14 листопада 2012 р.Справа № 2а/1570/9366/2011
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,
08 листопада 2011 року ТОВ «Будівельник»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси від 25.10.2011 р. № 0004641501 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 212087 грн. та № 0094641501 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3482436 грн.(а.с. 3-6).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на відсутність будь-яких порушень Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник»положень податкового законодавства, оскільки Товариством правомірно включено до складу валових витрат, у декларації по податку на прибуток за ІІ кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 4404554 грн., яке виникло у 1 кварталі 2011 року з урахуванням показників від'ємного значення 2010 року, так як, на думку позивача, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року включається до декларації за 1 квартал 2011 року (п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз. 1 п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України), а від'ємне значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 р. включається у витрати ІІ кварталу 2011 р. Тобто, до витрат ІІ кварталу 2011 р. включається від'ємне значення І кварталу 2011 р. у повному обсязі, з урахуванням і від'ємного значення 2010 р.
Відповідач -ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС, з позовними вимогами не погодився, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід. № 31076/9/10-0 від 16.12.2011 р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.10.2011 р. №0004641501, та №0094641501, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник»порушено вимоги п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, у зв'язку з чим занижено грошове зобов'язання по податку на прибуток -у сумі 212087 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток -у сумі 3482436 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. про задоволення заяви Прокуратури Київського району м. Одеси (вхід. № 2465/2012 від 26.01.2012 р.) до участі у справі допущено Прокуратуру Київського району м. Одеси, відповідно до приписів ст. 60 КАС України, ст. 36-1 Закону України «Про Прокуратуру».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»було відмовлено (а.с. 171-177).
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, ТОВ «Будівельник»подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов.
Прокуратура Київського району м. Одеси апеляційної скарги на вищезазначене рішення суду не подавала. Заперечень на апеляційну скаргу з її боку також не надано.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник»зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 29.03.1994 р., про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за № 15561200000005267, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 270107 від 20.12.2011 р.
Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі документами, 07.10.2011 р. на підставі п.п. 1, 3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 та п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Київському районі м.Одеси -Фоміних І.Ф., у приміщенні ДПІ у Київському районі м.Одеси проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»по податку на прибуток за звітний податковий період -ІІ квартал 2011 р., а саме податкової декларації по податку на прибуток підприємства.
За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Київському районі м.Одеси був складений акт № 2497/15-01/20972337/464к від 07.10.2011 р. «Камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток», у висновках якого наголошено на тому, що при проведенні камеральної перевірки декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, з урахуванням податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, встановлено, що Товариством в порушення вимог п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень»Податкового кодексу України, до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду», включено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2010 рік у сумі 4404554 грн. (по податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011року прибуток, що підлягає оподаткуванню, має від'ємне значення та складає 4404554 грн., яке виникло за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) у сумі 5090764 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року)). У зв'язку з чим, Товариством внаслідок порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, у податковій звітності за 2 квартал 2011року, занижено грошове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 212087 грн., та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 3482436 грн.
На підставі складеного акта перевірки № 2497/15-01/20972337/464к від 07.10.2011 р. ДПІ у Київському районі м.Одеси 25.10.2011 р. винесено податкові повідомлення-рішення № 0004641501 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 212087 грн. та № 0094641501 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3482436 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що правовою підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, згідно положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане платником податків за результатами здійснення господарської діяльності в І кварталі 2011 року без врахування від'ємного значення, що ввійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Однак колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення порушив норми матеріального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.
Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.
В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"(далі - Закон).
Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.
Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).
Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.
Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року.
В свою чергу, на підставі пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.
При цьому тлумачення абзацу третього пункту 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в системному взаємозв'язку із абзацом другим цього ж пункту дозволяє дійти висновку про те, що наведене в цій нормі поняття "від'ємне значення, отримане в першому кварталі 2011 року" - це від'ємне значення, отримане як розрахунок значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року на підставі норм чинного на час проведення розрахунку законодавства, у тому числі щодо визначення складу валових витрат, які враховувалися при визначенні об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.
В свою чергу, правові наслідки формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року визначено пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Згідно з указаною нормою Перехідних положень, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114.
У рядку 06.6 зазначеної декларації підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.
Таким чином у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року N 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.
Закон та Податковий кодекс України не передбачають можливості обмежити формування витрат другого кварталу 2011 року лише тими сумами від'ємного значення, які виникли як результат діяльності саме першого кварталу 2011 року, без урахування непогашених наростаючим підсумком сум від'ємного значення попередніх податкових періодів.
Враховуючи викладене, не може бути підставою для визначення контролюючим органом платникові податку податкових зобов'язань із податку на прибуток саме собою включення до складу витрат другого кварталу 2011 року сум від'ємного значення.
За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з посиланням апеляційної скарги стосовно того, що позивачем правомірно в декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року до валових витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду. Отже у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року за рахунок рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанцій не вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 р. № 0004641501 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 212087 грн. та № 0094641501 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3482436 грн. є неправомірними.
Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням встановлених обставин позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію апеляційному суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу, позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятих рішень.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, але допустив порушення норм матеріального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду. За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»-задовольнити повністю.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року -скасувати та прийняти нову постанову суду.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси від 25.10.2011 р. № 0004641501 та № 0094641501.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя О.С. Золотніков
Суддя Ю.В. Осіпов