донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.11.2012 р. справа №5009/3118/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.
за участю представників сторін:
від позивача:не з'явився,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від26.09.2012 року
у справі№5009/3118/12 (суддя Дьоміна А.В.)
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя
до відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м. Мелітополь Запорізької області
простягнення неустойки у розмірі 1205,43 грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.09.2012 року по справі №5009/3118/12 у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя (далі - РВ ФДМУ по Запорізькій області) до відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м. Мелітополь Запорізької області (далі - ВАТ "Мелітопольгаз" ) про стягнення неустойки за договором оренди №2078/д від 09.08.2006р. у розмірі 1205,43 грн. відмовлено з підстав неможливості нарахування цієї штрафної санкції в період дії мораторію.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалене рішення від 26.09.2012р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник послався на те, що він є поточним кредитором і на поточні вимоги не розповсюджується мораторій, передбачений ст. 12 вищеназваного Закону. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що заявлена до стягнення неустойка є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин та фактично нараховується за невиконання обов'язку повернути майно у встановлені строки, тобто негрошового зобов'язання, що також виключає дію мораторію.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі повноважних представників в судовому засіданні, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.73-74).
Тому, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст. 102 цього Кодексу, судова колегія дійшла висновку, що відсутність представників сторін не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75,99,102 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 09.08.2006. між РВ ФДМУ по Запорізькій області (орендодавець) та ВАТ "Мелітопольгаз" (орендар) укладений договір оренди державного нерухомого майна № 2078/д, за умовами якого орендарю було передано в строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані в другий новерх нежитлового будинку нежитлові приміщення (літера А-2, приміщення №20,21,22) загальною площею по внутрішньому обміру 63,8 кв. м., відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку, розташованого за адресою: м. Мелітополь, вул. Гоголя, 136-А.
Орендоване майно перебуває на балансі Запорізької філії державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція".
Відповідно до п. 2.5. у разі припинення договору оренди майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.
Майно вважається поверненим орендодавцеві (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі. Обов'язок по складанню акту покладається на сторону, яка передає майно.
В разі якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, сплачується неустойка відповідно до п. 9.3 договору. Неустойка нараховується в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту прийому - передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.
Договором про розірвання від 17.01.2012р. №525/2078/д припинено дію вищевказаного договору оренди за згодою сторін (а.с.26).
Орендоване приміщення орендарем за відповідним актом приймання-передачі було звільнено лише 10.02.2012р. (а.с.27), в зв'язку з чим позивач, керуючись п.9.3 договору, нарахував відповідачу за період з 17.01.2012р. по 09.02.2012р. неустойку в розмірі 1205,43 грн. (з урахуванням часткової сплати), за стягненням якої і звернувся з даним позовом.
Відмовляючи у позові господарський суд виходив з того, що період нарахування неустойки охоплюється періодом дії мораторію, який введений на задоволення вимог кредиторів ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2003р. у справі №25/55, тому позовні вимоги в цій частині з огляду на положення ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задоволенню не підлягають.
Однак, судова колегія апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції такими, що суперечать нормам законодавства, які регулюють спірні правовідносини з урахуванням наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду (стаття 12 цього Закону).
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник не може виконувати грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.
З аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вбачається, що дія мораторію розповсюджується на конкурсну заборгованість - вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, та не поширюється на поточну заборгованість - вимоги, що виникли після порушення справи.
Також господарським судом попередньої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.08.2003р. порушено провадження у справі №25/55 про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а ухвалою суду від 16.02.2009р. продовжено процедуру розпорядження майном до 01.01.2013р. (а.с.36,37).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.08.2003р. було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ "Мелітопольгаз" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Натомість, матеріалами справи підтверджено, що грошові вимоги РВФДМУ по Запорізькій області виникли лише 17.01.2012р.., внаслідок несвоєчасного повернення орендованого приміщення орендодавцеві після припинення дії договору оренди, тобто після відкриття процедури банкрутства і як вірно зазначає заявник апеляційної скарги, зазначені вимоги у розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є поточними.
Також колегія суддів зауважує, що ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключає можливість нарахування протягом мораторію неустойки за невиконання (неналежне виконання) лише грошових зобов'язань, тоді як підставою стягуваної неустойки згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України є саме несвоєчасне повернення об'єкту оренди, тобто негрошове зобов'язання.
Наведене свідчить про те, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, накладеного в межах розгляду справи №25/55 не поширюється на вимоги РВ ФДМУ по Запорізькій області, оскільки термін виконання грошових зобов'язань за вимогами позивача до ВАТ «Мелітопольгаз»настав після введення мораторію.
Оскільки доказів сплати відповідачем неустойки, нарахованої за період з 17.01.2012р. по 09.02.2012р. до матеріалів справи не надано, тому вимоги позивача підлягають задоволенню у сумі 1205,43 грн.
З огляду на наведене, рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2012 року по справі №5009/3118/12 не відповідає приписам чинного законодавства, матеріалам справи, а тому підлягає скасуванню, а позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя - задоволенню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя -задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.09.2012 року по справі №5009/3118/12 - скасувати.
Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя до відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" м. Мелітополь Запорізької області про стягнення неустойки за договором оренди №2078/д від 09.08.2006р. у розмірі 1205,43 грн. -задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Мелітопольгаз" (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, вул.Чкалова, 47-а, ЄДРПОУ 05535349) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул.Перемоги, 50, ЄДРПОУ 20495280) 1205,43 грн. неустойки, 1609,50 грн. витрат за подання позовної заяви, 804, 75 грн. за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М.Колядко
Н.М.Принцевська
Надруковано:5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3. у справу
4 ДАГС
5. ГСЗО