79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.11.12 Справа№ 5015/3880/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа», м. Львів
про: стягнення 113 900,89 грн.
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Харко Л.М.
Представники:
від позивача: Брус О.М. (довіреність б/н від 10.05.2012 року)
від відповідача: Фунигін О.С. -заступник директора (довіреність б/н від 30.10.2012року)
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 13.11.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа», м. Львів про стягнення 113 900,89 грн.
Ухвалою суду від 20.09.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.10.2012 року. Ухвалою суду від 09.10.2012 року розгляд справи відкладено на 23.10.2012 року. В судовому засіданні 23.10.2012 року оголошено перерву до 13.11.2012 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві, заяві за вх.№25138/12 про збільшення позовних вимог та поясненнях за вх.№956 від 13.11.2012 року.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив частково з підстав, наведених у поданому 13.11.2012 року через канцелярію суду відзиві за вх.№966 на позовну заяву.
13.10.2012 року представником відповідача через канцелярію суду подано заяву за вх.№23748/12 про припинення провадження у справі, яка в судовому засіданні 23.10.2012 року відхилена судом як така, що не відповідає матеріалам справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
23.06.2008 року відповідач (Лізингоодержувач) та позивач (Лізингодавець) уклали Договір фінансового лізингу № 541-LD від 23.06.2008 р. (далі -Договір фінансового лізингу).
На виконання умов Договору фінансового лізингу Лізингодавець придбав у обраного Лізингоодержувачем Продавця Предмет Лізингу відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передав цей Предмет Лізингу в користування Лізингоодержувачу, що підтверджується Актом приймання-передачі від 25.06.2008 р.
У свою чергу, Лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати за користування Предметом Лізингу Лізингові Платежі згідно Графіку лізингових платежів (Додаток № 2 до Договору фінансового лізингу).
Однак Лізингоодержувач не виконував зобов'язань з оплати Лізингових Платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за Договором фінансового лізингу.
У зв'язку із викладеним Лізингодавець, керуючись ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», реалізував своє право на односторонню відмову від Договору фінансового лізингу та припинив дію Договору з 01.07.2011 р., надіславши 16.11.2011 р. цінним листом з описом вкладень № 0407015028478 на адресу Лізингоодержувача повідомлення вих. № 1915 від 15.11.2011 р. про відмову від Договору фінансового лізингу із вимогою повернути предмет лізингу.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.
Цінний лист № 0407015028478, яким було надіслано на адресу Лізингоодержувача повідомлення Лізингодавця про відмову від Договору фінансового лізингу було отримано Лізингоодержувачем 23.11.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, Договір фінансового лізингу є припиненим у зв'язку з односторонньою відмовою Лізингодавця з 23.11.2011 р., однак зобов'язання щодо сплати заборгованості, що виникла в період дії Договору залишились не виконаними відповідачем.
Відповідно до п. 6.1 Договору, складові Лізингових Платежів, їх суми та Дати Платежів визначені в Графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до Спеціальних умов договору фінансового лізингу, який є його невід'ємною частиною.
Згідно п.п. 7.2 та розділу «Визначення»Договору, Перший Лізинговий Платіж сплачується в гривнях за курсом на день підписання цього Договору). Періодичні Лізингові Платежі сплачуються за Курсом Платежу - офіційним курсом гривні до долара США, встановленого Національним Банком України на Дату Платежу, що визначена в Додатку №2 до Договору.
За період з 30.09.2010 р. по 22.11.2011 р. у Лізингоодержувача (відповідача) за Договором фінансового лізингу виникла заборгованість перед Лізингодавцем (позивачем) у розмірі 101 750,65 грн. Відповідно до п. 9.4 Договору, всі суми, одержані Лізингодавцем від Лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватись в наступному порядку:
- по-перше для погашення неустойки;
- по-друге для сплати прострочених платежів;
- по-третє для погашення прострочених Лізингових платежів (починаючи із суми найдавнішої несплати);
- по-четверте для сплати поточних лізингових платежів.
Як зазначає позивач, всі суми, які були отримані від відповідача, були спрямовані в першу чергу на погашення заборгованості за попереднім несплаченим (частково несплаченим) лізинговим платежем, а решта суми, за наявності, спрямовувались на погашення поточного періодичного лізингового платежу.
Згідно п. 8.2 Договору, у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за Договором Лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.
Відтак, з урахуванням заяви представника позивача за вх.№25138/12 про збільшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 101 750,65 грн. основного боргу, 15 267,82 грн. неустойки (пені) за період з 17.09.2011 р. по 17.09.2012 р. та 4 272,24 грн. 3% річних.
У відзиві від 13.11.2012 року за вх.№966 на позовну заяву відповідач проти задоволення позову заперечив частково. Зокрема, просив суд застосувати наслідки спливу позовної давності та відмовити в частині стягнення 13 699,67 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті лізингових платежів, термін сплати яких настав у період з 30.09.10 р. по 31.08.11р., відмовити частково у задоволені позовних вимог в частині стягнення основного боргу у сумі 5 254,68 грн. та зменшити розмір пені до 0,01 грн.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.
Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до п. 6.1 Договору, складові Лізингових Платежів, їх суми та Дати Платежів визначені в Графіку лізингових платежів у Додатку № 2 до Спеціальних умов договору фінансового лізингу, який є його невід'ємною частиною.
Згідно зі статтею 524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
З урахуванням викладеної норми закону сторони визначили в Договорі фінансового лізингу (Додаток № 2 «Графік лізингових платежів») грошовий еквівалент лізингових платежів в доларах США.
Частиною другою статті 533 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 8.2 Договору у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за цим Договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.
В силу пункту 9.2 Договору якщо будь-який лізинговий платіж припадає відповідно до умов цього Договору на день, який не є робочим днем, то такий платіж повинен бути здійснений в останній робочий день, що передує такій даті платежу згідно Графіку лізингових платежів.
Таким чином, Договором передбачена сплата пені, що є правовим наслідком та відповідальністю за триваюче порушення відповідачем зобов'язання по сплаті лізингових платежів і полягає у сплаті відповідачем на користь позивача відсотка від суми кожного несвоєчасно сплаченого лізингового платежу за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня після календарної дати, в яку відповідач зобов'язаний був здійснити відповідний лізинговий платіж згідно Графіку лізингових платежів.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відтак, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення пеня підлягає до задоволення частково у розмірі 7 633,91 грн.
З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 101 750,65 грн. основного боргу, 7 633,91 грн. пені та 4 272,24 грн. 3% річних.
У відзиві від 13.11.2012 року за вх.№966 на позовну заяву відповідач посилається на скрутне матеріальне становище,зазначає, що кредиторська заборгованість відповідача значно перевищує дебіторську і складає 2 581 969,69 грн., що підтверджується довідкою-розшифровкою кредиторської заборгованості від 05.11.2012р. №184/10-2012. На рахунки відповідача накладено арешт, що підтверджується постановами державного виконавця від 22.03.12р. та від 16.05.12р.
Пунктом 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду № 02-5/333 від 12.09.96 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України»визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно з п. 6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.
Враховуючи зазначене та керуючись п. 6 ст. 83 ГПК України, суд вирішив розстрочити виконання рішення на 6 місяців рівними частинами, а саме по 19 347,13 грн. щомісячно.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про фінансовий лізинг», ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицька Основа», 79017, м. Львів, вул. Водогінна, 2 (ідентифікаційний код 33419843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1 (ідентифікаційний код 33942232) 101 750,65 грн. основного боргу, 7 633,91 грн. пені, 4 272,24 грн. 3% річних та 2 280,00 грн. судового збору з розстрочкою платежу на 6 (шість) місяців рівними частинами, а саме по 19 322,80 грн. щомісячно.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
4. У решті частин позовних вимог у позові відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.11.2012 р.
Суддя Кидисюк Р.А