Копія
12 листопада 2012 р. Справа № 2a-1870/8319/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соколова В.М.
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представників позивача - ОСОБА_1,
- ОСОБА_2,
представників відповідача - Дяченко Н.Г.,
- Кузьменко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_5) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (далі по тексту - відповідач, Роменська ОДПІ), в якій просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Роменської ОДПІ:
- №0000122303 від 04.04.2012 про застосування штрафних санкцій в сумі 1105 грн.;
- №0000851702 від 13.06.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в загальному розмірі 3822,27 грн.;
- №0000861702 від 13.06.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 3140,13 грн., а також стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказані податкові повідомлення-рішення є незаконними, винесеними з порушенням діючого податкового законодавства, оскільки позивач включила до валових витрат комунальні платежі (використання води, вивезення нечистот, послуги з охорони магазину, опалення приміщення магазину), які передбачені договором оренди, відповідно такі витрати безпосередньо пов'язані із здійснення господарської діяльності. Також позивач наполягає, що при проведенні перевірки посадовими особами податкового органу залишились не врахованими у складі валових витрати, понесені нею на придбання ноутбука, принтера, касового апарату, грошової скриньки, інтерфейсного кабелю, на загальну суму 8925,00 грн. З аналогічних підстав позивач наполягала на необґрунтованості зменшення їй податкового кредиту з ПДВ.
Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги із зазначених вище підстав та просили задовольнити позов.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.42-46), зазначили, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суму 17216,98 грн. (ПДВ - 3442,51 грн.), в т.ч. за 2010 рік - у сумі 2347,84 грн. (ПДВ - 469,57 грн.), в 2011 році - у сумі 14896,14 грн. (ПДВ - 2972,94 грн.), а саме оплату комунальних послуг (використання води, вивезення нечистот, послуги з охорони магазину, опалення приміщення магазину) за площу магазину, яка не використовувалась ФОП ОСОБА_5 у господарській діяльності.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами Роменської МДПІ (правонаступником якої являється відповідач) на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, відповідно до направлення від 29.02.2012 та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_5 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2011. За результатами перевірки складено акт №30/1702-2508803940 від 21.03.2012 (а.с.8-21).
На підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:
№0000861702 від 13.06.2012 про визначення зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2582,54 грн. за основним платежем та 557,59 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26);
№0000851702 від 13.06.2012 про визначення зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3442,51 грн. за основним платежем та 379,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.27);
№ 0000122303 від 04.04.2012 про застосування фінансових санкцій в сумі 1 105, 00 грн. (а.с.28).
Підставою для прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень послугували наступні обставини.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000861702 від 13.06.2012 про визначення зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2582,54 грн. за основним платежем та 557,59 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.26) слід зазначити наступне.
Як свідчать обставини справи (акт перевірки від 21.03.2012 за №30/1702-2508803940), плановою виїзною документальною перевіркою встановлено, що позивачка у перевіряємому періоді до складу валових витрат та податкового кредиту включила суми, пов'язані з наданням послуг (опалення, вода, вивіз нечистот, охорона), пов'язаних з утриманням приміщення магазину загальною площею 240,0 кв. м за адресою: Сумська область, м. Ромни, вул. Маяковського, 90. Згідно з договором суборенди підприємець фактично орендувала площу магазина в розмірі 35,0 кв. м (торговий зал - 30,0 кв. м, складське приміщення - 5,0 кв. м) (а.с.22-24).
Таким чином, на думку посадових осіб податкового органу, ФОП ОСОБА_5 безпідставно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту суму 17216,98 грн. (ПДВ - 3442,51 грн.), в т.ч. за 2010 рік - у сумі 2347,84 грн. (ПДВ - 469,57 грн.), в 2011 році - у сумі 14896,14 грн. (ПДВ - 2972,94 грн.), а саме сплату комунальних послуг (використання води, вивезення нечистот, послуги з охорони магазину, опалення приміщення магазину) за площу магазину, яка не використовувалась ФОП ОСОБА_5 у господарській діяльності. У зв'язку з наведеними обставинами позивачці донараховано 2624,53 грн. податку з доходів фізичних осіб та 3592,69 грн. податку на додану вартість.
Суд не може погодитися з такими висновками посадових осіб податкового органу з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 28.09.2010 між ФОП ОСОБА_6 та позивачем було укладено договір суборенди частини нежитлового приміщення (а.с.22-24), відповідно до якого орендодавець (ФОП ОСОБА_6) передає суборендареві (ФОП ОСОБА_5) у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення площею 35 кв. м., в тому числі 2 кв. м. складського приміщення, розташованого у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Маяковського, 90.
Відповідно до додаткової угоди до вказаного вище договору від 01.10.2010 додаток №2 (а.с.25) суборендар зобов'язаний, зокрема, п. «в» п.п.3.3 - самостійно здійснювати оплату за водопостачання, водовідведення, газопостачання та оборону згідно відкритих особових рахунків та укладених договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Таким чином, договором суборенди та додатковою угодою до нього було передбачено обов'язок позивача здійснювати оплату комунальних платежів.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до вимог п.п. 177.1. ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 177.2. ст. 177 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що обов'язковою умовою для віднесення певних сум грошових коштів, сплачених суб'єктом господарювання до складу валових витрат є використання придбаних товарів, послуг (тощо) у власній господарській діяльності.
Як було зазначено вище, оплату комунальних послуг в приміщенні, розташованому у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Ромни, вул. Маяковського, 90 позивачка здійснювала на підставі додаткової угоди до договору суборенди нежитлового приміщення, про який йшлося вище, відповідно до якої, суборендар (позивач) зобов'язаний, зокрема, п. «в» п.п.3.3 - самостійно здійснювати оплату за водопостачання, водовідведення, газопостачання та охорону згідно відкритих особових рахунків та укладених договорів. На виконання даної додаткової угоди, позивачкою були укладені договори з підприємствами-постачальниками комунальних послуг (а.с. 69-80).
Таким чином, позивач здійснювала оплату комунальних послуг за приміщення в якому вона безпосередньо здійснювала господарську діяльність, підставою для оплати таких послуг був договір, укладений між нею та орендодавцем, а також підприємствами-надавачами комунальних послуг.
Крім того, перевіркою не враховані витрати, які понесені позивачем на придбання ноутбука G 450 в кількості 1 штука на суму 4200,00 грн., принтера МФУ Samsung SCK - 4220 (принтер/копір/сканер) 1 штука на суму 1700,00 грн. (копія товарного чека № 2637 від 20.01.2011) (а.с.29) та касовий апарат МІНІ 600.05МЕ в кількості 1 штука на суму 2450,00 грн., грошова скринька МІНІ в кількості 1 штука на суму 450,00 грн., інтерфейсний кабель в кількості 1 штука на суму 125,00 грн. (копія рахунку №381, копія акту виконаних робіт та передачі обладнання №381 та квитанції до прибуткового ордера від 11.11.2010) (а.с.30-32) - надавались під час перевірки. Зазначене обладнання використовувалось позивачкою у підприємницькій діяльності з метою отримання доходу - виписка первинних документів, договорів, здача звітів та Декларацій до ДПІ через мережу Інтернет, пошук нових ринків товарів для закупівлі та залучення нових постачальників і т. п. Сума неврахованих витрат становить 8925,00 грн.
Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Згідно із ст. 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу (пункт 177.1). Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (пункт 177.4).
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що витрати позивача, понесені на придбання обладнання, яке використовується у підприємницькій діяльності, як власне і оплата комунальних послуг, документально підтверджені та правомірно віднесені ФОП ОСОБА_5 до валових витрат.
Щодо податкового повідомлення-рішення Роменської ОДПІ від 13 червня 2012 року № 0000851702, яким ФОП ОСОБА_5 визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3442,51 грн. за основним платежем та 379,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.27) слід зазначити наступне.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином до складу податкового кредиту підлягають включенню грошові кошти сплачені у ціні товарів, робіт (послуг), що придбані для використання у господарській діяльності позивача. При цьому, як зазначалось вище, оплата комунальних послуг наданих у приміщенні, що орендується позивачем безпосередньо пов'язана з її господарською діяльністю, відповідно, суми ПДВ, сплачені у складі їх вартості, підлягають включенню до податкового кредиту з податку на додану вартість.
Таким чином, зазначене податкове повідомлення-рішення про визначення позивачеві зобов'язань з ПДВ не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.
Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000122303 від 04.04.2012 про застосування фінансових санкцій в сумі 1 105, 00 грн. (а.с.28) слід зазначити наступне.
В ході перевірки встановлено, та не заперечується позивачем, факт не зберігання контрольних стрічок за: 04.08.2011, 05.08.2011, 06.08.2011, 07.08.2011, 08.08.2011 10.08.2011 протягом трьох років за що до позивача були застосовані штрафні (фінансових) санкцій на загальну суму 1105 грн., у тому числі: 1020 грн. (170 грн. х 6) за не зберігання контрольних стрічок протягом трьох років. Також були застосовані санкції у розмірі 85 грн. за проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості (а.с.28).
Щодо застосування штрафної санкції у розмірі 85 грн. за проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, позивач не заперечував його правомірності. Також зазначив, що погоджується із застосуванням до нього штрафної санкції за не зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, але лише в розмірі 170 грн., оскільки вважає, що в розумінні п.5 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" не зберігання шести контрольних стрічок є єдиним порушенням.
Разом з тим, на переконання суду, податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 за №0000122303 про застосування до ФОП ОСОБА_5 штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1105 грн. частково не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України з огляду на наступне.
Слід відмітити, що відповідно до п. 5 ст. 17 Закону №265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), застосовується штрафна санкція в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.
Виходячи зі змісту зазначеної норми права, законодавець передбачив застосування фінансової санкції за певний вид порушення вимог Закону №265/95 у разі не зберігання контрольної стрічки протягом трьох років, а не за кожен виявлений при перевірці випадок такого порушення. Тобто, невиконання такого обов'язку - єдине порушення, за що може бути застосована санкція, незалежно від кількості днів чи разів, а тому санкція повинна застосовуватися у єдиному розмірі (170 грн.).
Таким чином, незважаючи на виявлення податковим органом за результатами перевірки множинних порушень встановленого порядку проведення розрахункових операцій, застосування до позивача фінансових санкцій за кожен випадок зазначеного порушення є неправомірним.
Крім того, в акті перевірки вчинено запис про здійснення розрахункових операцій з порушенням використання режиму попереднього програмування найменування товарів, а саме: згідно фіскального чеку №0464 від 28.08.2011, реалізовано горілку СВ К.ОР у кількості 1 шт. ємністю 0,25 л за ціною 11,2 грн., однак у видатковій накладній №РН- 25-006001 від 07.07.2011 назва горілки та ємність тари значаться як „Природна колекція на кедрових горішках" 0,2 дм3.
Відповідно до п. 11 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
У разі проведення розрахункових операції через реєстратори розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості передбачена відповідальність згідно п.6 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у вигляді фінансової санкції в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, застосування штрафних санкцій в розмірі 85 грн. за вищезазначене порушення є цілком правомірним з чим погодився в судовому засіданні і представник позивача.
У зв'язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення Роменської ОДПІ від 04.04.2012 року № 0000122303 в частині застосування до ФОП ОСОБА_5 штрафної (фінансової) санкції в сумі 850 грн. 00 коп. не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду, що підтверджується квитанцією № 2770.430.2 від 24.09.2012 (а.с.33), підлягає відшкодуванню ФОП ОСОБА_5 шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунків із рахунків Роменської ОДПІ пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 103,91 грн.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податокве повідомлення-рішення Роменської ОДПІ від 13.06.2012 року № 0000861702 про визначення ФОП ОСОБА_5 зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2582,54 грн. за основним платежем та 557,59 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнати протиправним та скасувати податокве повідомлення-рішення Роменської ОДПІ від 13.06.2012 року № 0000851702 про визначення ФОП ОСОБА_5 зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3442,51 грн. за основним платежем та 379,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Визнати протиправним та скасувати податокве повідомлення-рішення Роменської ОДПІ від 04.04.2012 року № 0000122303 в частині застосування до ФОП ОСОБА_5 штрафної (фінансової) санкції в сумі 850 грн. 00 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_4) судові витрати, шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України із рахунків Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області (код ЄДРПОУ 21103069) пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 103,91 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) В.М. Соколов
Повний текст постанови складено 19.11.2012 року.
З оригіналом згідно
Суддя В.М. Соколов