13 листопада 2012 р.Справа № 2-а/1508/1/2012
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Пономаренко Вячеслав Дмитрович
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -Бітова А.І.
суддів -Милосердного М.М.
-Ступакової І.Г.
при секретарі -Гарник А.С.
з участю: ОСОБА_2 та його представників -ОСОБА_3 та ОСОБА_4; представників Слов'яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області -Батуріна Івана Максимовича та Скоцика В'ячеслава Станіславовича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Слов'яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області на постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Слов'яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області про визнання дій неправомірними, стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,
У вересні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області (далі Слов'яносербської сільської ради) про визнання неправомірними дій та бездіяльності, які призвели до недоотримання позивачем заробітної плати за період з липня 2007 року по вересень 2008 року, стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 26 березня 2006 року його було обрано сільським головою села Слов'яносербське Великомихайлівського району Одеської області. 22 червня 2007 року сільська рада вирішила припинити достроково повноваження позивача. Позивач оскаржив це рішення до суду, але незважаючи на те, що звернення до суду зупиняє виконання нормативно-правового акту, за наказом голови районної ради Вишнякова М.С, виплата заробітної плати йому була припинена. Таким чином, з липня 2007 року по вересень 2008 року - до визнання Одеським окружним адміністративним судом незаконним рішення Слов'яносербської ради про звільнення, позивач не отримував заробітну плату.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що за вказаний позивач на службу не виходив, свої службові обов'язки не виконував, у табелях обліку робочого часу відмічений не був.
Постановою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, зокрема, постановою вирішено: "Визнати дії та бездіяльність Слов'яносербської сільської ради, які привели до неотримання заробітної плати ОСОБА_2 за період з липня 2007 року по вересень 2008 року неправомірними.
В індексації виплат на день винесення судового рішення, в зв'язку з ненаданням розрахунків відмовити.
Провести виплату не отриманої заробітної плати ОСОБА_2 за визначений період в сумі 108 758,12 грн. Моральну шкоду в зв'язку з п'ятирічним терміном неотримання заробітної плати з вини відповідача визначити згідно судової практики України в розмірі 30 тисяч гривен щорічно, а всього 120 тисяч грн. Загальна сума виплат визначається в сумі 228 тисяч 758 грн. 12 коп. Джерелом виплат визначається місцевий бюджет Слов'яносербської сільської ради.
Державному казначейству провести перерахунок коштів в загальній сумі 228 тисяч 758 грн. 12 коп. з рахунку Великомихайлівської районної ради на рахунок Слов'яносербської сільської ради для виплати ОСОБА_2
Списання коштів з рахунку Слов'яносербської сільської ради провести в порядку згідно постанови КМ України №609 від 09 липня 2008 року.
Відповідач має право стягнути відшкодовану суму з винних осіб в порядку регресу".
В апеляційній скарзі Слов'яносербської сільської ради ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Слов'яносербської сільської ради, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржені дії та бездіяльність є необґрунтованими, у зв'язку з чим, позовні вимоги належить задовольнити.
Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 99, ч.1 ст. 100 КАС України (в редакції, яка діяла на час подання позову) -для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених Законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку (ч.1 ст. 100).
З матеріалів справи вбачається, що за захистом своїх прав за період з липня 2007 року по вересень 2008 року позивач звернувся до адміністративного суду 30 вересня 2010 року.
Позивач зазначає, що раніше він звертався до Великомихайлівського районного суду Одеської області в порядку цивільного судочинства з позовом про визнання дій неправомірними та виплату заробітної плати.
Рішенням Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 вересня 2009 року ці позовні вимоги було задоволено.
04 січня 2010 року апеляційним судом Одеської області скасовано рішення Великомихайлівського районного суду Одеської області від 07 вересня 2009 року на підставі п.1 ч.1 ст. 205, ст. 310 ЦПК України та роз'яснено позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом в порядку адміністративного судочинства.
Однак, протягом майже 8 місяців (з 04 січня 2010 року) позивач не звертався до адміністративного суду. 30 вересня 2010 року він подав адміністративний позов без заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин його пропущення.
Судова колегія акцентує увагу, що звернення позивача до суду за захистом своїх прав в порядку цивільного судочинства внаслідок юридичної необізнаності могло бути враховано в якості поважної причини пропущення строку звернення до адміністративного суду якщо б позивач подав адміністративний позов в найближчий час після ухвалення апеляційним судом Одеської області рішення від 04 січня 2010 року, але цього зроблено позивачем не було.
З 30 липня 2010 року набрала чинності редакція ст. 99 КАС України, яка встановлювала місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно, після цього своєчасною датою подання даного позову вважалась би будь-яка дата у періоді з 30 липня по 30 серпня 2010 року.
Таким чином, подання позову 30 вересня 2010 року вказує на пропущення місячного строку звернення до суду, встановленого ч.3 ст. 99 КАС України (в редакції від 07 липня 2010 року, яка набрала чинності з 30 липня 2010 року) без поважних причин.
Крім того, судова колегія акцентує увагу, що позивач фактично пропустив і річний строк звернення до суду, встановлений ст. 99 КАС України в редакції до 07 липня 2010 року, оскільки, звернення до неналежного суду не зупиняє перебігу цього строку, а після з'ясування належної підсудності даної справи позивач, як зазначалось вище, протягом 8 місяців не подавав адміністративного позову.
За таких обставин, суду першої інстанції належало залишити адміністративний позов без розгляду на підставі ч.1 ст. 100 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 203 КАС України -постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно ст.ст. 155 і 157 цього Кодексу.
Пунктом 9 ч.1 ст. 155 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого Законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та питання, у зв'язку з чим судові рішення, відповідно до п.4 ч.1 ст. 202, ч.1 ст. 203 КАС України, належить скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.4 ч.1 ст. 198; ч.1 ст. 203; п.4 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Слов'яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області задовольнити частково.
Постанову Великомихайлівського районного суду Одеської області від 17 травня 2012 року скасувати.
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до Слов'яносербської сільської ради Великомихайлівського району Одеської області про визнання неправомірними дій та бездіяльності, які призвели до недоотримання позивачем заробітної плати за період з липня 2007 року по вересень 2008 року, стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 16 листопада 2012 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: