14 листопада 2012 року 2а-5360/12/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 15 год. 30 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі: Васковець М.С.
за участю
позивача ОСОБА_2
представника відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,
Позивач -ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до суду, в якій просить ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) скасувати Постанову Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області про відкриття виконавчого провадження ВП №33717686 від 03.08.2012 року .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова є незаконною, оскільки прийнята на підставі вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про сплату боргу. На думку позивача, стаття 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої вимога Пенсійного фонду про сплату недоїмки є виконавчим документом втратила чинність, а тому у державного виконавця були відсутні правові підстави для відкриття виконавчого провадження.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно частину п'ятнадцяту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються. Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови від 03.08.2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП №33717686 підтримав, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві. Пояснив, що Вимогу про сплату боргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві від 11.04.2012 року №Ф-2103 У в адміністративному або судовому порядку не оскаржував.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 13.11.2012 року на адресу суду надійшли заперечення на адміністративний позов ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №№33717686, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №№33717686 з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов та розглядати справу без участі представника міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши позивача, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
11.04.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі картки особового рахунку платника видано вимогу від 11.04.2012 року № Ф- 2103 У про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 4010 грн. 30 коп.
Як вбачається з вимоги, дата набрання чинності цим документом -25.07.2012 року.
Доказів оскарження або скасування Вимоги про сплату боргу від 11.04.2012 року №Ф-2103 У позивачем суду не надано.
01.08.2012 року Начальник Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві В.І. Дебольська звернулась до Заступника начальника Білоцерківського міськрайонного управління юстиції - начальника відділу державної виконавчої служби Юрченка С.Ю. з заявою про відкриття виконавчого провадження (вх. №20770/03-29/23 від 01.08.2012 року). У вказаній заяві зазначено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві передає до МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ вимогу №Ф 2103 У від 11.04.2012 року про стягнення з СПД ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп. та просить, зокрема, в п.1 заяви «Винести постанову про відкриття виконавчого провадження».
Постановою від 03.08.2012 року, прийнятою державним виконавцем міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Гаєвою М.І. було відкрито виконавче провадження з виконання Вимоги про сплату боргу №Ф2103 У , виданої 11.04.2012 року УПФУ в м. Білій Церкві про стягнення з ОСОБА_2 на користь УПФУ в м. Білій Церкві недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4010 грн. 30 коп.
Позивач стверджує, що відкриття виконавчого провадження за даною вимогою є незаконним, тому просив скасувати цю постанову державного виконавця.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі від 21.04.1999 року № 606-XIV, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України від 21.04.1999 року № 606-XIV, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до вищезазначеного Закону та інших законів України, а також рішеннями, що відповідно до Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 17 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Підстави для відкриття виконавчого провадження наведені у статті 19 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV, зокрема, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.
Відповідно до статті 25 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Як вбачається з копії супровідного листа від 03.08.2012 року №13433 та Довідки ТОВ «Укркур»єр», копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2012 року ВП №33717686 була 03.08.2012 року направлена на адресу позивача та 06.08.2012 року була здійснена її доставка позивачу.
Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених правових норм, у разі надходження до державної виконавчої служби виконавчого документа державний виконавець зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам статті 18 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV та, у разі відповідності виконавчого документа приписам даної норми, відкрити виконавче провадження.
Судом встановлено, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги послався на те, що вимога територіального управління Пенсійного фонду не є виконавчим документом, оскільки вимоги статі 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка визначала вимогу про сплату недоїмки виконавчим документом, втратила чинність і на сьогоднішній день вимога про сплату недоїмки не є виконавчим документом.
Судом досліджено дане питання та встановлено наступне.
Частиною третьою статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, що діяла до 01.01.2011 року, було визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
У зв'язку із набранням чинності з 01 січня 2011 року Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" частина третя статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була виключена.
Відповідно до пункту 3 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється.
Таким чином, позивач підпадає під дію вказаного закону та є платником єдиного внеску.
Згідно п.1 ч.2 та ч.3 ст.6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , визначено суб'єктний склад платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Відповідно до п. 4 ст.4 окремо виділено таку категорію платників, як фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Виключні підстави для звільнення фізичних осіб - підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування від обов'язку по сплаті єдиного внеску закріплено ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", де зазначено, що такі особи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Доказів належності позивача до вказаної категорії осіб, яких (згідно ч.4 ст.4 Закону №2464) звільнено від сплати єдиного внеску позивач суду не надав.
При цьому, законодавцем у статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Так, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Частини четвертої статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" , вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з оскаржуваної позивачем постанови, вона прийнята державним виконавцем 03.08.2012 року на підставі Вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області від 11.04.2012 року № Ф-2103 У.
Доказів оскарження або скасування Вимоги по сплату боргу від 11.04.2012 року №Ф- 2103 У позивачем суду не надано.
Таким чином, враховуючи, що приписами статті 25 Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (який набрав чинності з 01.01.2011 року) визначено, що вимога територіального органу Пенсійного фонду є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою, постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2012 року ВП №33717686 прийнята державним виконавцем правомірно.
Крім того, суд зазначає, що згідно абз.1 ст.5 та абз.1 ст.6 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Згідно п.1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011 Пенсійний, фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.1 ст.58 Закону №1058 Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду. Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний фонд набуває статусу юридичної особи з дня реєстрації статуту в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади.
Враховуючи викладене, твердження позивача, що Пенсійний фонд не є органом державної влади не відповідає дійсності.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем правомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2012 року ВП №33717686, а отже у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області в особі державного виконавця Дорошенка Руслана Сергійовича про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.08.2012 року ВП №33717686- відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 14 листопада 2012 р.