"14" листопада 2012 р.Справа № 5017/2576/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі Л.Е. Кришиневській
за участю представників:
від позивача -Сивак А.Л..
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення 2 654 883,17 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 2 654 883,17 грн., посилаючись на наступне.
Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси є споживачем філії „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс". Згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Держкомунгоспу України № 65 від 01.07.94 р., Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу № 190 від 27.06.2008 р. та договором № 4040/1 від 01.11.2000 р., що був укладений між КП „Одесводоканал" та відповідачем, ТОВ „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надавало відповідачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, а відповідач зобов'язався їх сплачувати
При цьому позивач зазначає, що КП „Одесводоканал" було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ „Інфокс", яке є правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого підприємства.
Так, позивач посилається на положення ст. 629 Цивільного кодексу України, за якою укладений вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами. Також позивач вказує, що у відповідності до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до п. 3.2 договору № 4040/1 від 01.11.2000 р. сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Як стверджує позивач, філія „Інфоксводоканал" ТОВ „Інфокс" надавала послуги з водокористування, однак відповідач послуги не сплачував, у зв'язку з чим у нього за період з 01.07.2005 р. по 01.02.2009 р. виникла заборгованість в сумі 2 654 883,17 грн., що підтверджується розрахунками суми боргу, довідкою про розрахунки з абонентом, звітами з водокористування, які закріплюють показники водолічильників.
Також позивач зазначає, що ухвалою господарський суд Одеської області від 24.04.2009 р. по справі № 1-25-24/75-08-3640 було визнано ТОВ „Інфокс"в особі філії „Інфоксводоканал" кредитором з конкурсними вимогами в розмірі 3 547 693,86 грн., з яких 2 639 927,20 грн. за період з 01.07.2005 р. по 01.08.2008 р.
До того, як стверджує позивач, листом вих. № 109 від27.10.2009 р. арбітражним керуючим, Сафроновою С.А., були признані поточні кредиторські вимоги ТОВ „Інфокс"в особі філії „Інфоксводоканал" за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 14 995,97 грн. за період з 01.08.2008 р. по 01.02.2009 р.
Тобто загальна сума заборгованості в розмірі 2 654 883,17 грн. за період з 01.07.2005 р. по 01.02.2009 р. за послуги водопостачання та водовідведення була визнана в процесі провадження справи про банкрутство № 1-25-24/75-08-3640. Однак, 22.11.2011 р. постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 1-25-24/75-08-3640 провадження по справі про банкрутство „Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси" було припинено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2012 р. порушено провадження по справі № 5017/2576/2012 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу (а.с. 131-132 т.1). Проте, згідно поштових повідомлень, що містяться в матеріалах справи, надіслана судом поштова кореспонденція разом з ухвалами суду повернута у зв'язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
01.11.2000 р. між Комунальним підприємством „Одесводоканал" та Домоуправлінням № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4040/1, згідно п. 1.1, 1.2 якого КП "Одесводоканал" надає послуги з постачання питної води на об'єкти відповідача, а також послуги з приймання стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об'єктів, в свою чергу відповідач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку відповідно до вимог, встановлених Правилами, зазначеними в п. 2.1 договору, і діючим законодавством.
У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов'язуються керуватися „Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, „Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; „Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому порядку.
Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору передбачено, що КП „Одесводоканал" зобов'язується подавати Домоуправлінню № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси воду і приймати стоки відповідно до стану мереж та споруд, доводити до відома відповідача про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за одну добу до відключення, в зв'язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних мереж.
Згідно п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3 договору Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси зобов'язується утримувати в належному технічно справному стані водопровідно-каналізаційні мережі, прилади і устрої, обладнання і споруди, які знаходяться у нього на балансі; забезпечити економне та раціональне використання води, не допускати втечі води; здійснювати скидання стоків, якість яких не перевищує граничнодопустимі концентрації, встановлені „Правилами приймання стічних вод".
За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок „Водоканалу". Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).
Вказаний договір було укладено на 5 років та строк його дії встановлений в п. 5.3 договору, який становить з 01.11.2000 р. до 01.11.2005 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п'ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.
Таким чином, Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси було абонентом КП "Одесводоканал" на основі Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення та договору № 4040/1 від 01.11.2000 р.
До того ж, як зазначає позивач та з'ясовано судом, під час дії вказаного договору КП „Одесводоканал" було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ „Інфокс", яке стало правонаступником всіх прав та обов'язків реорганізованого КП „Одесводоканал" на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал" від 17.12.2003 р., що вбачається зі статуту ТОВ „Інфокс". При цьому на базі орендованого ТОВ „Інфокс" цілісного майнового комплексу КП "Одесводоканал" була створена філія "Інфоксводоканал", яка є структурним підрозділом ТОВ „Інфокс" та діє на підставі Положення про філію, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ „Інфокс" (протокол № 01/12 від 22.12.2003 р.).
Так, на момент укладення вказаного договору № 4040/1 від 01.11.2000 р. був чинним Цивільний кодекс Української РСР, який регулював цивільні правовідносини між сторонами.
З 01.01.2004 року набрав чинності Цивільний Кодекс України. Так, згідно Прикінцевих положень чинного Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. До договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Як з'ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 4040/1 від 01.11.2000 р., тому після закінчення строку дії договору він не був припинений.
Враховуючи викладене, до договору про надання послуг водопостачання і водовідведення застосовуються положення Цивільного кодексу України щодо порядку виконання вказаного договору, оскільки договір продовжував діяти після набрання чинності вказаним Кодексом.
Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" надавало Домоуправлінню № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси послуги водопостачання та водовідведення, однак відповідач послуги не сплачував, у зв'язку з чим у нього за період з 01.07.2005 р. по 01.02.2009 р. виникла заборгованість у сумі 2 654 883,17 грн., що підтверджується розрахунками суми боргу, довідкою про розрахунки з абонентом, звітами відповідача з водокористування, які містять показники водолічильників.
При цьому згідно наданого до суду позивачем обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2005 р. по 01.09.2008 р. (а.с. 8-15) загальна сума вартості цих послуг склала 2 651 519,10 грн.
Як було з'ясовано судом, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуг водопостачання та водовідведення (а.с. 136-150 т.1, а.с. 1-151 т.2 та а.с. 1-101 т.3).
Також ухвалою господарський суд Одеської області від 24.04.2009 р. по справі № 1-25-24/75-08-3640 було визнано ТОВ „Інфокс"в особі філії „Інфоксводоканал" кредитором з конкурсними вимогами в розмірі 3 547 693,86 грн., з яких 2 639 927,20 грн. за період з 01.07.2005 р. по 01.08.2008 р.
Крім того згідно листа вих. № 109 від 27.10.2009 р. арбітражним керуючим Сафроновою С.А. були визнані поточні кредиторські вимоги ТОВ „Інфокс"в особі філії „Інфоксводоканал" за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 14 995,97 грн. за період з 01.08.2008 р. по 01.02.2009 р.
Тобто в процесі провадження у справі про банкрутство № 1-25-24/75-08-3640 була визнана загальна сума заборгованості в розмірі 2 654 883,17 грн. за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2005 р. по 01.02.2009 р. Проте, 22.11.2011 р. постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 1-25-24/75-08-3640 провадження по справі про банкрутство „Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси" було припинено, у зв'язку з чим позивачем було подано до суду заявлений позов про стягнення існуючої заборгованості.
Також позивачем було складено та направлено відповідачу акт звірки взаєморозрахунків за водопостачання № 166542 від 13.09.2012 р. (а.с. 108 т.3), відповідно до якого сума заборгованості складає 2 654 883,17 грн.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання і водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з водопостачання і водовідведення від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства. Однак, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не здійснив оплати за надані позивачем послуги з водопостачання і водовідведення в сумі 2 654 883,17 грн. згідно наданого позивачем розрахунку.
Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договору № 4040/1 послуги з водопостачання і водовідведення відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 2 654 883,17 грн." повністю обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, та рішення частково відбулось на користь позивача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" до Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення 2 654 883,17 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Домоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (65017, м. Одеса, вул. Рекордна, 25; код ЄДРПОУ 22992677; р/р 2600630011248 в Обласній філії АКБ „Укрсоцбанк", МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р 26007311687301 в АБ „Південний", МФО 328209) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 2 654 883/два мільйони шістсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят три/грн. 17 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 53 097/п'ятдесят три тисячі дев'яносто сім/грн. 66 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту його проголошення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Петров В.С.