08 листопада 2012 р.Справа № 2-а-3884/10/1470
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Єщенка О.В.
суддів -Димерлія О.О.
-Зуєвої Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтек С»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, -
У червні 2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Солтек С»звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, в якому просило визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні перевірки позивача, в результаті якої було складено акт від 20 травня 2010 року № 823/23-300/36317674 з питань правових відносин з платником податків з ТОВ «Метпромсервіс-М»за період з 01 вересня 2009 року по 30 листопада 2009 року; визнати протиправними дії відповідача щодо визнання право чинів, укладених позивачем з контрагентом-постачальником ТОВ «Метпромсервіс-М»за вересень, жовтень, листопад 2009 року такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинених з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності в силу припису закону; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у визнанні недійними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за вересень-листопад 2009 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевірка проведена з порушенням вимог ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а у податкового органу відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними, а даних декларацій недійсними.
Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що підприємство ТОВ «Солтек С»потрапило до списку підприємств, які підозрюються у участі в схемах щодо мінімізації оподаткування, а тому таки дії щодо проведення перевірки є виправданими. Окрім цього, відповідач наполягав на тому, що Акт перевірки позивача ніяким чином не зачіпляє його права, а тому заявлені ним позовні вимоги не можуть бути предметом судового захисту, а провадження по справі підлягає закриттю.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, від 26 серпня 2010 року, адміністративний позов ТОВ «Солтек С»задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення перевірки ТОВ «Солтек С»в період з 10 травня 2010 року по 20 травня 2010 року, в результаті якої було складено Акт № 823/23-300/36317674 від 20 травня 2010 року, щодо визнання у Акті перевірки правочинів укладених ТОВ «Солтек С»з ТОВ «Метпромсервіс М»нікчемними та щодо визнання недійсними даних, наведених у деклараціях з податку на додану вартість за вересень-листопад 2009 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в період з 10 травня 2010 року по 20 травня 2010 року ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Солтек С»з питань правових відносин з ТОВ «Метпромсервіс-М».
За наслідками перевірки було складено акт № 823/23-300/36317674 від 20 травня 2010 року, яким встановлені порушення ТОВ «Солтек С»ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реалне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також зроблено висновок про недійсність даних в деклараціях з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2009 року.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до ч.3 п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 №327 (далі - Порядок) невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Аналізуючи обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що проведена відповідачем в період з 10 травня 2010 року по 20 травня 2010 року перевірка з питань правових відносин не є ані перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, ані перевіркою додержання валютного законодавства.
Як вказано в акті перевірки, єдиними документами, пов'язаними з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість, що перевірялись ДПІ, були декларації позивача з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2009 року.
У відповідності з частиною 1 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.
Згідно з розділом 7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 (в редакції станом на час подання позивачем податкових декларацій за червень та липень 2008 року), зареєстровані в податковій інспекції (адміністрації) декларації підлягають документальній невиїзній (камеральній) перевірці. За результатами перевірки робиться відповідний запис у розділі IV податкової декларації та складається Акт про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за формою, визначеною в додатку 2 до цього Порядку. Документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій звітності з податку на додану вартість, податковий орган проводить протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації.
Документальна невиїзна перевірка декларацій позивача за вересень, жовтень, листопад 2009 року була здійснена ДПІ у травні 2010 року, тобто з порушенням строку, встановленого підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.
Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, 13 липня 2010 року, постановою Господарського суду Миколаївської області, ТОВ «Солтек С»визнано банкрутом. Як вбачається з спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на день розгляду справи судом апеляційної інстанції, ТОВ «Солтек С»має стан юридичної особи «припинено».
В силу п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України, ліквідація підприємства, установи, організації, які були стороною у справі є підставою для закриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ч. 2 ст. 203, ст.ст. 205, 206, ст. 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року залишити без задоволення.
Визнати нечинною постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтек С»до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва.
Провадження у справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.