донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.11.2012 р. справа №11н/5014/1951/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя: Дучал Н.М.
Судді: Склярук О.І., Ушенко Л.В.
при секретарі Трофимович Ю.М.
за участю представників сторін:
від позивача - Пальчик М.О., за довіреністю
від відповідача -Гонтарь О.М., за довіреністю
Карнаухова О.М., за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області
на рішення господарського судуЛуганської області
від25.09.2012 р. (підписане 01.10.2012 р.)
у справі№ 11н/5014/1951/2012 (суддя Москаленко М.О.)
за позовомДержавного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ
прочасткове скасування рішення
Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ про скасування пунктів 2-4 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/111 від 21.06.2012 року по справі №891 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки, викладені у рішенні адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є наслідком неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, містять недоведені обставини, які визнані встановленими, висновки, не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»є підставою для часткового скасування цього рішення. Вважає, що відсутність в проекті договору тих чи інших прав та обов'язків, передбачених в Правилах надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, не є підставою для відмови в реалізації передбачених прав та виконанні зазначених обов'язків.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.09.2012р. у справі №11н/5014/1951/2012 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Рішення господарського суду мотивоване доведеністю оскаржуваним рішенням порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку централізованого теплопостачання шляхом дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Не погодившись з рішенням суду, Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2012р. по справі №11н/5014/1951/2012 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права; вважає, що судом не зазначено яким чином права та обов'язки сторін договору було звужено, тобто позбавлено можливості в реалізації прав та виконанні обов'язків. Проектом договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, який було розроблено на підставі типового договору, а саме п.п. 4.1.3. передбачена можливість користуватися всіма правами, передбаченими Правилами надання послуг.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві № 04-10/2970/1 від 31.10.2012р. Вважає, що твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та не відповідають дійсності, а рішення суду першої інстанції є законним, прийнятим з урахуванням та на підставі норм чинного законодавства та таким, що підлягає виконанню. Просить відмовити ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" у задоволенні вимог, викладених в апеляційній скарзі повністю, залишивши в силі рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2012р. у справі № 11н/5014/1951/2012.
Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст.ст. 42, , 43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.
За результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця Березовського Олександра Ростиславовича стосовно неправомірних дій з боку Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»в частині недотримання останнім типової форми договору про надання послуг з централізованого опалення, розпорядженням №01-23/85 від 08.05.2012р. адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розпочато розгляд справи за наявністю в діях Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»по звуженню прав та обов'язків сторін у договорі «на постачання теплової енергії в гарячій воді»по відношенню до типового договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, що містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції та кваліфікується за пунктом 2 статті 50 та частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку централізованого теплопостачання шляхом дій, які можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
В результаті розгляду справи №891 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», керуючись ст. ст. 12, 12-1, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. ст. 48, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", п. 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 р. № 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.2001 р. за № 291/5482 зі змінами та доповненнями, п. п. 29, 31 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за №90/299 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року №169-р) (із змінами), адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 21.06.2012р. прийнято рішення №01-24/111 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким вирішено:
1. Визнати, що Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" займає з 2009 року і по теперішній час монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з централізованого теплопостачання в межах власних теплових мереж у місті Сєвєродонецьку з часткою 100 відсотків;
2. Визнати дії Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», що полягають у внесенні у договір "на по стачання теплової енергії" умов, не передбачених чинним законодавством, та звуженні прав та обов'язків сторін у договорі "на постачання теплової енергії в гарячій воді" по відношенню до типового договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, порушенням законо давства про захист економічної конкуренції, що кваліфікуються за пунктом 2 статті 50 та пунк том 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зло вживання монопольним становищем на ринку надання послуг з централізованого теплопостачан ня шляхом встановлення таких умов реалізації товару, які було б неможливо встановити за умов існування значної конкуренції на ринку надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;
3. Зобов'язати Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»припинити порушення, визначене у пункті 2 цього рішення шляхом приведення договірних відносин зі споживачами у відповідність до типового договору, встановленого Правилами №630 у 4-х місячний термін з дня отримання цього рішення;
4. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 2 цього рішення, накласти на Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»штраф у розмірі 68 000 гривень.
В рішенні зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу. Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Луганського територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.
З листом № 04-07/1793 від 25.06.2012р. копію Рішення було направлено Державному підприємству «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»для виконання. Рішення №01-24/111 отримано позивачем 09.07.2012 р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивач скористався правом на судове оскарження, та просив скасувати пункти 2-4 рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №01-24/111 від 21.06.2012 року по справі №891 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль".
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції (ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначаються Законом України "Про захист економічної конкуренції", який спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин та застосовується до відносин, що впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України.
На підставі ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний термін з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-24/111 від 21.06.2012р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" ґрунтується на інформації, зібраній в процесі розгляду справи №891, дослідженні ринку централізованого постачання теплової енергії в територіальних межах м. Сєвєродонецьк, на якому здійснює діяльність як суб'єкт природної монополії Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»та визначенні на ньому монопольного (домінуючого) становища Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», частка якого в межах власних мереж становить 100%.
Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в процесі розгляду конкурентної справи №891 встановлено, що рішенням органу місцевого самоврядування ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»визнано виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" централізоване постачання холодної та гарячої води та централізоване опалення є різновидом комунальних послуг.
Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 21 цього ж Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», за п.8 яких послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Як встановлено в оскаржуваному рішенні та вбачається з матеріалів конкурентної справи Сєвєродонецька ТЄЦ укладає зі споживачами -категорії інші споживачі -договори «на постачання теплової енергії в гарячій воді».
В Поясненнях №16-6-593 від 26.04.2012р., адресованих Голові відділення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»зазначено, що проект договору про постачання теплової енергії в гарячій воді розроблений відповідно до Закону України «Про теплопостачання», а саме ст. 19, та Правил користування теплової енергії, умови зазначеного договору є єдині для всіх споживачів (категорії інші споживачі).
Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Адміністративною колегією Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в оскаржуваному рішенні вказано, що умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді, що пропонувалися ДП "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" споживачам до укладення ( та укладені) не відповідають Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», та Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затв. Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р.
Вивчення судом наявних в матеріалах господарської справи договорів про постачання теплової енергії в гарячій воді та проектів договорів, що пропонувалися споживачам ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»для укладення показало, що умови означених договорів не відповідають положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Типовому договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630.
Так,
- договорами, що пропонуються позивачем до укладення, в порівнянні з пунктами 16,17,18,19 Типового договору, значно звужено обсяг прав та обов"язків сторін, та встановлені додаткові обов'язки споживача, які не передбачені Типовим договором;
- п. 4.2.4. договорів передбачений обов'язок споживача підтримувати в належному стані теплоспоживальне обладнання (системи опалення та гарячого водопостачання, ізоляцію трубопроводів та інше обладнання), яке перебуває у межах його експлуатаційної відповідальності. В той же час договором не встановлені межі експлуатаційної відповідальності, що за положеннями п. 10 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»є істотною умовою договору на надання житлово-комунальних послуг;
- умовами договорів взагалі не визначена відповідальність енергопостачальної організації, в той час, як п.21 Типового договору передбачено, що виконавець несе відповідальність у разі: 1) неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна життю чи здоров'ю -шляхом відшкодування збитків; 2)надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема зниження їх кількісних та/або якісних показників -шляхом зменшення розміру плати та виплати споживачеві компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі, встановленому законодавством, __ відсотків місячної плати за послугу за кожну добу її ненадання; 3) порушення прав споживачів згідно із законодавством; 4) порушення зобов'язань, установлених цим договором або законодавством;
- договорами взагалі не визначений порядок встановлення факту неналежного надання або ненадання послуг, що міститься у п.п.23-28 Типового договору, та є необхідним для реалізації передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»права споживача на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг;
- встановлена п. 7.2.1. розділу 7 Договорів відповідальність споживача за споживання теплової енергії без дозволу енергопостачальної організації або понад встановлені договором максимальні погодинні навантаження за кожним з видів споживання у вигляді штрафу в розмірі 5-кратної вартості теплоенергії, спожитої із зазначеними порушеннями, не передбачена ані Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ані будь-якими іншими нормативно-правовими актами у сфері надання житлово-комунальних послуг;
- відповідальність споживача, передбачена пунктом 7.2.6. Договорів, за самовільне підключення систем теплоспоживання чи підключення їх перед приладами обліку у вигляді штрафу в розмірі 5-кратної вартості теплоенергії, спожитої такими системами, суперечить п.8 ст. 31 Закону України «Про теплопостачання», яким розмір штрафу, що застосовується до суб'єктів господарювання за самовільне підключення до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії обмежений розміром до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- включення позивачем до договору умов щодо можливості одночасного застосування пені та штрафу за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію не відповідає п. 23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за якими за несвоєчасну оплату послуг передбачена сплата споживачем лише пені;
- тощо.
Крім того, рішенням господарського суду Луганської області від 05.01.2012р. у справі №8/184пд/2011 відмовлено ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»у задоволенні позову до ФОП Забірка В.М. про спонукання укласти договір, з посиланням на невідповідність умов проекту договору про постачання теплової енергії у гарячій воді умовам типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р. Зазначене судове рішення набрало законної сили та у встановленому законом порядку не оскаржувалась.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 „Совтрансавто-Холдинг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 „Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, тому апеляційний суд вважає неможливим ставити під сумнів судове рішення в господарській справі № 8/184пд/2011, що набрало законної сили.
Таким чином, включення позивачем до договорів, що пропонуються до укладення споживачам, положень, які не відповідають нормам чинного законодавства, та невключення певних умов, які є необхідними для забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів споживачів, є зловживанням монопольним становищем, оскільки за умови існування значної конкуренції на ринку постачання теплової енергії, споживач вступив би у договірні відносини з іншим виконавцем, умови договору якого відповідають чинному законодавству у сфері надання послуг з теплопостачання.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про теплопостачання»суб'єктам господарської діяльності у сфері теплопостачання забороняється зловживати монопольним становищем у будь-якій формі.
За положеннями п.2. ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2, ч.3 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
При цьому, для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем. Така правова позиція викладена Пленумом Вищого господарського суду України в пункті 14 Постанови від 26.12.2011 №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".
Отже, встановлення позивачем, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з централізованого теплопостачання в межах власних теплових мереж у місті Сєвєродонецьку з часткою 100 відсотків, в договорі на постачання теплової енергії в гарячій воді умов, які значно звужують права споживачів, зменшують обов'язки і не передбачають відповідальності енергопостачальної організації, порівняно з Типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005р., є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 2 статті 50 та пунк том 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зло вживання монопольним становищем на ринку надання послуг з централізованого теплопостачан ня шляхом встановлення таких умов реалізації товару, які було б неможливо встановити за умов існування значної конкуренції на ринку надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
За приписами ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»не доведено наявність обставин, визначених в ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», при прийнятті відповідачем Рішення №01-24/111 від 21.06.2012р.
Отже, правомірним є висновок Господарського суду Донецької області про відмову ДП «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль»у задоволенні позову.
З огляду на наведене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2012р. (підписано 01.10.2012р.) у справі №11н/5014/1951/2012 суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги - Державне підприємство "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області.
Результати апеляційного провадження у справі №11н/5014/1951/2012 оголошені в судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2012р. (підписано 01.10.2012р.) у справі №11н/5014/1951/2012 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2012р. (підписано 01.10.2012р.) у справі №11н/5014/1951/2012 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: Н.М. Дучал
Судді: О.І. Склярук
Л.В. Ушенко
Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО