ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" жовтня 2012 р. Справа № 2а-2835/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Микитин Н.М.
при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.
за участю: позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача - Тріща П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
11.09.2012 року ОСОБА_1 (надалі також -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі (надалі також -відповідач), третьої особи на стороні відповідача -Тріща Павла Васильовича про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В судовому засіданні відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про залучення в якості третьої особи Тріща Павла Миколайовича, оскільки ОСОБА_1 не навів жодних доводів про те, як рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Тріща П.М.
Позовні вимоги позивачем мотивовані тим, що наказом №7 від 07.09.2012 року його було незаконно звільнено з роботи за невиконання службових обов'язків, оскільки таке відбулося з порушенням чинного трудового законодавства, без обґрунтування причин звільнення.
В судовому засіданні позивач зазначив, що під час його звільнення відповідачем порушено вимоги ст. 149 Кодекс законів про працю України (надалі також КЗпП України), а саме не відібрано пояснення як в нього самого так і в свідків, зазначив, що його не було ознайомлено з наказом про звільнення. Звернув увагу суду на те, що поштовою кореспонденцією отримав копію наказу про своє звільнення без посилання на норму Кодексу законів про працю України, яка передбачає підстави звільнення. Факт звільнення пояснював особистими неприязними стосунками з начальником управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі - Тріщем Павлом Васильовичем (надалі -також Тріщ П.В.). Просив позов задовольнити.
Представник відповідача - Тріщ П.В. проти позову заперечив, пояснив суду, що відповідача звільнено за невиконання службових обов'язків. Зазначив, що позивачем неналежно виконувалися обов'язки, що підтверджується наказом №74 від 18.11.2011 року про оголошення ОСОБА_1 догани. Крім того згідно наказу №31 від 16.05.2012 року ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді затримання до одного року у присвоєнні чергового рангу. Ще одну догану позивачу було оголошено згідно наказу №44-ОД від 03.08.2012 року на основі подання прокуратури Рожнятівського району за неналежне виконання своїх службових обов'язків. Представник відповідача зазначив, що ним направлялися листи до Головного управління ветеринарної медицини в Івано-Франківській області з приводу халатного відношення ОСОБА_1 до роботи, невиконання ним своїх службових обов'язків, наказів, розпоряджень. У додатковому письмовому поясненні вказав, що невиконання службових обов'язків проявлялось у тому, що ОСОБА_1 з 24.01.2012 року по 08.06.2012 року проведено ряд перевірок підконтрольних об'єктів на що не видано жодного повідомлення чи направлення (незаповнення журналів направлень та повідомлень) та невиконання інших вказівок і наказів. З приводу пояснень щодо звільнення, вказав, що на виробничій нараді Управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі позивача було повідомлено про звільнення з роботи, та надано можливість дати письмові пояснення та отримати наказ про звільнення. Однак ОСОБА_1 відмовився отримувати вищевказаний наказ про що складено акт від 07.09.2012 року. Щодо наказу про звільнення отриманого позивачем поштою, зазначив, що на такому міститься його підпис, однак нічого не може пояснити чому такий відрізняється від оригіналу, який міститься в особовій справі ОСОБА_1 в частині посилання на норму КЗпП. Просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
ОСОБА_1 працював провідним спеціалістом в управлінні ветеринарної медицини в Рожнятівському районі з 01.03.2003 року, що підтвердили в судовому засіданні сторони.
Наказом №7 від 07.09.2012 року провідного спеціаліста управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі за невиконання службовою особою своїх службових обов'язків ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі з 07.09.2012 року.
Слід зазначити, що в наказі відповідачем конкретно не вказано яких саме обов'язків визначених посадовою інструкцією провідного спеціаліста управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі позивач не виконував.
В судовому засіданні представник відповідача Тріщ П.В. зазначив, що позивача звільнено з посади провідного спеціаліста управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі за невиконання службових обов'язків, а саме ОСОБА_1 з 24.01.2012 року по 08.06.2012 року проведено ряд перевірок підконтрольних об'єктів на що не видано жодного повідомлення чи направлення та відповідно не ведення журналів направлень та повідомлень за даний період та невиконання інших доручень і наказів. ОСОБА_1 даного факту не заперечив, суду пояснив, що фактично перевірки проводились, але в зв'язку з навантаженням не мав змоги заповнювати такі журнали.
Відповідно до наказу Національного агентства України з питань державної служби від 30 серпня 2011 року № 5 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення розпорядчих актів із кадрових питань у сфері державної служби»встановлено, що розпорядження (накази) про звільнення працівників готуються на підставі заяви, ініціативи власника або уповноваженого ним органу (підстави припинення трудових відносин вказані у ст. 36 КЗпП України) і третьої особи, яка не є стороною трудового договору (суд, профспілковий комітет).
Підготовка й видання розпорядження (наказу) про звільнення правомірні:
•за підстав, викладених у нормативно-правовому акті (ст. 36 КЗпП України та ст. 30 Закону України "Про державну службу");
•за умови додержання порядку звільнення працівника за конкретною підставою.
Текст розпорядження (наказу) про звільнення складається, як правило, з двох частин: констатуючої, в якій коротко визначаються причина звільнення і мотиви та розпорядчої (визначається прізвище, ім'я, по батькові працівника, посада, структурний підрозділ, дата й відповідна стаття КЗпП України, Закону України "Про державну службу"). Далі - підстава підготовки розпорядження (наказу). Складаючи розпорядження (наказ) про звільнення, слід пам'ятати, що днем звільнення вважається останній день роботи.
В судовому засіданні при огляді особової справи позивача встановлено, що наказ №7 від 07.09.2012 року про звільнення відрізняється від копії наказу, яку позивач отримав рекомендованим поштовим відправленням № 7760001006568. У наказі №7 від 07.09.2012 року, що міститься в особовій справі позивача є посилання на ст. 40 п. 3 КЗпП України, а в копії наказу, яку отримав ОСОБА_1 таке посилання відсутнє. Представник відповідача не зміг пояснити таку розбіжність між оригіналом наказу та засвідченою ним же копією.
09.10.2012 року складено акт про результати розгляду звернень жителів с.Ціневи, Рожнятівського району ОСОБА_5 та с.Верхній Струтинь, Рожнятівського району, ОСОБА_1 щодо порушень трудового та іншого законодавства в діях начальника управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі Тріща Павла Васильовича, яким встановлено факт заміни виданих раніше наказів (в тому числі наказу про звільнення ОСОБА_1.) та зазначено наступне(а.с.83-87). ОСОБА_6, яка працює бухгалтером управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі в пояснюючій вказала, що накази про звільнення (в тому числі ОСОБА_1.) були видані 07.09.2012 року о 16 год. 15 хв. коли працівники вже покинули свої робочі місця, вручені їй, та в цих наказах не було посилання на статті КЗпПУ. 11 вересня 2012 року Тріщ П.В. витребував накази у неї та через деякий час повернув під тим самим номером але уже виправлені та перероблені, на яких вона поставила підпис «ознайомлена»та дату 11.09.2012р. Даним актом комісія рекомендує начальнику головного управління ветеринарної медицини в Івано-Франківській області звернутися до органів прокуратури щодо надання правової оцінки виявленого факту підроблення наказів про звільнення ОСОБА_7 та ОСОБА_1 начальником управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі Тріщем П.В.
Враховуючи те, що позивачу було направлено копію наказу без зазначення конкретних підстав звільнення та без посилання на норму Кодексу законів про працю України, суд, за наведених обставин, дійшов висновку про необхідність поновлення порушених прав ОСОБА_1 при незаконному звільненні.
Відповідно до п. 3 ч.1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Згідно з частинами 22, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП України підставами, працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минулого не більше одного року.
В ході судового розгляду судом не було встановлено фактів систематичного порушення трудової дисципліни чи інших порушень зафіксованих належним чином, які б могли стати підставою для звільнення позивача.
Оформлений відповідачем лист від 28.08.2012 року на ім'я начальника головного управління ветеринарної медицини в Івано-Франківській області (а.с.28), протокол наради від 25.11.2011 року, в якому оголошено ОСОБА_1 догану (а.с.22), а також протокол виробничої наради від 21.08.2012 року, на якій позивачу було оголошено догану (а.с. 25-26) не можуть слугувати доказом вчинення позивачем проступку на роботі, після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно ст. 147 КЗпПУ за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Як встановлено судом, позивача фактично було звільнено за вчинені ним порушення виявленні прокуратурою Рожнятівського району при проведенні перевірки, які зафіксовані в поданні прокуратури від 27.07.2012 року(а.с.36-37). За вказані порушення, зокрема, щодо не ведення журналів повідомлень та направлень у І півріччі 2012 року, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, відповідно до наказу від 03.08.2012 року №44-ОД.
В частині посилання відповідача на невиконання службових обов'язків позивачем, а саме, на ненадання позивачем актів від 17.08.2012 про перевірку трьох фермерських господарств станом на 23.08.2012 року, що зафіксовано в пояснюючій Тріща П.В.(а.с.27), то таке судом не може братися до уваги, так як письмового пояснення у ОСОБА_1 з даного приводу відібрано не було.
Оскільки представником відповідача Тріщем П.В. не було представлено суду доказів вчинення ОСОБА_1 з 03.08.2012 року проступку на роботі, після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, а основним аргументом відповідача щодо вини позивача являлися порушення зафіксовані в поданні прокуратури Рожнятівського району, за які позивач 03.08.2012 року отримав догану, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 в порушення вимог ч.2 ст. 149 КЗпП України застосовано два дисциплінарних стягнення за одне і те саме порушення трудової дисципліни.
Згідно із ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Представник відповідача Тріщ П.В. на підтвердження правомірності прийнятого ним наказу, крім зазначених вище, жодних інших вагомих доказів суду не надав.
Відповідно до абзацу 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" визначена формула, за якою вираховується, в тому числі, сума вимушеного прогулу особи. Даною Постановою визначено, що збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з довідкою, виданою управлінням ветеринарної медицини в Рожнятівському районі (а.с.59), середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1932,08 грн. на місяць, з розрахунку 85,87 грн. за робочий день. Період вимушеного прогулу становлять робочі дні, починаючи з наступного дня після винесення наказу про звільнення з 08.09.2012 року по 30.10.2012 року, тобто, включно з днем, що передує дню прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
Таким чином, період вимушеного прогулу в робочих днях складає 37 дні. Помноживши кількість робочих днів на денний середній заробіток отримуємо розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу, а саме: 37 р.дн. х 85,87 грн. = 3177,19грн.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наведених обставин та вказаних правових норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Згідно абзацу другого ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, необхідно скасувати наказ про звільнення від 07.09.2012р. №7, вийшовши відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України за межі позовних вимог.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1, статті 256 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, а також про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати наказ управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі № 7 від 07 вересня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з 07.09.2012 року.
Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді провідного спеціаліста в управлінні ветеринарної медицини в Рожнятівському районі з 07 вересня 2012 року.
Стягнути з управління ветеринарної медицини в Рожнятівському районі на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 3177 (три тисячі сто сімдесят сім) гривень 19 копійок.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста в управлінні ветеринарної медицини в Рожнятівському районі та виплати середнього заробітку, в межах стягнення за один місяць, в розмірі 1932 (одна тисяча дев'ятсот тридцять дві) гривені 08 копійок звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.
Постанова складена в повному обсязі 05.11.2012 року.