Категорія №8.1.5
Іменем України
21 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8735/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Каюди А.М.
при секретарі: Опейкіній Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №1» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 89 863,00грн.,-
07 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №1» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 89 863,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №1» зареєстровано у якості СПД Лисичанською міською радою Луганської області за №13811070007000132 від 10 липня 1992 року. У відповідача за період з 21.04.2010 по теперішній час утворився податковий борг в сумі 89863,00грн. з податку на прибуток підприємств, що підтверджується: податковою декларацією від 06.05.2010 №9001511114, уточненим розрахунком від 22.04.2010 №8152, податковою декларацією від 10.05.2011 №9009017685, податковою декларацією від 26.07.2011 №9005397105, податковою декларацією від 01.11.2011 №9009773125, податковою декларацією від 25.01.2012 №9014406867, податковою декларацією від 04.05.2012 №9023700979, податковою декларацією від 31.07.2012 №9044943623, податковим повідомленням - рішенням від 21.04.2010 №0000242301. Актом перевірки №77/23-03363677 від 05.12.2006 визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням штрафних санкцій, на підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення №0000242301 від 21.04.2010 на суму 88745,00грн. Нараховані штрафні санкції відповідачем добровільно не сплачені, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій отримано уповноваженою особою, вказане податкове повідомлення - рішення відповідачем не оскаржено, отже є узгодженим. На виконання вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181 ДПІ в м.Лисичанську виставлена відповідачу перша податкова вимога №6541/1-91а від 08 жовтня 2001 року на суму 2290,32грн. та друга податкова вимога від 10 грудня 2001 року №2/152 на суму 17305,07грн. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 89863,00грн. в судовому порядку.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову відповідно до яких просив відмовити в задоволенні позову, зазначив що позивачем пропущено строк звернення до суду який передбачено ст..99 КАС України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що комунальне підприємство «Лисичанська житлово -експлуатаційна контора №1» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 10.07.1992 за реєстраційним номером 1 381 105 0005 000132 (а.с.11-12), та перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м.Лисичанську Луганської області з 16.07.1992, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 21.06.2011 №2864 (а.с.20).
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори, в порядку і розмірах, встановлених законом.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до ст.6 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта від дарування перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою .Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на прибуток.
Проте, у зв'язку з тим, що податковий борг відповідача частково виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу, а з 01.01.2011 за приписами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI.
До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В судовому засіданні судом встановлено, що Комунальним підприємством «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №1» було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток шляхом надання до податкової інспекції документів податкової звітності, а саме:
податкової декларацією від 06.05.2010 №9001511114 в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток яка підлягає сплаті до бюджету за перший квартал 2010 року в розмірі 98,00грн. (а.с.22)
уточненого розрахунку від 22.04.2010, відповідно до якого відповідачем як платником податку, самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток, в зв'язку з виправленням помилки за 2008 рік в розмірі 87,00грн. та нараховано штраф в розмірі 4,00грн. (а.с.23)
податкової декларацією від 25.01.2012 №9014406867 в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток яка підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІV квартал 2011 року в розмірі 8,00грн. (а.с.24-25)
податкової декларацією від 19.04.2011 №9003017685 в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток яка підлягає сплаті до бюджету за перший квартал 2011 року в розмірі 534,00грн. (а.с.26)
податкової декларацією від 26.07.2011 №9005397105 в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток яка підлягає сплаті до бюджету за другий квартал 2011 року в розмірі 38,00грн. (а.с.27-28)
податкової декларацією від 26.04.2012 №9023700979 в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток яка підлягає сплаті до бюджету за перший квартал 2012 року в розмірі 128,00грн. (а.с.29-30)
податкової декларацією від 01.11.2011 №9009773125 в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток яка підлягає сплаті до бюджету за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 115,00грн. (а.с.31-32)
податкової декларацією від 31.07.2012 №9044943623 в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток яка підлягає сплаті до бюджету за півріччя 2012 року в розмірі 106,00грн. (а.с.33-34)
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до зворотного боку облікової картки, відповідачем як платником податків не здійснено заходи щодо погашення податкового боргу з податку на прибуток з самостійно узгодженого податкового зобов'язання, яке нараховане відповідно до зазначених податкових декларацій в загальному розмірі 89863,00грн. (а.с.54-60)
Згідно із підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.
Відповідно до підпункту 4.2.1. пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. (п.п 4.2.2. п. 4.2 ст.4 ЗУ № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»)
Відповідно до п.п.5.2.1, 5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) податкове зобов'язання вважається узгодженим у день отримання податкового повідомлення, якщо воно протягом 10 днів з дня отримання не оскаржено платником податків.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин та до 01.01.2011) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до вимог пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним до 01.01.2011) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами.
05 грудня 2006 року спеціалістами Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області було проведено перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ЛКП ЖЕК №1 за наслідками якої складено акт №77/23-03363677 (а.с.35-38)
21 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією в м.Лисичанську Луганської області відносно відповідача було прийнято податкове повідомлення - рішення з визначеною сумою податкового зобов'язання яка виникла внаслідок виявлених порушень які встановлені актом перевірки №77/23-03363677 та відповідно до вироку Лисичанського міського суду по кримінальній справі №1-360/2007 від 28.04.2007 про визнання посадової особи винної по ч.1 ст.212 КК України в розмірі 88745,00грн. Зазначене податкове повідомлення рішення отримано уповноваженою особою підприємства відповідача 21.04.2010 про що свідчить підпис зазначеної особи на корінці зазначеного рішення.(а.с.39)
Даних про оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду не надано, а тому воно вважається узгодженими та чинними на час розгляду справи.
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та з метою погашення податкового боргу Державною податковою інспекцією в м.Лисичанську Луганської області 08 жовтня 2001 року було прийнято першу податкову вимогу №6541/1-91а з визначеною сумою податкового зобов'язання яка підлягає сплаті в розмірі 2290,32грн. Зазначена вимога отримана 11 жовтня 2001 року. 10 грудня 2001 року ДПІ в м.Лисичанську Луганської області прийнято другу податкову вимогу №2/152 з визначеною сумою податкового зобов'язання в розмірі 17305,07грн. Зазначена вимога отримана 18.12.2001. (а.с.40)
Факту оскарження відповідачем вищезазначених податкових вимог судом на час розгляду справи не встановлено, а тому вони вважаються узгодженими.
Даних про добровільну сплату відповідачем наявного податкового боргу або про відкликання податкових вимог суд на час розгляду справи не має.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача в заперечення на пропуск строку звернення до суду який передбачено ст..99 КАС України, є необґрунтованим оскільки відповідно до п.102.4. ст.. 102 Податкового кодексу України встанвоелно що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).
Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 89863,00 грн. не сплатив, позовні вимоги податкового органу про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №1» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 89 863,00грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово - експлуатаційна контора №1» (93100, Луганська область, м.Лисичанськ, вул..Свердлова,328, код 03363677) суму податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 89 863,00. (вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три гривні 00коп.) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 22 листопада 2012 року.
СуддяА.М. Каюда