04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"14" листопада 2012 р. Справа№ 5011-55/8936-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Рєпіної Л.О.
Тарасенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача Гетіков В.М. - представник за дов. б/н від 22.06.2012р.;
від відповідача не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу
Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи"
на рішення Господарського суду
міста Києва
від 29.08.2012р.
справа №5011-55/8936-2012 (Ягічева Н.І.)
за позовом Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі ліквідатора Раєвського Костянтина Євгеновича
про визнання кредиторських вимог та внесення до реєстру кредиторів
Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (далі - позивач) в липні 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі ліквідатора Раєвського Костянтина Євгеновича (далі - відповідач) про визнання кредиторської заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" перед Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи" у розмірі 986997,73 грн. Включення Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи" до реєстру кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк".
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. у справі №5011-55/8936-2012 відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" в повному обсягу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012р. у справі №5011-55/8936-2012 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Крім того, скаржник зазначає, що строк, встановлений ч. 3 ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" було пропущено з об'єктивних, поважних причин.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі №5011-55/8936-2012р., скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 14.11.2012р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р.
Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року).
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 14.11.2012р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 13.09.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства "Еркер" - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.01.2010р. в офіційному друкованому виданні "Голос України" № 12 було опубліковано оголошення, відповідно до якого Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2010р. № 19 відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" з 21.01.2010р. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" призначено фізичну особу-службовця Національного банку України Раєвського Костянтина Євгеновича, який виконує обов'язки з 21.01.2010 р. за адресою: м. Київ, бульвар Л. Українки, 26. Станом на день подання позову до суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" знаходиться в стадії ліквідації.
30.10.2008р. Між Державним підприємством "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (банк) було укладено договір банківського рахунку від № 3071-08 (далі - договір), за умовами якого відповідач зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок в національній та/або іноземній валюті і здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку клієнта у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Предметом договору банківського рахунку є надання послуг щодо розрахунково-касового обслуговування, під яким у відповідності до ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" розуміються послуги, які надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, пов'язані із перерахуванням грошових коштів з рахунку (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошових коштів у готівковій формі, а також виконання інших операцій, передбачених договором.
Відповідно до положень п.п. 12.1, 12.2 Договору сторони погодили, що цей Договір набуває чинності від дня підписання його сторонами та діє до моменту закриття рахунку (рахунків). Договір втрачає силу лише після виконання сторонами всіх зобов'язань за цим Договором.
За загальним правилом, здійснення операцій за рахунками Клієнта відбувається на підставі належним чином оформлених розпоряджень Клієнта, поданих Банку на виконання.
Згідно ч.1 ст.1071 Цивільного кодексу України Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Зокрема, п.4.2 Договору до таких розпоряджень відносить платіжні доручення Клієнта.
21.01.2009р. позивач, як Клієнт за Договором банківського рахунку, надав платіжне доручення Банку на переказ із свого поточного рахунку у ТОВ "Укрпромбанк", відкритого на виконання умов Договору, грошових коштів у розмірі 954 956,00 грн. на рахунок Печерського РВДК в м. Києві в рахунок сплати ПДВ за грудень 2008р.
Частиною третьою ст.1068 Цивільного кодексу України визначено обов'язок Банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Відповідно до п.4.2.2 Договору платежі Клієнта здійснюються Банком у межах залишку грошових коштів на рахунку (рахунках). При цьому, згідно п.4.2.5 Договору розрахункові документи, які надійшли до Банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, виконуються наступного робочого дня або за бажанням Клієнта в день надходження з оплатою цієї послуги згідно з тарифами.
Згідно наявної у матеріалах справи виписки з особового рахунку ДП "Укрдержбудекспертиза"(т.1 а.с.34) станом на 21.01.2009р. на рахунку позивача було достатньо коштів для здійснення операції за платіжним дорученням №75 від 21.01.2009р.
Утім, як вбачається з матеріалів справи Банк у визначені Договором строки не виконав розпорядження Клієнта на списання з рахунку ДП "Укрдержбудекспертиза" грошових коштів у розмірі 954 956,00 грн. для сплати до Державного бюджету України ПДВ за грудень 2008р., посилаючись на призначення у ТОВ "Укрпромбанк" тимчасової адміністрації та введення з 21.01.2009р. строком на шість місяців мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно постанови Правління Національного Банку України від 20.01.2009р. №19/БТ.
Постановою Правління Національного банку України №19 від 21.01.2010р. припинено повноваження тимчасового адміністратора Банку і у зв'язку з неплатоспроможністю Банку з 21.10.2010р. відкликано банківську ліцензію ТОВ "Укрпромбанк" та ініційовано процедуру його ліквідації. Цією ж постановою ліквідатором Банку призначено Раєвського К.Є.
В подальшому позивач неодноразово звертався до ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" з вимогою виконати зобов'язання за договором банківського рахунку №3071-08 від 30.10.2008р., а саме: здійснити перерахування грошових коштів із поточного рахунку Клієнта згідно платіжного доручення №75 від 21.01.2009р., утім ліквідатор Банку наголошував на тому, що кредиторські вимоги підприємства не розглядаються і вважають погашеними у зв'язку із заявленням після закінчення строку, визначеного для їх подання.
Позивач звернувся із позовною заявою до Господарського суду міста Києва з вимогою зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" вчинити дії, а саме виконати умови договору банківського рахунку від 30.10.2008 р. № 3071-08 та перерахувати кошти за платіжним дорученням від 21.01.2009 р. № 75.
За результатами розгляду вказаної справи Господарський суд міста Києва Рішенням від 05.08.2011 р. № 56/75 відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного Господарського суду міста Києва від 25.01.2012р. у справі № 56/75 апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2011р. без змін.
Вищим Господарським судом України 18.04.2012р. у справі № 56/75 було прийнято постанову, якою Постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. та Рішення Господарського суду міста Києва від 05.08.2011р. були залишені без змін, а касаційна скарга Позивача -без задоволення.
18.04.2012р. позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про визнання кредиторської заборгованості у розмірі 986 997,73 грн. та включення позивача до реєстру кредиторів відповідача.
Відповідно до п. 15 Постанови Правління Національного банку України від 15.08.2001р. N 343 "Про затвердження Правил реєстрації кореспондентських рахунків банків Національним банком України" у разі відкликання банківської ліцензії ліквідатор протягом десяти робочих днів зобов'язаний ужити заходів щодо перерахування коштів банку з його кореспондентських рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора, закрити прямі кореспондентські рахунки, заблокувати всі засоби зв'язку з банками-кореспондентами з метою запобігання незаконному відпливу коштів у національній та іноземній валюті та повернути територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням банку оригінали реєстраційних номерів, виданих Національним банком за встановленою формою. Банк, що ліквідовується, разом з оригіналами реєстраційних номерів подає територіальному управлінню Національного банку інформацію про закриття кореспондентських рахунків, копії повідомлень ліквідатора про відкликання банківської ліцензії та закриття рахунків.
Згідно зі ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії.
Протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявляти ліквідатору про свої вимоги до банку.
В силу ст. 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури. Ліквідатор протягом трьох місяців з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів, зокрема, визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення, відхиляє вимоги у разі їх непідтвердження.
Статтею 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що одержані в результаті ліквідаційної процедури кошти спрямовуються на задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку, яке здійснюється у черговості, встановленій названою статтею.
Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України "Про банки і банківську діяльність" особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.
З огляду на викладене та відповідно до вимог ст.91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора наступають певні правові наслідки, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій, закриваються кореспондентські рахунки банку, діючим є тільки рахунок, відкритий ліквідатором банку для здійснення ліквідаційної процедури. З моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку. Вимоги до банку, який знаходиться в процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.
Відповідно до ст. 89 Закону України "Про банки і банківську діяльність" протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Згідно ч. 9 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними
Отже, з пропуском конкурсними кредиторами строку, встановленого для подання ними заяв, закон пов'язує припинення їх права вимоги до боржника. Правова природа вимог кредитора, підстави їх виникнення, а також причини пропуску встановленого законом строку звернення до ліквідатора із кредиторськими вимогами не впливає на визначені законом наслідки подання такої заяви після закінчення місячного строку від дня опублікування оголошення про ліквідацію банку в офіційному друкованому органі.
Позивач обґрунтовуючи пропущення строку подання кредиторських вимог, вказував на те, що протягом 2009-2010 років, а особливо у період з лютого по березень 2010 року, діяльність ДП "Укрдержбудекспертиза" супроводжувалась постійними кадровими змінами, а саме зміною осіб, на яких покладено тимчасове виконання обов'язків директора, заступників директора, головного бухгалтера, а також інших працівників підприємства. Наслідком зазначених змін у кадровому складі ДП "Укрдержбудекспертиза" Позивач вважає об'єктивну неможливість у короткий час оцінити стан та процес діяльності підприємства, виділити першочергові проблеми та вжити необхідних заходів.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд першої інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України правомірно не визнав поважними причини пропуску строку подання позивачем кредиторських вимог, які унеможливили протягом встановленого чинним законодавством строком звернутися з кредиторськими вимогами.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було пропущено строк встановлений ч. 9 ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а отже в позові слід відмовити у повному обсязі.
Також, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" листом №376 від 20.01.2012 р., вимоги позивача керуючись ч.9 ст.96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визнані такими, що погашені (наявний в матеріалах справи).
Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що відповідач був зобов'язаний персонально у письмовій формі сповістити позивача про початок процедури ліквідації відповідно до ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, оскільки дана стаття не зобов'язує а лише надає право. Крім того, як було зазначено ліквідатором відповідно до ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України 26.01.2010р. у газеті "Голос України"№12 (4762) було опубліковано оголошення про відкриття ліквідаційної процедури стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромбанк" і позивач не був позбавлений права в строк звернутися до ліквідатора за інформацією.
Інші посилання апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть служити підставою скасування рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба Української державної будівельної експертизи" є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Спеціалізована державна експертна організація -Центральна служба Української державної будівельної експертизи", залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2012р. у справі №5011-55/8936-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи №5011-55/8936-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Сулім В.В.
Судді Рєпіна Л.О.
Тарасенко К.В.