33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"30" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1027/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Тимошенко О.М.
судді Коломис В.В. ,
судді Огороднік К.М.
при секретарі Саган І.О.
за участю представників:
від кредиторів - Леонов Ю.І.
від боржника - Білоус М.Я., Костюк Я.І.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" та товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 03.09.12 р. у справі № 5004/1027/12
за заявою Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України"
до Товариство з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк"
про визнання банкрутом
Ухвалою господарського суду Волинської області від 03.09.2012 року у справі № 5004/1027/12 визнано грошові вимоги конкурсного кредитора - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" до боржника - ТзОВ АВТФ "Старк" на суму 2 313 625,66 грн. з віднесення їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна внести зміни до реєстру вимог кредиторів у відповідності до даної ухвали.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ініціюючий кредитор та боржник подали апеляційні скарги, в яких просять останню скасувати та відмовити у визнанні грошових вимог кредитора СТзОВ "Старк-Агро".
Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" у своїй апеляційній скарзі вказує, що вимоги кредитора - СТзОВ "Старк-Агро" до боржника частково складаються з майнових вимог, а не грошових, відтак останні не можуть бути предметом розгляду у справі про банкрутство. Зазначає, що судом першої інстанції не досліджено акт звірки, згідно якого на 01.01.2008 року узгоджений залишок по розрахунках з СТзОВ "Старк-Агро" становить 945 479,19 грн., а також надано невірну оцінку договору про зарахування зустрічних взаємних вимог. Також звертає увагу, що місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджено наявність взаємовідносин між СТзОВ "Старк-Агро" та боржником, а саме - чи надавалась згода і чи були відомі розпоряднику майна СТзОВ "Старк-Агро" господарські операції, які проводились між СТзОВ "Старк-Агро" та ТзОВ АВТФ "Старк" в період банкрутства кредитора, що ставить під сумнів дійсність цих взаємовідносин.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав викладені у скарзі доводи та просить її задоволити.
Боржник у своїй апеляційній скарзі відзначає, що судом першої інстанції проігноровано подану 31.08.2012 року ТзОВ АВТФ "Старк" заяву про застосування строку позовної давності, оскільки у всіх пред'явлених кредитором накладних строк позовної давності закінчився ще в серпні 2011 року. Судом не враховано того, що частина вимог є майновими вимогами, строк виконання яких ще не настав, а також не досліджено документи господарсько-правового характеру, які були надані боржником.
В судовому засіданні представник боржника підтримали доводи апеляційної скарги та просять її задоволити.
Кредитор - СТзОВ "Старк-Агро" відзиву в письмовому вигляді на апеляційні скарги не подав, в судові засідання не з'явився.
Інші учасники провадження у справі письмових пояснень з приводу поданих- апеляційних скарг не надали, явку представників в засідання не забезпечили.
Всі учасники провадження у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам.
Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги та відзив на них, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 20.10.2011р. за заявою державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" було порушено провадження у справі №5004/2092/11 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
За результатами підготовчого засідання ухвалою суду від 02.11.2011р. було визнано майнові вимоги державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" до боржника на суму 355860,86 грн., зобов'язано заявника подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство ТзОВ АВТФ "Старк", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дяченка Сергія Вікторовича (м. Ірпінь Київської області, вул. Баумана, 4, Ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії АВ №470383 від 21.04.2010).
Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ АВТФ "Старк" було опубліковане в офіційному друкованому органі -газеті "Урядовий кур'єр" №212 (4610) від 15.11.2011р.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредиторами боржника у встановленому законодавством порядку на адресу суду у місячний термін з дня опублікування відповідного оголошення у офіційному друкованому органі було направлено заяви про визнання до боржника грошових вимог.
Ухвалою господарського суду від 07.02.2012р. у справі №5004/2092/11 було затверджено реєстр вимог кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" згідно якого вимоги кредиторів визнані в розмірі:
- ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" 345636,44 грн. -4 черга, 10224,42 грн. -6 черга, 321 грн. -1 черга;
- ПрАТ "Галичина" -на суму 8588,83 грн. - 4 черга, 40 грн. -1 черга;
- ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 1060528,82 грн. -1 черга,
у визнанні грошових вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луцьк" на суму 864206,12 грн. та СгТзОВ "Старк-Агро" на суму 4261510,05 грн. відмовлено.
За результатами апеляційного та касаційного оскарження зазначеної ухвали, Вищим господарським судом України залишено в силі ухвалу господарського суду Волинської області від 07.02.2012 року в частині відмови у визнанні грошових вимог ПАТ АКБ Промінвестбанк", а в частині визнання грошових вимог СТзОВ "Старк-Агро" передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Судом першої інстанції за результатами нового розгляду винесено ухвалу від 03.09.2012 року, якою визнано грошові вимоги кредитора конкурсного кредитора - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" до боржника на суму 2 313 625,66 грн. з віднесенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Досліджуючи правомірність винесеної ухвали судом апеляційної інстанції відзначається наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом, заяву про визнання грошових вимог до боржника від 15.12.2011р. (том 2 а.с. 1-2) сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" було подано в строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" -відправлено на адресу суду поштовим зв'язком 15 грудня 2011 року про що свідчить відповідний поштовий конверт (том 2 а.с. 38).
Зазначеною заявою кредитором ініціювалось питання стосовно визнання грошових вимог СгТзОВ "Старк-Агро" до боржника та включення грошових вимог до реєстру вимог кредиторів на загальну суму боргу 3 117 776,91 грн.
В обгрунтування заяви кредитором зазначалось, що впродовж 2006-2009 років між СгТзОВ "Старк-Агро" та ТзОВ АВТФ "Старк" відбувались господарські операції щодо надання послуг та реалізації продукції, котрі оформлялись між сторонами шляхом підписання накладних та актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг). Загальний розмір заборгованості боржника перед СгТзОВ "Старк-Агро" за надані послуги та відпущену продукцію становить 1 458 625,66 грн.
Крім цього товариством "Старк-Агро" здійснювалось перерахування на користь боржника грошових коштів в сумі 855 000 грн., а також проводилась передача у власність ТзОВ АВТФ "Старк" продукції (м'яса) на суму 804 151,25 грн.
Поруч з цим 25.01.2012р. канцелярією суду було зареєстровано заяву СгТзОВ "Старк-Агро" від 20.01.2012р. (том 3 а.с. 1-2) про уточнення грошових вимог товариства до боржника, згідно якої кредитором визначено остаточну суму грошових вимог в розмірі 4 261 510,05 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заяву про уточнення грошових вимог кредитора до боржника сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" було подано до господарського суду з пропуском строків, встановлених для подання відповідних заяв чинним законодавством України (по закінченню тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство), а тому заяву СгТзОВ "Старк-Агро" слід розглядати в межах вимог, заявлених кредитором у його первинній заяві від 15.12.2011р. на суму 3 117 776,91 грн., оскільки останню було подано в строки, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Однак, зважаючи, що заява СгТзОВ "Старк-Агро" від 20.01.2012 р. являється одночасно заявою і про уточнення, і про збільшення вимог, суд при розгляді враховує наявні в даній заяві документи, що підтверджують вимоги заяви від 15.12.2011 року.
Проаналізувавши додані до заяви від 15.12.2011 року документи, а також додані документи до заяви від 20.01.2012 року, судом встановлено, що кредитором - СгТзОВ "Старк-Агро" підтверджено доказами наступні правовідносини:
- за 2006 рік (березень-грудень) - по накладним передано товару на суму 890 097,44 грн.; по актам здачі-приймання (послуг) робіт (посів та збирання с/г культур) на суму 129 930,65 грн.
- за 2007 рік (січень-червень) - по накладним передано товару на суму 2 304 874,97 грн.; перераховано грошові кошти за товар в сумі 855 000,00 грн.; по акту здачі-приймання (послуг) робіт (підготовка грунту) на суму 20090,00 грн.
- за 2008 рік (січень) - по накладним передано товару на суму 17 225,00 грн.; по акту здачі-приймання (послуг) робіт (посів ярових) на суму 44800,00 грн.
В загальному кредитором підтверджено доказами передання товару на суму 3 212 197,41 грн. (890 097,44 + 2 304 874,97 + 17 225,00 = 3 212 197,41), виконаних робіт на суму 194 820,65 грн., перерахування коштів на суму 855 000,00 грн. Всього на суму 4 262 018,06 грн.
Враховуючи наведене, суд відзначає, що вимоги позивача за заявою від 15.12.2011 року документально підтверджуються в наступному:
- за надані послуги та відпущену продукцію протягом 2006-2008 років в сумі 1 458 625,66 грн. (послуги на суму 194 820,65 грн., продукція на суму 1 263 805,01 грн.) - підтверджено повністю;
- перераховані кошти в сумі 855 000,00 грн. - підтверджено повністю;
- передано у власність продукцію (м'ясо) на суму 804 151, 25 грн.- не підтверджено взагалі.
Відтак, розглядаючи вищенаведені вимоги кредитора, колегія суддів враховує слідуюче.
Як вірно відмічено судом першої інстанції, первинні документи в обгрунтування існування між сторонами господарських операцій підписані уповноваженими представниками сторін, містять всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами впродовж 2006-2008 років господарських операцій.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що вимоги до боржника в частині суми коштів 804 151,25 грн., які складають вартість переданої кредитором боржнику продукції (м'яса) відхиляються як необгрунтовані, оскільки не підтверджуються жодними доказами окрім посилання на здійснення між сторонами господарської операції передачі товариством "Старк-Агро" у власність товариству "Старк" продукції вартістю 804 151,25 грн. Відтак, висновок суду в цій частині є правомірним.
Вимоги кредитора - СгТзОВ "Старк-Агро" в частині перерахованих коштів в сумі 855 000,00 грн. не підлягають включенню до реєстру вимог, оскільки кошти перераховані за певну продукцію (згідно призначень платежу - "за висівки", "за м'ясо", "за концкорма"). Відповідно зазначені кошти перераховані на виконання правовідносин з купівлі-продажу товарів, а тому після сплати коштів у кредитора СгТзОВ "Старк-Агро" виникло право вимагати оплачений товар. Тобто, вказані вимоги по суті є майновими вимогами кредитора. Натомість, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі в тексті - Закону) передбачає заявлення кредиторами лише грошових вимог.
Щодо вимог про надані послуги, відпущену продукцію в загальній сумі 1 458 625,66 грн. судом відзначається слідуюче.
Вимоги кредитора, які грунтуються на накладних за 2008 рік в загальній сумі 62025,00 грн., а саме - накладна № 1 від 02.01.2008 р. на суму 10800,00 грн., накладна № 3 від 22.01.2008 р. на суму 2925,00 грн., накладна № 5 від 29.01.2008 р. на суму 3500,00 грн., акт виконаних робіт № ОУ-0000001 від 02.06.2008 р. (посів ярових) та рахунок-фактура СФ-0000003 від 02.06.2008 р. на суму 44800,00 грн. погашені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до договору від 05.01.2009 р.
Оцінюючи вказаний договір про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року колегія суддів враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Волинської області від 13.11.2007 року стосовно СгТзОВ "Старк-Агро" було порушено провадження у справі про банкрутство № 7/162-Б. Оголошення про порушення справи про банкрутство СгТзОВ "Старк-Агро" було опубліковано в газеті "Голос України" від 14.12.2007 р. З моменту публікації вказаного оголошення строк виконання зобов'язань боржника, що виникли до порушення справи про банкрутство, є таким, що фактично настав (ч. 15 ст. 11 Закону про банкрутство").
Взаємні вимоги, які зараховано між СгТзОВ "Старк-Агро" та ТзОВ АВТФ "Старк" договором від 05.01.2009 р., виникли в 2008 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство СгТзОВ "Старк-Агро". Відтак, зазначені вимоги є поточними. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, оскільки за визначенням ст. 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Відсутність погодження розпорядника майна СгТзОВ "Старк-Агро" на укладення даного договору не свідчить про його нікчемність (недійсність), оскільки судом у справі № 7/162-Б не встановлювалась заборона на укладення боржником угод без згоди арбітражного керуючого (абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону) та ст. 13 Закону не містить заборон на укладення таких угод боржником в період призначення розпорядника майна.
Поряд з цим суд відзначає, що за умовами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Оскільки законом не встановлена недійсність договору про зарахування зустрічних взаємних вимог від 05.01.2009 року та вказаний договір не визнаний судом недійсним, колегія суддів вважає його правомірним. Відтак, висновок господарського суду Волинської області, що договір про зарахування зустрічних взаємних вимог було підписано без згоди та відома розпорядника майна, що в свою чергу ставить під сумнів дійсність такої угоди, є необгрунтованим.
За виключенням вимог, які грунтуються на накладних та актах за 2008 рік в загальній сумі 62025,00 грн., інші вимоги кредитора обгрунтовані накладними та актами здачі-приймання робіт за 2006-2007 роки в загальній сумі 1 396 600,66 грн. З них: 1 246 580,01 грн. борг за поставлену продукцію, 150 020,65 грн. борг за виконані роботи (послуги).
В цій частині вимог судом враховується наступне.
Як правильно відмічено судом першої інстанції, фінансово-господарські операції на загальну суму 1 396 600,66 грн., які були здійснені між сторонами впродовж 2006-2007 років (надання послуг та реалізація продукції), не носять договірного характеру. Між сторонами не укладалось будь-яких цивільно-правових угод, спрямованих на встановлення порядку розрахунків.
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правовідносини з купівлі-продажу врегульовані главою 54 ЦК України. Зокрема, за умовами ч. 1 ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Тобто, у відносинах купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити отриманий товар одразу, якщо інше не встановлено договором.
Колегія суддів відзначає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні за 2006-2007 року містять запис про умови продажу - "Попередня оплата". Тобто, сторонами визначено інший строк оплати товару - до його отримання. Відтак, момент виникнення права вимоги про оплату відпущеного товару в даному випадку визначається датою оформлення відповідної накладної, оскільки відпускаючи товар без отримання попередньої оплати, продавець вже знав про невиконання умов продажу.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За умовами ч. 1 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч.ч. 3-5 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування кої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що кредитором - СгТзОВ "Старк-Агро" заявлено вимоги з пропуском строку позовної давності, оскільки дата останньої накладної за 2007 рік становить 29.12.2007 року, строк давності за якою спливає 29.12.2010 року, а заява про визнання вимог кредитора на підставі вказаних накладних подана 15.12.2011 року. Строк давності за вимогами по накладним до 29.12.2007 року закінчився ще раніше.
При цьому судом враховано, що боржником подано заяву від 31.01.2012 р. про застосування наслідків пропуску строку позовної давності (а.с. 46, т. IV), а кредитором не наведено жодних поважних причин пропуску строку та не подано доказів, які б свідчили про його переривання або зупинення.
За наведених обставин у вимогах кредитора, які грунтуються на поставці продукції за накладними у період з 2006 по 2007 рік в загальній сумі 1 246 580,01 грн. слід відмовити в зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Аналогічно, в зв'язку із пропуском строку позовної давності слід відмовити у вимогах, які грунтуються на актах здачі-приймання робіт (надання послуг) в загальній сумі 150 020,65 грн., а саме: акт № ОУ-0000005 від 03.07.2006 року на суму 85664,45 грн. (посів сг культур); акт № ОУ-0000004 від 03.07.2006 р. на суму 29458,20 грн. (посів с/г культур); акт № ОУ-0000008 від 31.08.2006 р. на суму 14808,00 грн. (збирання с/г культур), акт № ОУ-0000001 від 03.04.2007 р. на суму 20090,00 грн. (підготовка грунту).
З матеріалів справи вбачається, що одночасно з оформленням актів, СгТзОВ "Старк-Агро" видавало контрагенту для оплати рахунки-фактури, зокрема: № СФ-0000003 від 03.04.2007 р. на суму 20090,00 грн. (дійсний до сплати до 03.04.2007 р.); № СФ-93 від 03.07.2006 р. на суму 29458,20 грн. (дійсний до сплати до 03.07.2006 р.); № СФ-111 від 31.08.2006 р. на суму 14808,00 грн. (дійсний до сплати до 31.08.2006 р.).
Таким чином, з огляду на визначену в рахунках-фактурах дату сплати коштів, момент виникнення права на стягнення боргу і відповідно початок перебігу позовної давності, починається з наступного дня від дати оформлення рахунку. Отже, строк позовної давності за останнім актом від 03.04.2007 року та відповідним рахунком, сплив 04.04.2010 року. Відповідно зазначені вимоги не можуть бути задоволені судом та включені до реєстру вимог кредиторів ТзОВ АВТФ "Старк".
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що у вимогах кредитора СгТзОВ "Старк-Агро", заявлених у справі № 5004/1027/12 відповідно до заяви від 15.12.2011 року слід відмовити повністю. За таких обставин ухвала господарського суду Волинської області від 03.09.2012 року підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права з прийняттям нового рішення про відмову у визнанні вимог кредитора.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційні скарги державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" та товариства з обмеженою відповідальністю Аграрна виробничо-торгова фірма "Старк" задоволити.
2. Ухвалу господарського суду Волинської області від 03.09.2012 року у справі № 5004/1027/12 скасувати. Прийняти нове рішення.
Відмовити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Старк-Агро" у визнанні грошових вимог до боржника ТзОВ АВТФ "Старк" в повному обсязі.
3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.