15 листопада 2012 року Справа № 5002-28/2393-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Борисової Ю.В.,
суддів Балюкової К.Г.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача, Посунько Юлія Олександрівна, довіреність № б/н від 30.07.12, приватне підприємство "Стройсервіс-2000";
відповідача, Харахади Асан Умерович, довіреність № 14/928 від 18.01.12, публічне акціонерне товариство "Фотон";
позивача, Климпарська Юліана Володимирівна, довіреність № б/н від 30.07.12, приватне підприємство "Стройсервіс-2000";
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фотон" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 23 серпня 2012 року у справі № 5002-28/2393-2012
за позовом приватного підприємства "Стройсервіс-2000" (вул. Данілова, 43,Сімферополь,95000)
до публічного акціонерного товариства "Фотон" (вул. Данилова, 43,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95021)
про стягнення 24000,00 грн.
Приватне підприємство "Стройсервіс-2000" звернулось з позовом до публічного акціонерного товариства "Фотон" про стягнення 24 000,00 грн. Вимоги обґрунтовані положеннями статей 526,611,615,665 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що на рахунок Науково-виробничого комплексу загальної техніки -філії публічного акціонерного товариства "Фотон" були перераховані кошти у розмірі 24000,00 грн. за поставку будівельних матеріалів, однак останній матеріали не поставив, сплачені кошти не повернув.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2012 рок у справі №5002-28/2393-2012 позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Фотон" на користь приватного підприємства "Стройсервіс-2000" грошові кошти в сумі 24 000,00 грн. та суму витрат зі сплати судового збору у розмірі 1 609,50 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, будь-яка угода з поставки будівельних матеріалів між сторонами не укладалась, невиконаних зобов'язань перед ПП «Стройсервіс-2000»відповідач не має, до того ж чинним законодавством не передбачена відповідальність юридичної особи за боргами ліквідованого філіалу.
Крім того, заявник скарги стверджує про сплив строку позовної давності, передбаченого статтею 257 Цивільного кодексу України по заявлених позивачем вимогах.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду (головуючий суддя: Голик В.С., судді: Сотула В.В., Черткова І.В.) від 19 вересня 2012 року у справі № 5002-28/2393-2012 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фотон" прийнято до провадження.
Розпорядженням секретаря судової палати від 18 жовтня 2012 року у зв'язку з виконанням адміністративних обов'язків суддю Сотула В.В. замінено у складі колегії на суддю Гонтаря В.І.
Розпорядженням секретаря судової палати від 15 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Голика В.С. та хворобою судді Гонтаря В.І. склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Борисова Ю.В., судді: Балюкова К.Г., Черткова І.В.
У судовому засіданні 15 листопада 2012 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти апеляційної скарги та надав витребувані судом документи.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
За твердженням позивача, 14 листопада 2006 року між ним та Науково-виробничим комплексом загальної техніки -філії відкритого акціонерного товариства "Фотон" була досягнута усна домовленість про поставку будівельних матеріалів, на підставі якої відповідачем було виставлено рахунок №636 від 14 листопада 2006 року на суму 24000,00 грн. (а.с.8).
У якості доказу зазначеного позивачем суду апеляційної інстанції надана копія листа, направлена ним на адресу відкритого акціонерного товариства "Фотон" з наміром придбати певні будівельні матеріали, що були у споживанні. Листа датовано 14.11.2006 року.
Судом встановлено, що платіжним дорученням №632 від 14 листопада 2006 року від ПП „Стройсервіс-2000" на рахунок Науково-виробничого комплексу загальної техніки - філії відкритого акціонерного товариства "Фотон" було перераховано 10000,00 грн. за оплату будівельних матеріалів відповідно до рахунку № 636 від 14 листопада 2006 року, та платіжним дорученням № 634 від 15 листопада 2006 року було перераховано ще 14000,00 грн. (а.с.9,10).
Листом № 325 від 26 червня 2012 року приватне підприємство "Стройсервіс-2000" звернулось на підставі статті 530 Цивільного кодексу України до публічного акціонерного товариства "Фотон" як правонаступника ліквідованої філії з вимогою поставити будівельні матеріали на суму 24000,00 грн. протягом 7 днів зі дня пред'явлення даної вимоги. Цього листа отримано відповідачем 02 липня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням.
Втім, публічне акціонерне товариство "Фотон" не здійснило дій з поставки будівельних матеріалів, що стало підставою для звернення ПП „Стройсервіс-2000" до суду з позовом про стягнення грошової суми у розмірі 24000 грн. у зв'язку з його відмовою від угоди купівлі-продажу матеріалів.
Проаналізувавши обставини даної справи, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо безпідставності вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Враховуючи наявність рахунку від 14.11.2006 року, де філію підприємства відповідача зазначено як постачальника, а позивача у справі як платника за будівельні матеріали, що поставляються філією, слід дійти висновку про виникнення між зазначеними особами правовідносин з договору поставки. Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України, яка регулює відносини з договору поставки, до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Згідно зі статтею 80 Цивільного кодексу України особа, що має статус юридичної, наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Право на звернення юридичної особи до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення закріплено у статті 1 Господарського процесуального кодексу України. Сторонами у господарському процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 ГПК України (стаття 21 ГПК України).
Згідно довідки органу статистики від 06.08.2012 року Науково-виробничий комплекс загальної техніки - філія відкритого акціонерного товариства "Фотон" (ід.код 25153153) діяла без права юридичної особи і була закрита як відокремлений підрозділ юридичної особи 08 червня 2011 року; головне підприємство - публічне акціонерне товариство "Фотон" (а.с.79). Відповідно до Статуту публічного акціонерного товариства „Фотон" воно є правонаступником відкритого акціонерного товариства „Фотон".
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що стороною у дійсному судовому процесі може бути лише юридична особа -ПАТ „Фотон", оскільки чинним законодавством не передбачено звернення з позовом до філії.
Таким чином є спростованим довід скаржника стосовно відсутності підстав для відповідальності юридичної особи за боргами ліквідованої філії, оскільки філія не є суб'єктом господарських правовідносин. Відповідальність за боргами філії несе юридична особа, у складі якої знаходиться ця філія.
Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Згідно статті 206 Цивільного кодексу України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів. Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони домовились на поставку будівельних матеріалів на суму 24000,00 грн., отже, встановили предмет договору та його ціну. Однак не встановили термін його виконання.
Статтею 663 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу, частина 2 якої передбачає, що у разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вже зазначалось, 26 червня 2012 року позивачем була надіслана вимога про поставку будівельних матеріалів відповідачем протягом 7 днів, яка відповідачем не була виконана.
Слід прийняти до уваги, що докази виконання обов'язку з поставки позивачеві будматеріалів на суму 24000 грн. з боку філії товариства в матеріалах справи відсутні. Такі докази не надані і головним товариством.
Згідно зі статтею 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Стаття 665 вказаного кодексу, на яку і посилається позивач, надає йому можливість відмовитися від договору купівлі-продажу товару у разі відмови продавця передати проданий товар.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у зв'язку з відмовою ПАТ „Фотон" від поставки позивачеві будівельних матеріалів на суму 24000,00 грн. перерахована сума підлягає поверненню приватному підприємству "Стройсервіс-2000".
Посилання скаржника на сплив позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України, судовою колегією не приймається з огляду на вірне надання судом першої інстанції правової оцінки цим обставинам.
Як вже зазначалось, оскільки сторонами не було визначено строку поставки оплачених будівельних матеріалів, застосуванню підлягають приписи статті 530 Цивільного кодексу України.
Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Отже, оскільки строк виконання зобов'язання сторонами не був визначений, а можливість в судовому порядку встановити строки виконання цього зобов'язання відсутня, то строк позовної давності місцевим господарським судом вірно розраховано з моменту пред'явлення позивачем вимоги, а саме 02 липня 2012 року. Відсутність доказів звернення позивача до філії або головного товариства з відповідною вимогою раніше вказаної дати зумовлює неможливість зробити судовий висновок про пропуск позивачем строку позовної давності.
Натомість, відсутність доказів виконання поставки будівельних матеріалів на суму 24000 грн. є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення зазначеної суми з відповідача в судовому порядку на користь позивача у справі.
Як доказ факту невиконаної поставки судова колегія приймає також надані позивачем фінансові звіти до січня 2012 року про наявність у підприємства позивача поточної дебіторської заборгованості та податкову накладну від 16.11.2006 року про оплату поставки будматеріалів, що були у споживанні.
Разом з тим, судовою колегією відхиляються доводи відповідача про відсутність доказів поставки через відсутність таких відомостей на головному підприємстві та знищенням за строком зберігання всіх документів закритої філії, оскільки такі доводи не свідчать про безпідставність заявленого позову.
Слід зазначити, що строк зберігання первинних документів суб'єктів господарювання Податковим кодексом України визначений у 1095 днів з моменту надання податкової звітності. Також слід відмітити, що згідно Наказу Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 року № 41 «Про затвердження Переліку типових документів, що складаються під час діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання (діяв на момент закриття філії ПАТ «Фотон», з 12.04.2012 року діє Наказ № 575/5 Міністерства юстиції України) первинні документи та додатки до них, якими фіксується факт виконання господарської операції і є підставою для запису у регістрах бухгалтерського обліку і податкових записів, облікові регістри (головна книга, журнали й таке ін.) зберігаються три роки після проведеної перевірки податковим органом з питань дотримання податкового законодавства. Тому, за умов ненадання відповідачем суду висновків перевірки господарської діяльності філії, та враховуючи закриття філії лише в 2011 році, судова колегія ставиться критично до тверджень представника відповідача про відсутність на головному підприємстві відомостей, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Фотон" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2012 року у справі № 5002-28/2393-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.В. Борисова
Судді К.Г. Балюкова
І.В. Черткова
Розсилка:
1. Приватне підприємство "Стройсервіс-2000" (вул. Данілова, 43,Сімферополь,95000)
2.Публічне акціонерне товариство "Фотон" (вул. Данилова, 43,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95021)