02 листопада 2012 р. Справа № 1617/2а-2795/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області на постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.06.2011р. по справі № 1617/2а-2795/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області
про стягнення недоплаченої соціальної допомоги,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 18.03.2011 року.
Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.06.2011р. по справі № 2-а-2795/11 позов задоволено. Визнано бездіяльність відповідача протиправною. Зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з 18.03.2011 року та здійснювати їх в подальшому.
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, захворювання якого пов'язане аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до приписів ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру додаткової пенсії позивачу згідно положень ст. 51 цього ж Закону. Згідно зі ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до вимог ч.3 ст.46 Конституції України, пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». За змістом абзацу третього ст.1 вказаного Закону, державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальні допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижче прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для визначення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендії та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Колегія суддів дійшла висновку, що визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги. Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначеної за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що для визначення позивачу додаткової пенсії застосовується ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року, № 1, від 28 травня 2008 року № 530 та від 16 липня 2008 року №654.
З положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вбачається, що текст статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячну додаткову пенсію визначено в розмірі 15 % прожитого мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8. 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22. 24-34, підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36 - 100 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, положення п. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»втратило чинність 22 травня 2008 року.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» установлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, відповідач з 18.03.2011 року по 22.07.2011 року повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 51 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щодо визначення розміру додаткової пенсії у відношенні до мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 18.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, з виплатою недоотриманих сум за результатами перерахунку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо періоду за який потрібно здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу, виходячи з наступного.
Щодо заявлених позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати перерахунок додаткової пенсій по інвалідності без зазначення кінцевої дати такого перерахунку та виплати, колегія суддів вважає їх такими, що не підлягають задоволенню в зв'язку з тим, що, по-перше, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів, по-друге, у суду не має достатніх підстав вважати або припускати, що в майбутньому відповідач буде діяти протиправно, оскільки правовідносини на майбутні періоди між сторонами в часі ще не склалися. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судове рішення не може в майбутньому регулювати суспільні відносини. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині періоду за який потрібно здійснити перерахунок додаткової пенсії позивачу, з прийняттям в цій частині нової постанови про часткове задоволення позову в цій частині.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.06.2011р. по справі № 1617/2а-2795/11 скасувати в частині періоду, за який потрібно здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Лохвицькому районі Полтавської області здійснити позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю за період з 18.03.2011 року по 22.07.2011 року включно.
В задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю на майбутнє відмовити.
В іншій частині постанову Лохвицького районного суду Полтавської області від 10.06.2011р. по справі № 2-а-2795/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії, особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.