Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14200/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Фоміній О.Д.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю:
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3;
представника відповідача Малюк Л.В., -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 11.07.2011 року є власником приміщення площею 85,0 кв.м. у будівлі торгівельного комплексу літ. А-3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. 15.02.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення технічної інвентаризації майна, однак 16.02.2012 року відповідач відмовив у вчинені заявлених дій. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки проведення реєстрації права власності на придбане приміщення неможливе без проведення технічної інвентаризації об'єкту.
Позивач просив визнати протиправними дій Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» щодо відмови у проведенні технічної інвентаризації приміщення, належного ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 11.07.2011 року та розташованого у будівлі торгівельного комплексу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» провести технічну інвентаризацію приміщення, належного ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 11.07.2011 року та розташованого у будівлі торгівельного комплексу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволені.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; такою державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав, зокрема на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно з пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу приміщень від 11.07.2011 року ОСОБА_1 набув у власність приміщення площею 85,0 кв.м. у будівлі торгівельного комплексу літ. А-3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №862.
15.10.2012 року представник позивача звернулась до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» із замовленням на проведення технічної інвентаризації належної ОСОБА_1 частини приміщення у будівлі торгівельного комплексу літ. А-3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Листом від 16.10.2012 року №01-3/8084 відповідачем відмовлено у вчинені заявлених дій з підстав того, що позивачем не проведена державна реєстрація права власності на придбане приміщення, у зв'язку з чим, за твердженням БТІ, право власності ОСОБА_6 на приміщення площею 85,0 кв.м. у будівлі торгівельного комплексу літ. А-3 у АДРЕСА_1 не виникло.
Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з огляду на наступне.
Стаття 182 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.
Пунктами 1.6, 1.7 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, передбачено, що державній реєстрації підлягає право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку. Державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт.
З положень п.3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773 вбачається, що технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.
З системного аналізу наведених положень законодавства вбачається, що проведенню державної реєстрації права власності на об'єкт передує проведення технічної інвентаризації такого об'єкту, що є необхідною умовою для подальшого прийняття об'єкту в експлуатацію.
Таким чином, первинною дією в даному випадку виступає технічна інвентаризація об'єкту, далі - прийняття в експлуатацію, що в подальшому є підставою для проведення реєстрації права власності.
З наведеного виходить, що відповідачем протиправно відмовлено у проведені технічної інвентаризації з підстав того, що позивачем не проведена державна реєстрація права власності на придбане приміщення.
Крім того, під час розгляду справи стало відомо, що 31.10.2012 року Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на приміщення у будівлі торгівельного комплексу літ. А-3, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. на підставі договору купівлі-продажу від 11.07.2011 року. Тобто, у відповідача відсутні підстави для відмови у проведенні технічної інвентаризації зазначеного приміщення.
Суд не приймає посилань відповідача, як на підставу відмови позивачу у проведенні технічної інвентаризації, винесення Інспенцією ДАБК постанови № 33 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «Східгазбуд» визнано винним у вчиненні правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 19314 грн. з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Східгазбуд» укладений договір підряду №10/11-2011 від 10.11.2011 року на проведення будівельних робіт по реконструкції торгівельного центру «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_1.
07.03.2012 року інспекцією ДАБК у Донецькій області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних норм стандартів і правил ОСОБА_1, за результатами якої був складений акт від 07.03.2012 року.
В результаті перевірки було встановлено, що ТОВ «Содружество» було надано лист до Інспекції про те, що проектна документація по об'єкту «Реконструкція торгівельного центру «ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1» не розроблялась, авторський нагляд не здійснюється, при цьому у п.п. 8-11 декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.11.2011 року зазначені відомості щодо ТОВ «Содружество». Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 вказані недостовірні відомості та ним не забезпечено здійснення авторського нагляду, що порушує Закон України «Про архітектурну діяльність». В акті також зафіксовано, що підрядником ТОВ «Східгазбуд» виконувались будівельні роботи без проектної документації та без ведення виконавчої документації, що порушує норми ДБН А.3.1.-5-2003 «Організація будівельного виробництва».
В подальшому, 15.03.2012 року прийнята постанова № 33 про накладення на ТОВ «Східгазбуд» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якій зазначено, що штраф накладений у зв'язку з тим, що позивачем виконувалися будівельні роботи з реконструкції ТЦ «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 без проектної документації та без ведення виконавчої документації, чим порушені п. 2.1.1, п. 2.2, п.9.7 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва».
Разом з тим, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а тому суд не може покладати на позивача негативні наслідки у вигляді відмови у проведенні технічної інвентаризації за не виконання ТОВ «Східгазбуд» своїх обов'язків по підготуванню проектної та ведення виконавчої документації.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року (далі - Конвенція), Перший протокол та протоколи N 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Оскільки ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у проведенні технічної інвентаризації об'єкту порушують право позивача, що гарантоване ст. 41 Конституції України та закріплено ст. 321 Цивільного кодексу України, та перешкоджають на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням п. 3 ст. 2, ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не добросовісно.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення. З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» щодо відмови у проведенні технічної інвентаризації приміщення, належного ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 11.07.2011 року та розташованого у будівлі торгівельного комплексу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» провести технічну інвентаризацію приміщення, належного ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу приміщень від 11.07.2011 року та розташованого у будівлі торгівельного комплексу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при подачі позову в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 19 листопада 2012 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 23 листопада 2012 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крилова М.М.