприємства «Архітектурно-реставраційне бюро»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732334 від 30.03.2012 року, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов науково-виробничого приватного підприємства «Архітектурно-реставраційне бюро»(далі -НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро») до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 0000732334 від 30.03.2012 року, яким НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 22798, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 5700,00 грн.
У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.
30.03.2012 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки позивача було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000732334. Оскаржуване рішення прийняте на підставі того, що НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро», на думку відповідача, укладав нікчемні правочини з іншими суб'єктами господарської діяльності, а саме, ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Інвесттехнагляд», без наміру здійснення господарської діяльності, з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди третім особам. Проте, зазначене спростовується наявністю первинних документів у позивача: видаткових та податкових накладних, договорів, актів приймання-передачі науково-технічної продукції.
Крім того, позивач вказує, що при підписанні договорів з вищезгаданими контрагентами останніми надавалися копії ліцензій на здійснення будівельної діяльності, що свідчить про можливість виконання ними робіт, щодо яких були укладені договори субпідряду. Отримання такої ліцензії неможливе без наявності у штаті відповідної кількості кваліфікованих спеціалістів.
Таким чином, на думку позивача, висновки відповідача, викладені в акті перевірки є безпідставними, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.
Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 82-92 т.1), в яких зазначив, що на підставі рішення керівника ДПІ у Київському районі м. Одеси, оформленого наказом від 29.02.2012 р. № 165-п та відповідно до пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» за період жовтень 2011 р.; ТОВ «Інвесттехнагляд»за період листопад 2011 р. В ході проведення перевірки встановлено формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з підприємствами «ризикової»категорії, які перебувають на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме, ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Інвесттехнагляд». Так, згідно отриманої відповідачем інформації та копій реєстраційних документів встановлено, що директором та головним бухгалтером вказаних вище підприємств є громадяни Російської Федерації, які на території м. Києва та Київської області не зареєстровані, відомості щодо місцезнаходження вказаних осіб на території України відсутні.
Відповідач вказує, що зазначені в реєстраційних документах посадові особи на вищевказаних підприємствах Київського регіону не наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, оскільки передбаченого законом для фізичних осіб-нерезидентів дозволу на працевлаштування не отримували.
З цих підстав ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС робить висновок, що позивач діяв без належної обачності, отже господарські операції між НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»та ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Інвесттехнагляд»не мають реального характеру.
З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.
Відповідно до п. 2.2 акту перевірки НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»зареєстровано 29.09.2003 р. у виконавчому комітеті Одеської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 29.09.2003 р. № 1 556 120 00000 14384.
02.03.2012 р. ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(код ЄДРПОУ -32623852) з питань правових відносин з ТОВ «Тетрабудсервіс»(код ЄДРПОУ -37508271) за період жовтень 2011 р.; ТОВ «Інвесттехнагляд»(код ЄДРПОУ -37401981) за період листопад 2011 р., за наслідками якої складено акт перевірки від 02.03.2012 р. № 3/22-34/32623852/1 (а.с. 9-20 т. 1).
Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Актом перевірки встановлено наступні порушення НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»: відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, 188, 200 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за період жовтень, листопад 2011 року з відповідними додатками не підтверджують реальність здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Тетрабудсервіс»за період жовтень 2011 року, ТОВ «Інвесттехнагляд»за період листопад 2011 року; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що привело до заниження позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в т.ч. за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 22798,33 грн., у т.ч. за жовтень 2011 р. -на 7465,00 грн., за листопад 2011 р. -на 15333,33 грн.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Одеси було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000732334 від 30.03.2012 року, яким НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 22798, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 5700,00 грн. (а.с. 21).
Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.
Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.
У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Також суд враховує положення Господарського кодексу України, відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 якого під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Суд не погоджується з висновками ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС щодо порушень НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»за правочинами, укладеними з ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Інвесттехнагляд» з огляду на таке.
Дослідивши встановлені в Акті перевірки порушення, суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС не спростовано встановленої ст. 204 ЦК України презумпції правомірності вчинених позивачем правочинів та не доведено нереальность спірних господарських операцій, так як мотивом для судження відповідача про нікчемність спірних правочинів є висновок про те, що керівниками контрагентів позивача є громадяни Російської Федерації, які не мають повного обсягу цивільної дієздатності для здійснення господарських операцій.
Однак, з положень ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України випливає, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, так як податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.
При цьому, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, який суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Інвесттехнагляд» взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано та судом не виявлено.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період жовтень-листопад 2011 року позивач мав господарські відносини з ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Інвесттехнагляд», які зобов'язувались виконати технічну документацію для НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро».
Так, відповідно до договору підряду від 01.11.2011 р. № 1/11 НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(замовник) доручає, а ТОВ «Інвесттехнагляд»(підрядчик) зобов'язується підготовити дані для складення технічного висновку з реконструкції будівлі прокуратури Одеської області, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити вказані роботи (а.с. 23-28 т. 1). До даного договору сторонами складено протокол погодження договірної ціни, яка встановлена у розмірі 92000,00 грн., у т.ч. ПДВ (а.с. 29 т. 1).
Виконання зазначеного договору підтверджується актом здачі-прийомки науково-технічної продукції № 171111 за листопад 2011 р. (а.с. 30 т. 1) та податковою накладною від 17.11.2011 р. № 451 на загальну суму 92000,00 грн., в т.ч. ПДВ -15333,33 грн. (а.с. 31 т. 1).
Крім того, позивачем до суду наданий результат роботи ТОВ «Інвесттехнагляд», а саме, технічна документація з фотофіксацією об'єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 (а.с. 1-45 т. 2), що підтверджує реальність виконання договору підряду від 01.11.2011 р. № 1/11.
Також на підтвердження фактичності господарської операції з ТОВ «Інвесттехнагляд» позивач надав до суду договір підряду на проведення проектно-вишукувальних робіт від 10.10.2011 р., укладений між ним та прокуратурою Одеської області, відповідно до якого прокуратура Одеської області (замовник) доручає, а НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(виконавець) зобов'язується виконати проектно-вишукувальні роботи, які є складовою проектно-кошторисної документації по реконструкції будівлі прокуратури Одеської області за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4 для розробки висновку про технічний стан будівлі, яка є пам'яткою містобудування та архітектури (охоронний номер № 159-Д), а замовник зобов'язується прийняти результат роботи і сплатити виконану роботу за кодом згідно ДК 016-97 74.20.3 (а.с. 223-227 т. 1). Саме для цієї будівлі контрагент позивача ТОВ «Інвесттехнагляд»здійснював підготовку даних для складення технічного висновку з її реконструкції. В свою чергу, позивачем на підставі згаданих даних було складено висновок про технічний стан будівлі прокуратури Одеської області (а.с. 232-234 т. 1), а, отже, виконані зобов'язання по договору підряду на проведення проектно-вишукувальних робіт від 10.10.2011 р.
03.10.2011 р. між НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(замовник) та ТОВ «Тетрабудсервіс»(виконавець) було укладено договір підряду № 2/10 (а.с. 32-37 т. 1), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити фото фіксацію з виїздом на місцевість по автоцентрам у районі клеверного моста, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказані роботи (розділ 1). До даного договору складено протокол погодження договірної ціни (а.с. 38 т. 1), яка складає 25790,00 грн., в т.ч. ПДВ.
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надані акти сдачі-прийомки науково-технічної продукції від 31.10.2011 р. № 311065, № 311066 (а.с. 46-47 т. 1) та податкова накладна від 31.10.2011 р. № 1223 на загальну суму 25790,00 грн., в т.ч. ПДВ -4298,33 грн. (а.с. 48 т. 1), а також результат роботи - фото фіксація ділянки будівництва автоцентрів в районі Клеверного моста (а.с. 141-157 т. 1).
Також з вказаним контрагентом НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(замовник) уклало договір підряду від 03.10.2011 р. № 3/10 (а.с. 39-44 т. 1), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснити підготовку матеріалів стадії «П»погоджуємої частини (ГП, РА, КР) по об'єкту, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вказані роботи. До цього договору складено протокол погодження договірної ціни, яка складає 19000,00 грн., в т.ч. ПДВ (а.с. 45 т. 1). Підтвердженням виконання вказаного договору є надані до суду податкова накладна від 31.10.2011 р. № 1224 на загальну суму 19000,00 грн., в т.ч. ПДВ -3166,67 грн. (а.с. 49 т. 1) та результат роботи контрагента технічна документація (а.с. 57-59, 194-222 т. 1).
В свою чергу, як встановлено судом, позивач придбавав вказані роботи у ТОВ «Тетрабудсервіс»для виконання договірних зобов'язань з ТОВ «АС-ТРАНС Одеса»(договір підряду на проведення проектно-вишукувальних робіт від 24.10.2011 р. № 11-10 (а.с. 120-125 т. 1) та ТОВ «АДИС-АВТО»(договір підряду на проведення проектно-вишукувальних робіт від 19.08.2011 р. № 14-08 (а.с. 158-163 т. 1).
Так, відповідно до договору підряду на проведення проектно-вишукувальних робіт від 24.10.2011 р. № 11-10, укладеного між НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(підрядчик) та ТОВ «АС-ТРАНС Одеса»(замовник) позивач зобов'язується виконати розробку робочого проекту автосалону «Інфініті»і трьох автосалонів «Ніссан»загальною площею 12000 кв.м, розташованих за адресою: 1664 км автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області, а відповідно до договору підряду на проведення проектно-вишукувальних робіт від 19.08.2011 р. № 14-08, укладеного між НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(виконавець) та ТОВ «АДИС-АВТО»(замовник) позивач зобов'язується виконати робочий проект реконструкції «Виробничого корпуса», зазначеного на плані підприємства літерою «В»; робочий проект реконструкції будівлі зазначеної на плані підприємства літерою «Г», що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 5.
Виконання вищевказаних договорів підтверджується наданими до суду первинними документами: актами здачі-прийомки проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції, накладними, платіжними дорученнями, податковими накладними та безпосередньо результатами робіт -науково-технічною документацією, виконаною НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»(а.с. 127-139, 165-193 т. 1).
Крім того, суд бере до уваги той факт, що контрагентами позивача ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс»у період листопад 2011 року здійснювалася господарська діяльність на підставі відповідних ліцензій. Так, у матеріалах справи міститься ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АГ № 573131, строком дії з 25.01.2011 р. по 25.01.2014 р., надана ТОВ «Інвесттехнагляд»(а.с. 51 т. 1) та ліцензія Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Міністерства регіонального розвитку та будівництва України серії АГ № 575118, строком дії з 22.03.2011 р. по 22.03.2014 р., надана ТОВ «Тетрабудсервіс»(а.с. 50 т. 1), видача яких потребує перевірки органом, що видає таку ліцензію відповідних факторів та умов для здійснення такого роду діяльності (рівня відповідної кваліфікації зайнятих у цій галузі працівників та виробничих потужностей (основних засобів) товариства, яке ліцензується). Як встановлено судом, на момент укладання та виконання вказаних договорів вищезгадані ліцензії були дійсними, доказів їх анулювання у встановленому законом порядку суду не подано.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Крім того, первинні фінансово-господарські документи засвідчені печатками суб'єктів господарювання, які є сторонами правочину.
Суд не погоджується з посиланням відповідача на п. 5 розділу 3 наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 978 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість»(на даний час втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 7 листопада 2011 року N 1394) з огляду на таке.
Так, відповідно до пунктів 1, 2 вищезгаданого наказу реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.
Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника ПДВ є анульованою з дати анулювання свідоцтва про таку реєстрацію та виключення цього платника ПДВ з Реєстру згідно з розділом V цього Положення.
Платником ПДВ можуть бути зареєстровані особи, визначені у пункті 4 розділу I цього Положення та які відповідають вимогам пункту 5 розділу I цього Положення.
Для реєстрації платником ПДВ особа повинна перебувати на обліку в податковому органі за місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку.
Відповідач зазначає, що заяви про реєстрацію платниками ПДВ від імені підприємств Київського регіону не можуть бути дійсними згідно закону, оскільки складені від імені не уповноваженої на те особи.
Проте, відповідно до пунктів 10, 11 вказаного наказу якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).
Зареєструвавши ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс» платниками податку на додану вартість, податковий орган тим самим підтвердив відсутність обставин, що перешкоджають зазначеним підприємствам бути платниками податку на додану вартість. Підтвердженням цього є свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100343394, видане ТОВ «Тетрабудсервіс»(а.с. 52 т.1) та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100316218, видане ТОВ «Інвесттехнагляд»(а.с. 53 т. 1), які були надані позивачу контрагентами при виникненні господарських відносин.
Таким чином, НВ ПП «Архітектурно-реставраційне бюро»діяло з належною обачністю при укладанні договорів підряду з ТОВ «Інвесттехнагляд», ТОВ «Тетрабудсервіс».
Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, у постанові від 31 січня 2011 р. № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм Закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що «чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання». Верховний Суд України у вказаному рішенні також наголосив, що такий висновок «узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Булвес»проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності».
Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності зазначених правочинів, суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 02.03.2012 р. № 3/22-34/32623852/1. Відтак, скасуванню підлягає і податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 0000732334 від 30.03.2012 року.
На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов науково-виробничого приватного підприємства «Архітектурно-реставраційне бюро»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732334 від 30.03.2012 року -задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000732334 від 30.03.2012 року.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 19 листопада 2012 року
Суддя П.П. Марин
Адміністративний позов науково-виробничого приватного підприємства «Архітектурно-реставраційне бюро» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000732334 від 30.03.2012 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000732334 від 30.03.2012 року.
.