20.11.12р. Справа № 19/5005/9545/2012
За позовом Комунального підприємства "Житлово-єксплуатаційної організації №45", м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
про стягнення 2908,94 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Пономарьові Є.О.
Представники:
Від позивача: Німець Ю.С. - дов. від 10.01.12р.
Від вілповідача:не з'явився.
Позивач - Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №45, м. Криви Ріг звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг про стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2 908,94 грн. та судових витрат.
Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином.
Представник позивача підтримує позовні вимоги, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі додатково позивачем.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Справа розглядається за наявними матеріалами (ст. 75 ГПК України).
Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
Позивачем було надано відповідачу житлово-комунальні послуги, за які було нараховано суму заборгованості до сплати. Заборгованість виникла за період з 01.02.2009р. по 01.10.2012р. у сумі 2908,94 грн.
Позивач посилається на ст. 174 Господарського кодексу України, відповідно якої господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акту, з акта управління господарською діяльністю та інших дій суб'єктів, з якими закон пов'язує настання правових наслідків.
Крім того, позивач зазначає про те, що факт відсутності договору не звільняє споживача (відповідача) від закріпленого Законом та Рішенням органу місцевого самоврядування зобов'язання з повної та своєчасної оплати одержаних послуг.
З метою добровільного погашення заборгованості відповідачу під його особистий підпис та поштою надавалися рахунки для здійснення оплати вартості комунальних послуг. Крім того, 22.10.10р. відповідачу було надіслано претензію №4317 з розрахунком заборгованості та штрафних санкцій, а також 06.08.12р. листом №2358 відповідачеві знову було направлено лист-попередження про необхідність сплатити борг. Відповідач з лютого 2009 року жодного платежу за користування послугами з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій не вніс, що призвело до накопичення заборгованості.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2908,94 грн. й суму судового збору.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати:
- безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
- з акту управління господарською діяльністю;
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
- внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного Кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно п. 7 Рішення №823 споживач - суб'єкт господарювання зобов'язаний брати участь у загальних для всього жилого будинку експлуатаційних витратах пропорційно загальної площі, що використовується чи належить суб'єкту господарювання на праві власності.
Доказів виконання зобов'язання на момент розгляду спору відповідач не надав.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2908,94 грн. та суму судового збору.
Керуючись ст. ст. 205, 509, 525, 526, 599, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 218, Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 79, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ЄДР НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційної організації №45", 50038, м. Кривий Ріг, б-р. Кірова, 3 (п/р 26007143153980 у КФ АТ "Фінанси та кредит", МФО 305835, ідентифікаційний код 20244448) суму основного боргу з оплати послуг з утримання будинку та прибудинкової території в сумі 2908,94 (дві тисячі дев'ятсот вісім) грн. 94 коп. та судовий збір у сумі1609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп., про що видати наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко