Категорія №11.5
Іменем України
21 листопада 2012 року Справа № 2а/1270/8813/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Опейкіній Є.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта Вергелівська» про визнання незаконним дій на скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 11.02.2011 ВП №24112916, -
09 листопада 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта Вергелівська» про визнання незаконним дій на скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 11.02.2011 ВП №24112916.
В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.
11.02.2011 старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції Фроловою Н.В. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №24112916 з примусового виконання виконавчого листа 2а-6654/10 від 10.01.11 виданого Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з Відокремленого підрозділу «шахта Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах на підставі п.15 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».Позивач зазначає, що не може погодитись з зазначеною постановою з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 та №2, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20% з наступним збільшенням її щороку на 10% до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23 червня 2005 року № 2711-ІV (далі Закон № 2711-ІV ) дія Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Зазначає, що п. 1.4. ст. 1 Закону № 2711-ІV визначено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону України «Про заходи, спрямовані в забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», на які поширюється положення пункту 15 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону № 2711-ІV його дія поширюється на паливно-енергетичні підприємства та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п 1.3. щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Пп. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», зазначено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать градівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування яка виникла до 01 січня 2011 року, і заборгованості із сплати одного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного Фонду України. Тобто, на думку позивача, старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганською міського управління юстиції Фролової Н.В безпідставно винесена постанова про зупинення виконавчого провадження.
Згідно наведених положень Закону № 2711 - IV, борг Відокремленого підрозділу «Шахта Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, спірний борг виник внаслідок несплати обов'язкових внесків, на які не поширюється Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Таким чином, позивач вважаємо постанову відповідача про зупинення виконавчого провадження № 24112916 незаконною та таку, що підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, до початку розгляду справи надав заперечення проти позову в яких зазначив, що просить розглянути справу за відсутності представника та залишити позовну заяву без задоволення з огляду на наступне. Пунктом 15 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», чітко встановлено обов'язок державного виконавця зупинити виконавче провадження у разі внесення підприємства паливно - енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу». Частиною 3 статті 37 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів. Тобто, як зазначає відповідач, встановлюється вичерпний перелік підстав, за якими державний виконавець має право проводити виконавчі дії у випадку, коли стороною виконавчого провадження є підприємство, що бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Страхові внески до вказаного переліку підстав ніяким чином, на думку відповідача, не відносяться.
В запереченнях зазначено, що позивач посилається на положення п. 1.4 та п. 1.3 Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» що визначає заборгованість та учасників розрахунків згідно вказаного закону, і наголошує на тому, що в данному випадку вказані норми закону застосовуватися не повинно. Також відповідач в запереченнях зазначає, якщо уважно проаналізувати норми Закону України № 2711 стає зрозумілим, що законодавець визначив учасників розрахунків та заборгованість саме для проведення процедури погашення заборгованості, а не за для визначення заборгованості, що може бути примусово стягнута. Навпаки, дія вказаного закону направлена на запобігання банкрутства підприємств ПЕК на період дії процедури погашення заборгованості.
Відповідно до частини 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про зупинення виконавчого провадження може бути оскаржена в 10-денний строк. Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження у випадках, передбачених п. 15 ст. 37 цього Закону зупиняється до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Тобто до закінченні терміну процедури погашення заборгованості, а саме до 01.01.2013 року такі виконавчі провадження повинні бути зупинені, при цьому дії державного виконавця є такими, що відповідають вимогам законодавчих актів регулюючих дії виконавчої служби. Посилаючись на вищевикладене відповідач вважає що зазначене підтверджує необґрунтованість вимог позивача.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву у відповідності із частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
11 лютого 2011 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №24112916 з примусового виконання виконавчого листа №2а-6654/10 який видано Луганським окружним адміністративним судом 10.01.2011 щодо стягнення з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта «Вергелівська» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області боргу у розмірі 26482,59грн. Зазначена постанова про зупинення виконавчого провадження була винесена на підставі того, що боржник знаходиться у реєстрі підприємств паливно - енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України №2711-ІV. Процедуру погашення заборгованості продовжено до 01.01.2013. Зазначене виконавче провадження було зупинено до закінчення процедури погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу (а.с.8)
На виконання вимог частини 2 статті 181 КАС України суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про зупинення виконавчого провадження від 11 лютого 2011 року ВП №24112916 була отримана позивачем 06 листопада 2012 року за вхідним номером 1379/09, що підтверджується витягом з журналу вхідної кореспонденції (а.с.10). Так, суд приходить до висновку, що позивачем дотриманий строк звернення до суду щодо оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження».
Згідно з пунктом 15 частини 1 статті 37 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
В статті 2 Закону України від 23 червня 2005 року №2711-ІV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» зазначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року №2711-ІV).
Абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України від 23 червня 2005 року №2711-IV (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Оскільки судом встановлено що за рішенням по справі №2а-6654/10/1270 стягненню на користь управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області підлягає сума заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на це рішення не розповсюджується передбачений ст..3 Закону України №2711 обов'язок щодо зупинення його виконання.
Позовна вимога щодо визнання незаконними дій посадових осіб Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції щодо зупинення виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду №2а-6654/10/1270 від 10.01.2011 залишається судом без задоволення з огляду на таке.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії - постанови про зупинення виконавчого провадження. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме в частині скасування постанови про зупинення виконавчого провадження Ленінського відділу Державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 11 лютого 2011 року ВП №24112916 оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним, у задоволенні решти позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити за необґрунтованістю.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом № 606-ХІV відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Брянці Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта Вергелівська» про визнання незаконним дій на скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 11.02.2011 ВП №24112916 задовольнити частково.
Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 11 лютого 2011 року ВП №24112916 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а-6654/10 який видано Луганським окружним адміністративним судом 10.01.2011 щодо стягнення з державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «шахта «Вергелівська» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області боргу у розмірі 26482,59грн
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 22 листопада 2012 року.
Суддя А.М. Каюда