15 листопада 2012 року Справа № 2а/0370/3590/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Козак О.А.,
за участю представника позивача Лояніч О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,
30 жовтня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (далі по тексту - УПФ України в Луцькому районі) звернулося в суд з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 6761,29 грн.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач, будучи зареєстрований в УПФ України в Луцькому районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в порушення вимог законодавства України про пенсійне забезпечення у 2010 році не сплатив у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. У зв'язку з цим, за відповідачем рахується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду в сумі 6761,29 грн., яку просять стягнути з відповідача в користь позивача.
Представник позивача Лояніч О.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному об'ємі. Пояснила, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Станом на 15.11.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в добровільному порядку заборгованість не сплатив. Просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 6761,29 грн.
Відповідач в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи 15.11.2012 року не з'явився, свого повноважного представника не направив, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення, що стверджується оглянутим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4564100002413. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не подав. У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Суд, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 11 квітня 2001 року зареєстрований як фізична особа-підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). Крім того, відповідач зареєстрована в УПФ України в Луцькому районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Норми статті 67 Конституції України визначають, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, що набрав чинності з 01 січня 2011 року визначив, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску. Згідно пункту 7 цих Положень, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Як встановлено судом, недоїмка по страхових внесках у відповідача виникла до 2011 року. Таким чином, враховуючи норми Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» при вирішенні даного спору слід керуватись законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто яке діяло до 01 січня 2011 року.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам до 2011 року визначав Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV (в редакції, який діяв на час виникнення заборгованості) (далі - Закон № N1058-IV). З преамбули цього Закону вбачається, що він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стаття 1 Закону України N1058-IV дає визначення поняття страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Разом з цим, статтею 1 Закону України №1058-ІV визначено поняття застрахованої особи, це фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з пунктом 1 статті 11 Закону України №1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 14 Закону України №1058-IV страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
У частині 6 статті 20 Закону України Закон № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, є календарний місяць.
Згідно з підпунктом 2.1.3 пукну 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (далі -Інструкція №21-1) передбачено, що платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Інструкції №21-1 розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за ставками, зокрема, для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування), 2.1.4 та 2.1.5 пункту 2.1 цієї Інструкції, - 33,2 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Згідно підпункту 11.12 пункту 11 Інструкції №21-1 платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок)), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік, але не пізніше 1 травня поточного року, розрахунок авансових сум страхових внесків, згідно з додатком 24 цієї Інструкції.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІV визначено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, передбачених частиною 9 статті 106 цього Закону.
Отже, відповідач являючись платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний був нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески у 2010 році, проте, як встановлено судом, ним у встановлені строки страхові внески не сплачувались.
Так, судом встановлено, що у вересні 2011 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до УПФ України в Луцькому районі було подано звіт, яким було донараховано страхові внески в сумі 3446,10 грн. про що складено акт № 156. У зв'язку із несвоєчасною сплатою управлінням було винесено рішення № 277 про застосування до боржника фінансових санкцій за донарахування в сумі 4209,74 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по страхових внесках за 2010 рік складає 6761,29 грн., а самк по страхових внесках - 2551,81 грн., фінансових санкціях - 4209,47 грн. Заборгованість підтверджується оглянутими в судовому засіданні розрахунком ціни позову.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В пункті 6 частини 2 статті 64 Закону №1058-IV передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за дотриманням страхувальниками і застрахованими особами пенсійного законодавства.
Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач у 2010 році зобов'язаний був нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року. Проте, як встановлено судом, відповідачем норми законодавства щодо сплати страхових внесків не виконувались, внаслідок чого у нього перед Пенсійним фондом виникла недоїмка в сумі 6761,29 грн., яка на день розгляду справи судом - 15.11.2012 року не погашена, оскільки доказів про сплату відповідач суду не подані.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак суд вважає, що позов УПФ України в Луцькому районі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає до задоволення і сума заборгованості в розмірі 6761,29 грн., повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 158, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1, 11, 14, 17, 20, 58, 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 в користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області 6761 (шість тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 29 копійок заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 20 листопада 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий С.Ф. Костюкевич