Категорія №8.1.5
Іменем України
21 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/9094/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,
за участю
секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,
та
представників сторін:
від позивача - Хома Б.М. (довіреність від 26.09.2012 № 7850/10),
Погорєлова С.А. (довіреність від 20.11.2012 № 10054/10),
від відповідача - Дорошенко Н.С. (довіреність від 21.11.2012 № 132),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську подання державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 859112,63 грн., -
20 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 859112,63 грн.
В обґрунтування заявленого подання, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позивач зазначив, що публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстровано Лисичанською міською радою Луганської області 16 вересня 2004 року.
У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань станом на 20 листопада 2012 у відповідача виник податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 340080,39 грн., з екологічного податку у розмірі 519032,24 грн.
Станом на 21 листопада 2012 року сума боргу з плати за користування надрами зменшилась на суму 44108,00 грн., у зв'язку з самостійним погашенням суми боргу.
З метою погашення податкового боргу на адресу публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» позивачем направлено першу податкову вимогу від 06 червня 2003 року № 1/54 та другу податкову вимогу від 05 серпня 2003 року № 2/79.
Згідно п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або м Кодексом строк, узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
Згідно п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 298167,76 грн., з екологічного податку у розмірі 519032,24 грн.
Представники позивача у судовому засіданні подання підтримали, надали пояснення аналогічні, викладеному у поданні, просили задовольнити подання у повному обсязі, з урахування заяви про зменшення позовних вимог.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, крім того надав заяву про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду в порядку ст.263 КАС України.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із ст.14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що публічне акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради, включенні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16 вересня 2004 року № 13811200000000049, відповідно до повідомлення про взяття на облік, відповідач знаходиться на податковому обліку на не основним місцем обліку в державній податковій інспекції у м. Лисичанську Луганської області ДПС (арк. справи 12-26, 44).
Відповідно до податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 07 листопада 2012 року № 9069529880, відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 340080,39 грн. (арк. справи 29-31). Відповідно до картки особового рахунку відповідачем часткового сплачений податковий борг з плати за користування надрами, сума податкового боргу складає 298167,76 грн. (арк. справи 45-61).
Крім того, відповідно до податкової декларації з екологічного податку від 12 жовтня 2012 року № 9063701851, відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 519032,24 грн. (арк. справи 32-34).
Заборгованість відповідача з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 340080,39 грн., з екологічного податку у розмірі 519032,24 грн., підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 45-61).
Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Луганської області відповідачу було надіслано першу податкову вимогу від 06 червня 2003 року № 1/54 та другу податкову вимогу від 05 серпня 2003 року № 2/79 (арк. справи 27, 28).
Оскільки перша податкова вимога вимогу від 06 червня 2003 року № 1/54 та друга податкова вимога від 05 серпня 2003 року № 2/79 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
На час розгляду подання, сума податкового боргу у загальному розмірі 817200,00 грн. відповідачем не сплачена.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується заяви про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення виконання рішення суду, суд зазначає, що представник відповідача звернувся до суду з зазначеною заявою у порядку ст. 263 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого
майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Зі змісту зазначеної норми випливає, що у порядку ст.263 КАС України може бути розстрочено виконання рішення суду, за умов набрання рішення законної сили.
Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі № 2а/1270/9094/2012 не набрала законної сили, тому заява відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду в порядку ст.263 КАС України подана передчасно.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 21 листопада 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 23 листопада 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.14, 16, 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України, суд
Подання державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення податкового боргу, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у загальному розмірі 817200,00 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (ідентифікаційний код 32359108, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, буд. 1) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків заборгованість з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 298167,76 грн. (двісті дев'яносто вісім гривень сто шістдесят сім гривень сімдесят шість копійок) (на р/р 33113366700051, код платежу 13030100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Лисичанську, код 37800278), з екологічного податку у розмірі 519032,24 грн. (п'ятсот дев'ятнадцять тисяч тридцять дві гривні двадцять чотири копійки) (на р/р 33117362700051, код платежу 19010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Лисичанську, код 37800278).
У відповідності із ч.8 ст.183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно із частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2012 року.
СуддяР.С. Твердохліб