ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
про закриття провадження в адміністративній справі
20.11.2012 р., 17:10, м. Львів № 2а-9803/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравчука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Степанюка Т.В.,
представника відповідача Андрусів В.І.
розглянувши справу за подання Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Авто-Плюс" про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 4 842,63 грн.,-
Державна податкова інспекція у Буському районі Львівської області Державної податкової служби звернулася до суду з поданням про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Авто-Плюс" податкового боргу за рахунок коштів в розмірі 4 842,63 гривень.
В обгрунтування подання позивач зазначає, що ТзОВ "Тех Авто-Плюс" самостійно задекларувало податкові зобов'язання по податку на прибуток на суму 4 768,75 грн. та відсотки за користування кредитом при розстроченні податкового зобов'язання в сумі 73,88 грн. Податкове зобов'язання є узгодженим, а тому є податковим боргом, який виник з 12.09.2012 р. ДПІ винесено податкову вимогу № 138 від 12.09.2012 р., яку вручено платнику 17.09.2012 р. Проте, борг не сплачено. З урахуванням п. 95.2 ст. 95 ПК України днем, що зумовлює звернення до суду є 16.11.2012 р.
Представник ДПІ у Буському районі Львівської області ДПС подав клопотання про розгляд судом справи без його участі, просить подання про стягнення боргу задовольнити.
В судове засідання з'явився представник ТзОВ "Тех Авто-Плюс". Наявність суми податкового боргу визнав, однак пояснив, що вже 14.11.2012 р. ним сплачено добровільно частину боргу, а саме 1120,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Оплата банком проведена 15.11.2012 р. Тому вважає безпідставним стягнення з нього всієї суми боргу в розмірі 4 842,63 грн. Окрім того, відповідач покликається на те, що не отримував рішення № 1 від 02.11.2012р. про скасування розстрочення і з цим рішення не згоден.
Оцінюючи доводи сторін, Суд виходить з того, що провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). З огляду на це загальні норми КАС України, що регулюють процедуру позовного провадження, до провадження на підставі подання податкового органу можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить спеціальним нормам статті 183-3 цього Кодексу. Тому сторони у процесі розгляду подання податкового органу користуються всіма правами, які мають позивач та відповідач згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, за винятком тих, що не можуть бути реалізовані за змістом статті 183-3 зазначеного Кодексу.
Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо. (Інформаційний лист ВАС України від 02.02.2011 р. № 149/11/13-11).
Враховуючи докази про часткову сплату податкового боргу, які надав відповідач в судовому засіданні, Суд вважає, що має місце спір про право в частині розміру суми податкового боргу. Звертаючись до суду 16.11.2012 р. з поданням ДПІ у Буському районі Львівської області ДПС не повідомило суд про сплату частини боргу в сумі 1120,00 грн. від платника податків, хоча такі були сплачені 14.11.2012 р., а банком оплату проведено наступного дня. Окрім того, відповідач покликається на те, що не отримував рішення № 1 від 02.11.2012р. про скасування розстрочення і з цим рішення не згоден. Доказів надсилання цього рішення суду не надано.
Стягнення податкового боргу за поданням є особливою формою адміністративного судочинства, яке має на меті якнайшвидше вирішення вимог суб'єктів владних повноважень. У зв'язку із цим, предметом доказування у справах цієї категорії є наявність податкового боргу, його безспірність та факт його не погашення у встановлений строк. Встановлення інших обставин, безпосередньо не пов'язаних із цим предметом доказування, не відповідає суті і призначенню цього виду провадження. Оскільки безспірності у справі як щодо суми, так і щодо підстав стягнення немає, стягнення боргу за поданням виключається.
Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22.04.2011 № 571/11/13-11 звернув увагу на наступне. Згідно з частиною четвертою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. У такому разі судам необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу. При цьому судам слід мати на увазі, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.
Закриваючи провадження у справі за поданням податкового органу у зв'язку з виявленням спору про право суд, згідно з частиною другою статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. Тому в ухвалі про закриття провадження у справі в розглядуваних випадках суд повинен роз'яснити, що відповідні вимоги підлягають розгляду в адміністративних судах України, але в загальному порядку позовного провадження.
Враховуючи наведене, Суд вважає, що провадження у справі за поданням ДПІ у Буському районі Львівської області ДПС про стягнення з ТзОВ "Тех Авто-Плюс" податкового боргу за рахунок коштів в розмірі 4842,63 грн. слід закрити і роз'яснити, що вимоги про стягнення податкового боргу підлягають розгляду в адміністративному суді в загальному порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 157, 183-3 КАС України, Суд -
1. Провадження у справі закрити.
2. Роз'яснити, що вимоги про стягнення податкового боргу підлягають розгляду в адміністративному суді в загальному порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали складено 22 листопада 2012 р.
Суддя В.М.Кравчук