13 листопада 2012 р.Справа № 2-а-7300/10/1470
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -Семенюк Г.В.
судді - Потапчук В.О.
судді - Коваль М.П.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка Транс Груп" до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000040231/0 від 14.10.2010 року, -
встановиЛА:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Ніка Транс Груп", звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000040231/0 від 14.10.2010 року.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.10.10р. № 0000040431/0 в повному обсязі.
Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року та винести нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної постанови не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.10.2010 по 04.10.2010 ДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ " Ніка Транс Груп " з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ ФК «Євростокс»у березні-квітні 2010 року.
За результатами перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва складено акт №3412/231-00/36622412 від 05.10.2010 (а.с.9-19).
У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення ТОВ "Ніка Транс Груп" п.п. 7.4.1, п.п.7.7.1, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 873,33 грн., в тому числі за березень 2010 року у сумі 4 833,33 грн. за квітень 2010 року у сумі 8040,00 грн.
У розділі 3 акту перевірки (а.с.12-18) зазначено, що згідно з даними додатку 5 до декларації та системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань у розрізі контрагентів сума податкових зобов'язань з ПДВ у березні-квітні 2010 року сформовано ТОВ ФК "Євростокс", зокрема за рахунок здійснення операцій з ТОВ "Ніка Транс Груп" на загальну суму 64 366,65 грн. (у т.ч. ПДВ 12 873,33,0 грн.). При цьому, що ТОВ "Ніка Транс Груп" у травні та червні 2010 року перерахувало відповідні суми податку на додану вартість ТОВ ФК "Євростокс" ( а.с. 26,27), яке повинно було сплатити відповідну суму податку до Державного бюджету України.
На підставі акту перевірки, 14.10.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000040231/0, яким позивачу донараховано до сплати податкове зобов'язання у сумі 19309,50 грн., з яких основний платіж - 12 873,00 грн. та штрафні фінансові санкції 6 436,50 грн.
Не погодившись з винесеними ДПІ податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив його до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В обґрунтування свого висновку про заниження податку на Додану вартість на суму 12 873,33 грн. відповідач посилається фактично на наявність "безтоварних" операцій.
Позивач наполягає на тому, що операції з надання послуг ТОВ ФК "Євростокс" на загальну суму 64 366,65 грн. (ПДВ -12 873,33 грн.) дійсно мали місце, їх здійснення підтверджено договором № 2-Э від 01.10.2010 (а.с.22-23); заявами на виконання робіт № 201/03-02 від 09.03.2010 рок та 206/02-03 від 15.03.2010 року (а.с. 153, 154); актами здачі - прийому робіт (послуг,) від 31.03.2010р. та від 30.04.2010р. (а.с. 24, 25), банківськими виписками, що свідчать про оплату послуг (а.с.26-27), а також фактом проходження вантажу через митний контроль (а.с. 90-137) .
В акті перевірки не міститься відмітки про направлення платнику податків письмового запиту з пропозицією про надання будь яких інших документів як того вимагає п.3.1.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, які затвердженні наказом ДПА України №584 від 11.09.2008 та пл. 1,3, 1.5, 1.6 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що письмовий запит про надання документів, яких невистачило ревізору під час перевірки, не направлявся, відомостей про відмову платника податків надати такі документи в акті не наведено.
Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Як свідчить акт перевірки на момент видачі ТОВ ФК "Євростокс" податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ (а.с.13), і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних.
Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
На підставі отриманих податкових накладних, позивачем сформовано податковий кредит у відповідний податковий період.
Таким чином, суд вважає, що обставини, які стали підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п.п.7.4.1, п.п.7.71 ст.7 Закону №168/97-ВР щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Закон №168/97-ВР не ставить таке право платника у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.
Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, правомірність свого рішення та необґрунтованість позовних вимог позивача.
Таким чином, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення № 0000040231/0 від 14.10.2010 року є помилковим, не відповідає вимогам чинного законодавства України та повинно бути скасоване.
Разом з тим, суд першої інстанції помилково скасував податкове повідомлення-рішення № 0000040431/0 від 14.10.2010 року замість податкового повідомлення-рішення № 0000040231/0.
Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, вирішив не всі позовні вимоги або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва на Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року по справі № 2-а-7300/10/1470, - задовольнити частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Ніка Транс Груп" до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000040231/0 від 14.10.2010 року, - змінити, замінивши в її резолютивній частині „№ 0000040431/0" на „№ 0000040231/0".
В решті Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року по справі № 2-а-7300/10/1470, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили Постанови апеляційного суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючийсуддя Г.В. Семенюк
суддя В.О. Потапчук
суддя М.П. Коваль