23 листопада 2012 р. 2а/0470/14145/12
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
22.11.2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 21.09.2012 року № 0000211742, від 21.09.2012 року № 0000221742, від 19.07.2012 року № 0000662345, від 19.07.2012 року № 0000672345, рішення про застосування фінансових санкцій від 19.07.2012 року № 0000682345, якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.
Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у листі від 18 січня 2012 року №165/11/13-12.
Пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Законом України «Про судовий збір»визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 даного Закону передбачено, що платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Розмір ставок судового збору визначається відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір»розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, становить 1 відсоток від майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Оскільки позивачем при поданні даного адміністративного позову не додано доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру, а лише додано квитанцію № 979_86 від 19.11.2012 року про сплату судового збору в розмірі 32,19 грн., що передбачено для подання позовних заяв немайнового характеру, суд доходить до висновку, що позивачем не дотримано вимоги ч.3 ст.106 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, підлягає залишенню без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106, 107, 108 КАС України, суд, -
Позовну заяву суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Позивачеві в строк до 13 грудня 2012 р. . усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду документ, що підтверджує факт сплати судового збору в розмірі, визначеним чинним законодавством України для сплати судового збору за подання позовних заяв майнового характеру.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський