79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.11.12 Справа№ 5015/3680/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», м. Київ
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд», м. Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс», м. Львів
про стягнення 1 467 046 грн. 81 коп.
Суддя Морозюк А.Я.
при секретарі Іванів Н.С.
Представники сторін:
від позивача: Брус О.М. - представник
від відповідача-1: Бойко М.С. - представник
від відповідача-2: Вихованський Р.І. - представник
Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
В судовому засіданні 13.11.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 19.11.2012 року.
Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»про стягнення солідарно з відповідачів 1 393 296 грн. 81 коп. (з яких: 1 179 776,01 грн. основного боргу; 94 981,70 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 18 859,67 грн. 3% річних; 99 679,43 грн. неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу).
Ухвалою суду від 05.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.09.2012 р. Ухвалою суду від 27.09.2012 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, неподанням витребуваних доказів, розгляд справи відкладено на 30.10.2012 р.
На адресу суду 30.10.2012 року надійшла заява в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення позовних вимог, в якій позивач посилаючись на п. 8.1 договору фінансового лізингу донарахував відповідачу понесені ним пов'язані із поверненням предмету лізингу збитки на суму 73 750,00 грн. Таким чином позивач просить вважати позовними вимогами наступне: стягнути солідарно з ТзОВ «Кварталбуд»та ТзОВ «ТКС Гідроресурс»на користь ТзОВ «УніКредит Лізинг»1 467 046,81 грн (в т. ч. 1 179 776,01 грн. -основного боргу; 94 981,70 грн. -неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 18 859,67 грн. -3% річних; 99 679,43 грн. -неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу; 73 750,00 грн. -збитків), покласти на відповідачів судові витрати.
В судовому засіданні 30.10.2012 року винесено ухвалу про продовження строку розгляду спору на 15 днів та оголошено перерву до 13.11.2012 року для виконання відповідачами вимог ухвали суду та для надання відповідачам можливості підготувати пояснення по суті заяви про збільшення позовних вимог, оскільки дану заяву надіслано відповідачам лише 29.10.2012 року.
В судовому засіданні 13.11.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що на виконання умов договору фінансового лізингу №1548L10/00 (який складається із Загальних умов договору фінансового лізингу №1548L10/00 та ряду Спеціальних умов (№1548L10/01, №1548L10/02, №1548L10/04, №1548L10/05, №1548L10/06 0№1548L10/07, №1548L10/08) до договору фінансового лізингу №1548L10/00 та додатків до нього) укладеного 25.02.2010р. між позивачем (лізингодавцем) та відповідачем-1 (лізингоодержувачем), позивач передав у користування відповідачу-1 предмет лізингу, що підтверджується актами приймання -передачі від 08.04.2010 р., 26.03.2010 р., від 12.03.2010 р., від 03.03.2010 р. Оскільки відповідач-1 свої зобов'язання щодо здійснення лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів (додаток №2) належним чином не виконував, у нього виникла заборгованість, що спонукало позивача на підставі ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»відмовитись в односторонньому порядку від договору фінансового лізингу. Так, відповідачу-1 28.05.2012 р. (згідно фіскального чеку №3837) надіслано повідомлення про відмову від Спеціальних умов №1548L10/01 до договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. та припинення його дії починаючи з 31.05.2012 року, та 27.06.2012 р. надіслано повідомлення про відмову від Спеціальних умов №1548L10/08, №1548L10/07, №1548L10/06, №1548L10/05, №1548L10/04 0№1548L10/02 до договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. та припинення його дії, починаючи з 05.07.2012 р. Одночасно у надісланих повідомленнях позивач заявив відповідачу-1 вимогу повернути та поставити предмет лізингу на стоянку за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, яку відповідачем-1 не виконано. Оскільки на забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за договором фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. між позивачем (як лізингодавцем), відповідачем-1 (як лізингоодержувачем) та відповідачем-2 (як поручителем) було укладено договір поруки №1548L10/00/SUR від 25.02.2010 року, позивач 12.07.2012 р. направив поручителю вимогу №1450 від 06.07.2012 р. сплатити прострочену заборгованість боржника по договору фінансового лізингу на загальну суму 1 264 689,68 грн. (з них 1 187 167,12 грн. заборгованість по лізингових платежах, 77 5220,56 грн. заборгованість по сплаті неустойки) протягом п'яти днів з дати отримання вимоги, яку відповідачем-2 отримано 17.07.2012 р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення), однак вказана вимога поручителем не виконана. Таким чином позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка виникла по сплаті лізингових платежів в розмірі 1 179 776,01 грн. Окрім стягнення основного боргу позивач просить стягнути солідарно з відповідачів нараховані відповідно до ст.625 ЦК України 3% річних в розмірі 18 859,67 грн., відповідно до п. 8.2.1 договору пеню за прострочення сплати лізингових платежів в розмірі 94 981,70 грн., відповідно до п. 11.5 договору пеню за прострочення повернення предмету лізингу в розмірі 99 679,43 грн., а також на підставі п. 8.1 договору позивач просить стягнути солідарно з відповідачів понесені ним збитки пов'язані із поверненням предмету лізингу на суму 73 750,00 грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Відповідач-1 письмових пояснень по суті позовних вимог суду не надав. Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечив проти нарахованої позивачем неустойки за прострочення повернення предмету лізингу в сумі 99 679,43 грн. з підстав неотримання повідомлення про припинення договору фінансового лізингу, вважає що договір на даний час не є припиненим. З тих же підстав заперечує проти позову в частині збільшення позовних вимог в сумі 73 750,00 грн. збитків. В частині позовних вимог по основному боргу в розмірі 1 179 776,01 грн., 3% річних в розмірі 18 859,67 грн., пені за прострочення сплати лізингових платежів в розмірі 94 981,70 грн. заперечень суду не навів.
Представник відповідача-2 проти вимог заявлених до відповідача-2 заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях. Зокрема заперечив позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення повернення предмету лізингу в розмірі 99 679,43 грн. з підстав неотримання повідомлення про припинення договору, вважає що договір фінансового лізингу не є припиненим на даний час. Також заперечує в частині позовних вимог до відповідача-2 як поручителя, оскільки позивачем не було вчинено дій відповідно до п. 1.2 договору поруки (до вимоги не додано обґрунтування (підтвердження) суми невиконаного зобов'язання). Також вважає, що в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припинилася, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк від дня настання строку виконання основного зобов'язання та не пред'явив вимоги до поручителя. В частині стягнення збитків у розмірі 73 750,00 грн. відповідач-2 заперечив повністю з підстав, що договір фінансового лізингу не є припиненим в односторонньому порядку, витрати які здійснив позивач не є необхідними для відновлення порушеного права, а також тим що позивач збільшивши позовні вимоги в цій частині одночасно змінив і предмет і підставу позову, що суперечить викладеному в п. 3.12 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
У поданому запереченні на відзив позивач доводи відповідача-2 вважає безпідставними, обґрунтовуючи це тим, що відповідач-2 не є стороною договору фінансового лізингу, і відповідно йому повідомлення про відмову від договору не надсилалося. Крім цього зазначені у договорі фінансового лізингу та договорі поруки адреси для листування самостійно вказувались сторонами, про зміну адрес позивача не повідомлялось, а відтак направлення кореспонденції за вказаними сторонами адресами є належним їх повідомленням. Також позивач зазначив, що доводи відповідача-2 про те, що в договорі поруки строк поруки не встановлено, спростовуються п. 3.8 Договору поруки, відповідно до якого договір припиняє свою дію тільки після повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу або поручителем за цим договором, а відтак оскільки основне зобов'язання, що полягає у сплаті лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів, за оплату якого поручився поручитель, лізингоодержувачем не виконано, то доводи про невстановлення строку основного зобов'язання та припинення в зв'язку з цим поруки також є безпідставним.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 292 ГК України, ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Як вбачається з матеріалів справи, 25.02.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(позивач, лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»(відповідач-1, лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №1548L10/00. Згідно розділу «Визначення»Договір фінансового лізингу означає: Загальні умови договору фінансового лізингу, Спеціальні умови договору фінансового лізингу, Додатки №1 (Специфікація) до відповідних Спеціальних умов договору фінансового лізингу, Додатки №2 (Графік лізингових платежів) до відповідних Спеціальних умов договору фінансового лізингу та інші додатки які будуть підписані сторонами (надалі по тексту -договір). За визначенням Спеціальні умови договору фінансового лізингу -невід'ємна частина договору фінансового лізингу, що містить опис, певні умови користування та інше, що застосовується безпосередньо до певного Предмету лізингу.
Відповідно до п.1.1 договору лізингодавець бере на себе зобов'язання передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених договором.
Пунктом 3.3 договору зокрема встановлено, що предмет(и) лізингу вважається прийнятим лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписання Акту приймання-передачі чи/або актів приймання-передачі.
Спеціальними умовами №1548L10/01 та додатком №1 до спеціальних умов предметом лізингу визначено Екскаватор HITACHI ZX330LC-3, за ціною 1 260 864,00 грн. Спеціальними умовами №1548L10/02 та додатком №1 до спеціальних умов предметом лізингу визначено Екскаватор HITACHI ZX330LC-3, за ціною 1 324 544,00 грн. Спеціальними умовами №1548L10/04 та додатком №1 до спеціальних умов предметом лізингу визначено Каток BOМAG DW 216 D-4, за ціною 807 940,00 грн. Спеціальними умовами №1548L10/05 та додатком №1 до спеціальних умов предметом лізингу визначено Самоскид КрАЗ 65032-0000076-02, за ціною 337 504,00 грн. Спеціальними умовами №1548L10/06 та додатком №1 до спеціальних умов предметом лізингу визначено Самоскид КрАЗ 65032-0000076-02, за ціною 337 504,00 грн. Спеціальними умовами №1548L10/07 та додатком №1 до спеціальних умов предметом лізингу визначено Самоскид КрАЗ 65032-0000076-02, за ціною 337 504,00 грн. Спеціальними умовами №1548L10/08 та додатком №1 до спеціальних умов предметом лізингу визначено Самоскид КрАЗ 65032-0000076-02, за ціною 337 504,00 грн.
В матеріалах справи наявні підписані та скріплені печатками сторін Акти приймання -передачі, які підтверджують що лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмети лізингу визначені Спеціальними умовами до договору фінансового лізингу. Так Актом приймання-передачі від 12.03.2010 року, лізингоодержувач прийняв предмет лізингу визначений Спеціальними умовами №1548L10/01 (Екскаватор HITACHI ZX330LC-3, 49473АА) та Спеціальними умовами №1548L10/06 (КрАЗ 65032-0000076-02, АА4624НІ); Актом приймання-передачі від 03.03.2010 року, лізингоодержувач прийняв предмет лізингу визначений Спеціальними умовами №1548L10/05 (КрАЗ 65032-0000076-02, АА4613НІ), Спеціальними умовами №1548L10/07 (КрАЗ 65032-0000076-02 , АА4625НІ) та Спеціальними умовами №1548L10/08 (КрАЗ 65032-0000076-02 , АА4619НІ); Актом приймання-передачі від 08.04.2010 року, лізингоодержувач прийняв предмет лізингу визначений Спеціальними умовами №1548L10/04 (Каток BOМAG DW 216 D-4); Актом приймання-передачі від 26.03.2010 року, лізингоодержувач прийняв предмет лізингу визначений Спеціальними умовами №1548L10/02 (Екскаватор HITACHI ZX330LC-3, 49522АА).
Пунктом 7.1 договору встановлено, що складові лізингових платежів визначені в Графіку Лізингових Платежів у відповідних додатках №2 до Спеціальних умов договору фінансового лізингу.
Згідно Графіків лізингових платежів - Додаток №2 до Спеціальних умов №1548L10/01, №1548L10/02, №1548L10/04, №1548L10/05, №1548L10/06, №1548L10/07, №1548L10/08 до договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р., відповідач-1 зобов'язався у визначеній Графіками сумі здійснювати періодичні щомісячні лізингові платежі кожного 5 числа відповідного місяця в період з 05.04.2010 р. по 05.03.2013 р.
Як вбачається з доданих до позовної заяви розрахунків суми боргу до Спеціальних умов №1548L10/01, №1548L10/02, №1548L10/04, №1548L10/05, №1548L10/06, №1548L10/07, №1548L10/08 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 грошових зобов'язань за лізинговими платежами, у нього по Спеціальних умовах №1548L10/01, у період з жовтня 2011р. по травень 2012р. виникла заборгованість на суму 293 077,94 грн. (за 05.09.2011 р. оплати здійснено 14.11.2011 р., 27.12.2011 р., 13.06.2012 р.), по Спеціальних умовах №1548L10/02 з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. виникла заборгованість на суму 337 285,21 грн. (за 05.10.2011 р. частково здійснено оплату 03.07.2012 р., 11.07.2012, 23.07.2012р.); по Спеціальних умовах №1548L10/04 з вересня 2011 р. по липень 2012 р. виникла заборгованість на суму 215 432,34 грн. (за 05.09.2011 р. частково здійснено оплату 14.11.2011 р., 27.12.2011 р.); по Спеціальних умовах №1548L10/05 з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. виникла заборгованість на суму 82 925,21 грн. (за 05.10.2011 р. частково здійснено оплату 21.05.2012 р., 31.05.2012 р.); по Спеціальних умовах №1548L10/06 з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. виникла заборгованість на суму 85 204,88 грн. (за 05.10.2011 р. частково здійснено оплату 31.05.2012 р.); по Спеціальних умовах №1548L10/07 з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. виникла заборгованість на суму 82 925,20 грн. (за 05.10.2011 р. частково здійснено оплату 27.12.2011 р.); по Спеціальних умовах №1548L10/08 з жовтня 2011 р. по липень 2012 р. виникла заборгованість на суму 82 925,21 грн. (за 05.10.2011 р. частково здійснено оплату 21.05.2012 р.), що в сумі складає 1 179 776,01 грн. Наведене підтверджує той факт, що відповідачем-1 порушено договірні зобов'язання по оплаті лізингових платежів (в тому числі допущено заборгованість за період, що перевищує зазначений у п. 11.4 договору та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг»).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено право лізиногодавця відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом.
За приписами ч. 2 ст. 7 вказаного Закону лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Пунктом 11.4. договору сторони узгодили, що лізингодавець на свій розсуд має право: в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати повернення предмету лізингу якщо лізингоодержувач (відповідач) не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору фінансового лізингу повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця; вимагати повернення предмету лізингу лізингоодержувавачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком №2 до договору фінансового лізингу повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше 30 днів.
Пунктом 13.7 договору сторони зокрема передбачили, що лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу шляхом направлення письмового повідомлення лізингоодержувачу у випадку невиконання останнім розділу 2 договору протягом періоду визначеного в п.2.1 договору; у випадку передбаченому п.п. 5.4-5.5, 11.4 договору.
В матеріалах справи наявне повідомлення №1010 від 25.05.2012 р., яке позивач направляв відповідача-1 з повідомленням про відмову від Спеціальних умов №1548L10/01 до договору фінансового лізингу в односторонньому порядку та припинення дії договору, починаючи з 31.05.2012 року, у зв'язку з простроченою відповідачем-1 заборгованістю, яка триває більше 30 днів, в якому також вимагає повернути предмет лізингу. Дане повідомлення надіслано відповідачу-1 28.05.2012 р. на адресу яка зазначена в договорах (за місцезнаходженням юридичної особи згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП від 01.10.2012 р. по відповідачу-1), що підтверджується завіреними копіями фіскального чеку від 28.05.2012 р. №3837 та описом вкладення у цінний лист (наявні в матеріалах справи). Також повідомленнями №1351, №1350, №1349, №1348, №1347, №1346 від 26.06.2012 р., у зв'язку з простроченням відповідачем-1 лізингових платежів, яке триває більше 30 днів, позивач повідомив відповідача-1 про відмову від Спеціальних умовах №1548L10/08, №1548L10/07, №1548L10/06, №1548L10/05, №1548L10/04, №1548L10/02 до договору фінансового лізингу, та припинення дії договору, починаючи з 05.07.2012 р., в яких також вимагає повернути предмети лізингу. Дані повідомлення надіслані на адресу відповідача-1 (за місцезнаходженням юридичної особи згідно витягу з ЄДРЮО та ФОП від 01.10.2012 р. по відповідачу-1), що підтверджується завіреними копіями фіскального чеку від 27.06.2012 р. №6821, відомістю про відправлення цінної поштової кореспонденції, описом вкладення у цінний лист тощо (наявні в матеріалах справи).
Отже, позивачем реалізовано право на відмову від Договору фінансового лізингу (у зв'язку з фактом прострочення лізингоодержувачем виконання грошових зобов'язань більше, ніж на 30 днів), яке передбачено як нормою ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", так і умовами п.п. 13.7. та 11.4. Загальних умов до Договору.
Щодо твердження відповідача-1 про те, що ним не було отримано повідомлення про припинення договору фінансового лізингу і тому договір не є припиненим, то таке не заслуговує на увагу суду, оскільки матеріалами підтверджено, що позивач належно та у відповідності до п. 13.3 договору повідомляв відповідача-1 (лізингоодержувача) про відмову від договору, і у відповідача-1 була можливість отримати до 31.05.2012 р. та до 05.07.2012 р. (з врахуванням максимального 5-денний строку пересилання поштової кореспонденції передбаченого п.п. 4.1., 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів) надіслані повідомлення позивача та довідатись про відмову від договору.
Оскільки, згідно з нормою ч. 3 ст. 7 Закону України "Про фінансовий лізинг", відмова позивача від договору є вчиненою з моменту, коли відповідач-1 міг довідатись про таку відмову, тому, враховуючи норму ч. 3 ст. 651 ЦКУ, Спеціальні умови №1548L10/01 до договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. є розірваними з 31.05.2012; Спеціальні умови №1548L10/08, №1548L10/07, №1548L10/06, №1548L10/05, №1548L10/04, №1548L10/02 до договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. є розірваними з 05.07.2012 р., що в свою чергу зумовлює необхідність повернення відповідачем-1 предмету лізингу.
Отже, як вже вище зазначалося, відповідач-1 договірних зобов'язань по оплаті лізингових платежів належним чином не виконав, і як вбачається з наявних в матеріалах справи Розрахунків суми боргу відповідача-1 по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010, у нього за період з 05.09.2011 р. по 05.07.2012 р. існує заборгованість по лізинговим платежам на загальну суму 1 179 776,01 грн. Дана сума визнається позивачем та не заперечується відповідачем-1.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач-1 жодних заперечень щодо виниклої заборгованості по лізингових платежах в розмірі 1 179 776,01 грн. суду не надав, доказів погашення даної заборгованості не представив, а відтак вказана сума заборгованості визнається судом обґрунтованою і підлягає стягненню.
Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема -сплата неустойки.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині позовних вимог про стягнення 3% річних за період з 05.10.2011 р. по 05.07.2012 р., які відповідно до розрахунку складають 18 859,67 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому підлягають до стягнення.
Пунктом 8.2.1. договору сторони погодили, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Таким чином, сторонами в договорі погоджено період для нарахування пені, що перевищує шестимісячний, і це узгоджується із нормою ч.6 ст.232 ГК України.
Відтак, нарахована пеня за прострочення сплати лізингових платежів за період з 06.10.2011 року по 30.08.2012 року, яка відповідно до розрахунку складає 94 981,70 грн., нарахована позивачем у відповідності до підпункту 8.2.1 договору фінансового лізингу, а відтак підлягає до стягнення.
Пунктом 7 ч.2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та інших випадках дострокового повернення предмета лізингу, лізингоодержувач повинен повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Пунктом 11.5. договору сторони погодили, що при настанні випадку невиконання та припинення дії договору фінансового лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці зазначеному лівзингодавцем, протягом 10 (десяти) робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково. Демонтаж та передача предмета лізингу до місця передачі, визначеного лізингодавцем, повинні бути здійснені за рахунок та ризик лізингоодержувача. У випадку несвоєчасного демонтажу та повернення предмета лізингу з вини лізингоодержувача, останній зобов'язується сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму еквівалента ціні предмета лізингу за період такого прострочення.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу в розмірі 99 679,43 грн., то така підлягає задоволенню частково в сумі 59 889,87 грн, з наступних підстав.
Як вбачається з акту приймання-передачі від 12.03.2010 р., загальна еквівалентна ціна предмету лізингу складає 1 598 368,00 грн. (згідно Спеціальних умов №1548L10/01 - 1 260 864,00 грн., згідно Спеціальних умов №1548L10/06 - 337 504,00 грн.); за актом приймання-передачі від 03.03.2010 р. еквівалентна ціна предмету лізингу складає 1 012 512,00 грн. (згідно Спеціальних умов №1548L10/05 - 42 400,00 грн., згідно Спеціальних умов №1548L10/07 -42 400,00 грн., згідно Спеціальних умов №1548L10/08 -42 400,00 грн.); за актом приймання-передачі від 08.04.2010 р. еквівалентна ціна предмету лізингу складає 807 940,00 грн. (згідно Спеціальних умов №1548L10/04 - 807 940,00 грн.); за актом приймання-передачі від 26.03.2010 р. еквівалентна ціна предмету лізингу складає 1 321 360,00 грн. (згідно Спеціальних умов №1548L10/02 - 1 321 360,00 грн).
Згідно здійсненого у позовній заяві розрахунку, позивач нарахував неустойку за прострочення на повернення предмету лізингу в тому числі згідно Спеціальних умов №1548L10/01 від суми 1 260 864,00 грн. за період з 15.06.2012 р. (наступний день за днем закінчення 10-денного строку повернення предмету лізингу) по 30.08.2012 р., яка склала 39 789,56 грн., та згідно решти Спеціальних умов від загальної суми 3 479 316,00 грн., за період з 20.07.2012 р. (наступний день за днем закінчення 10-денного строку повернення предмету лізингу) по 30.08.2012 р., яка склала 59 889,87 грн.
Однак, як вже вище зазначалося, Спеціальні умови №1548L10/01 до договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. припинили свою дію 31.05.2012 р. В матеріалах справи наявний Акт приймання-передачі від 01.06.2012 року(доданий позивачем в додатку № 5 до заяви в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення позовних вимог, що надійшла до суду 30.10.2012 року), відповідно до якого лізингоодержувач(відповідач-1) передав, а лізингодавець(позивач) прийняв визначений Спеціальними умовами №1548L10/01 предмет лізингу (Екскаватор HITACHI ZX330LC-3, 49473АА), який було раніше передано в лізинг Актом приймання-передачі від 12.03.2010 року. Тобто відповідач-1 ще 01.06.2012 року повернув позивачу предмет лізингу визначений Спеціальними умовами №1548L10/01, даний факт позивачем не заперечується.
Таким чином, неустойка за період прострочення повернення предмету лізингу, яка нарахована позивачем на підставі Спеціальних умов №1548L10/01 від суми 1 260 864,00 грн. у розмірі 39 789,56 грн. за період з 15.06.2012 р. по 30.08.2012 р., нарахована безпідставно, і вимога про її стягнення задоволенню не підлягає.
Щодо нарахування решти частини неустойки(пені) за прострочення повернення предмету лізингу в сумі 59 889,87 грн, то вона нарахована відповідно до умов п.11.5 договору згідно решти Спеціальних умов від загальної їх суми 3 479 316,00 грн., за період з 20.07.2012 р. (наступний день за днем закінчення 10-денного строку повернення предмету лізингу) по 30.08.2012 р., нарахування її здійснено обґрунтовано, а відтак вона підлягає до стягнення.
Як встановлено п. 11.5 договору, демонтаж та передача предмета лізингу до місця передачі, визначеного Лізингодавцем, повинні бути здійснені за рахунок та ризик лізингоодержувача.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю додаткові документально підтверджені витрати, зокрема транспортні витрати і платежі, витрати і видатки на оплату нотаріальних послуг щодо примусового виконання договору, витрати та видатки у зв'язку із поверненням предметів лізингу.
Пунктом 13.8 договору зокрема встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний відшкодувати лізингодавцю всі витрати, у тому числі передбачені розділом 8 договору, а також пов'язані витрати з відмовою, а також документально підтверджені прямі і не прямі збитки, розмір яких не обмежується лише сумами, отриманими лізингодавцем за цим договором.
Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення збитків в розмірі 73 750,00 грн., то на підтвердження даної суми позивачем представлено суду Виконавчий напис від 31.08.2012 р. вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С., про повернення лізингоодержувачем (ТзОВ «Кварталбуд») на користь лізингодавця (ТзОВ «УніКредит Лізинг») об'єктів фінансового лізингу (згідно переліку визначеному у виконавчому написі), що були передані в користування на підставі договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. та підлягають вилученню та поверненню за невиплачені платежі з 05.01.2012 р. до 05.06.2012 р. за користування предметом лізингу, за який позивачем здійснено оплату в розмірі 3 000,00 грн. (згідно угоди-рахунку №313 від 31.08.2012 р. здійснено оплату по 9 угодах в розмірі 27 000,00 грн., відтак сума оплати по договору №1548L10/00 становить 3 000,00 грн.). Факт здійснення оплати підтверджується банківською випискою від 06.09.2012 р. (док. 4025). Окрім цього у зв'язку з неповерненням відповідачем-1 предмету лізингу між позивачем та ТзОВ «Колекшн асістенс»укладено договір №10-2011/2 від 10.10.2011 р. про надання послуг з повернення заборгованості за винагороду. Так на замовлення позивача №7/2 від 05.10.2012 р. та згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 22.10.2012 р. винагорода виконавця склала 40 000,00 грн. Також лізингодавець поніс витрати на повернення та транспортування предметів лізингу до м. Києва на стоянку лізингодавця у сумі 8 750,00 грн. та у сумі 22 000,00 грн. Понесені лізингодавцем витрати підтверджуються також Актом державного виконавця від 17.10.2012 р., рахунками-фактурами та банківськими виписками, які підтверджують здійснення оплати.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в цій частині та стягнення інших витрат за договором в розмірі 73 750,00 грн.
Не заслуговує на увагу суду твердження відповідача-2 про те, що збільшивши позовні вимоги на суму 73 750,00 грн. позивач одночасно змінив і предмет і підставу позову. У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші ніж зазначено позивачем норми права(що відповідає викладеному у п. 3.12 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). Обґрунтуванням позовних вимог позивача(як до, так і після збільшення позовних вимог на суму 73 750,00 грн.) являються обставини, пов'язані з неналежним виконанням умов договору фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. Слід також зазначити, що заявлення додаткової вимоги про стягнення 73 750,00 грн. було здійснено позивачем до початку розгляду справи по суті(який розпочався 30.10.2012 року, так як 27.09.2012 року в перше засідання суду жоден із представників сторін не з'явився).
Як вбачається з матеріалів справи, виконання зобов'язань відповідача -1 за договором фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010 р. забезпечено порукою.
Так, 25.02.2010 р. між ТзОВ «УніКредит Лізинг»(лізингодавець), ТзОВ «Кварталбуд»(лізингоодержувач) та ТзОВ «ТКС Гідроресурс» (поручитель) було укладено договір поруки №1548L10/00 SUR, відповідно до умов якого поручитель (відповідач-2), як солідарний боржник, зобов'язується безвідклично та безумовно сплатити лізингодавцю (позивачу) за його першою вимогою, всі необхідні платежі за Договором фінансового лізингу №1548L10/00 від 25.02.2010р. загальною сумою до 878 974,92 доларів США, що на день укладення цього договору становить 6 143 912,39 грн., та сплатити всі інші платежі, що належать до сплати лізингоодержувачем відповідно до умов договору фінансового лізингу, в тій же самій сумі, валюті та в той же самий час, як це визначено в договорі фінансового лізингу (п. 1.1).
Згідно п.1.2. договору поруки, поручитель зобов'язується сплатити платежі, зазначені в п.1.1. договору, якщо йому надіслана лізингодавцем письмова вимога -протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої вимоги без будь-яких заперечень, перевірок або виправдань щодо вимоги, без будь-яких взаємозаліків, вирахувань або утримань.
12.07.2012р. у зв'язку із наявністю боргу по договору фінансового лізингу позивач на підставі договору поруки надіслав на адресу відповідача -2 (поручителя) вимогу вих. №1450 від 06.07.2012р., якою лізингодавець (позивач) повідомив поручителя про те, що станом на 06.07.2012р. прострочена заборгованість лізингоодержувача (відповідача-1) по договору фінансового лізингу становить 1 264 689,68 грн. (з яких заборгованість по сплаті лізингових платежів становить 1 187 167,12 грн., заборгованість по сплаті неустойки становить 77 522,56 грн.). Вимогу було надіслано позивачем відповідачу-2 12.07.2012р. із дотриманням порядку, передбаченого умовами п. 3.3. договору поруки, на адресу поручителя, яка відповідає місцезнаходженню поручителя згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, та як вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407017941618. Вимога лізингодавця (позивача) була отримана поручителем 17.07.2012р., згідно поштової відмітки, однак залишена відповідачем-2 без розгляду.
Відповідно до п.1, п.2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Пунктом 2.2 договору поруки зокрема встановлено, що поручитель зобов'язаний відповідати перед лізингодавцем виконання зобов'язань лізингоодержувач, що вказані в договорі фінансового лізингу в тому ж обсязі, що й лізингоодержувач, та виконувати будь-які та всі інші умови цього договору.
Заперечуючи позовні вимоги відповідач-2 вказує на те, що ним не отримано повідомлення щодо оплати виниклої заборгованості, а також повідомлення про відмову від договору. Однак, як вище зазначалось, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення № 0407017941618, яке підтверджує, що вимогу сплатити платежі протягом 5 (п'яти) робочих днів, які виникли у лізингоодержувач станом на 06.07.2012р. в розмірі 1 264 689,68 грн., надіслано відповідачу-2 за місцезнаходженням згідно витягу ЄДРЮО та ФОП. Щодо неотриманої вимоги про дострокове припинення дії договору фінансового лізингу, то таку було надіслано стороні по договору №1548L10/00 -лізингоодержувачу, що підтверджується відповідними фіскальними чеками, поштовими конвертами. Суд погоджується з доводами позивача, що оскільки відповідач-2 не є стороною у договорі фінансового лізингу, то у позивача відсутні підстави для направлення відповідачу-2 повідомлення про припиненні дії договору фінансового лізингу.
Щодо доводів відповідача-2 про те, що строк дії договору поруки закінчився відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України (якою встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя), оскільки позивач пропустив строк пред'явлення вимоги до ТзОВ «ТКС-Гідроресурс», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Як зазначено у п. 1.3 договору поруки, поручитель згоден, що його зобов'язання за договором поруки є безумовними та не залежать від можливості примусового стягнення за договором фінансового лізингу, або відсутності будь-якої дії лізингодавця щодо стягнення за договором фінансового лізингу, або відмови лізингодавця від примусового стягнення за будь-яким положенням договору фінансового лізингу, або від отримання будь-якого рішення суду проти лізиногоодержувача або будь-якої дії, яка могла б звільнити поручителя від відповідальності за договором поруки.
Відповідно до п.3.8 договору поруки, договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками всіх трьох сторін та припиняє свою дію тільки повного виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу або поручителем за цим договором.
Таким чином в даному випадку строк припинення поруки вказує на подію, а саме на повне виконання позичальником або поручителем своїх обов'язків, передбачених основним зобов'язанням (згідно Графіків лізингових платежів до 05.03.2013 року), а отже виключає підстави для застосування до спірних правовідносин ч.4 ст. 559 ЦК України.
Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у вигляді стягнення солідарно з ТзОВ «Кварталбуд»та ТзОВ «ТКС Гідроресурс»на користь ТзОВ «УніКредит Лізинг»1 179 776,01 грн. -основного боргу; 94 981,70 грн. -неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 18 859,67 грн. -3% річних; 59 889,87 грн. - неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу; 73 750,00 грн. -інших витрат. В частині стягнення неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу в розмірі 39 789,56 грн. суд відмовляє.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Отже статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду (що також відповідає викладеному в пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 року № 01-06/1175/2011).
При поданні заяви про збільшення позовних вимог, ТзОВ «УніКредит Лізинг»платіжним дорученням № 4685 від 29.10.2012 року сплачено судовий збір у розмірі 1 590,00 грн. Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р., судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Частиною 2 п. 1 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що із позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Відтак (з врахуванням остаточно визначеної позивачем ціни позову 1 467 046,81 грн. та сплаченої раніше при поданні позову суми судового збору 27 866,00 грн), частина сплаченого позивачем судового збору згідно платіжного доручення № 4685 від 29.10.2012 року в сумі 115 грн. 06 коп. внесена в більшому розмірі, ніж встановлено законом, і підлягає поверненню позивачу відповідно до пункту 1 частини 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".
Судовий збір (в частині належно сплаченої суми 29 340,93 грн.) покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, тобто в сумі 28 545,15 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 7, 10, 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», статтями 193,232,292 Господарського кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 526, 554, 559, 610-612, 625, 629, 806 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварталбуд»(79053, м. Львів, вул.Кн. Ольги, 1/5, ідентифікаційний код 34672744) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКС Гідроресурс»(79053, м. Львів, вул. Кн. Ольги, 1/5, ідентифікаційний код 36610145) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 1 179 776 грн. 01 коп. -основного боргу; 94 981 грн. 70 коп. -неустойки (пені) за прострочення сплати лізингових платежів; 18 859 грн. 67 коп. -3% річних; 59 889 грн. 87 коп. -неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу; 73 750 грн. 00 коп. -інших витрат та 28 545 грн. 15 коп. - судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 39 789 грн. 56 коп. неустойки (пені) за прострочення повернення предмету лізингу відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 22/1, ідентифікаційний код 33942232) 115 грн. 06 коп. судового збору сплаченого платіжним дорученням №4685 від 29.10.2012 р., як такого що внесений в більшому розмірі ніж встановлено законом.
5. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Морозюк А.Я.