"14" листопада 2012 р. Справа № 5016/2189/2012(17/78)
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Мотуз В.С.,
з участю представників сторін:
від позивача: Гриненко І.І., довіреність б/№ від 31.07.2012р.,
від відповідача: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/2189/2012(17/78)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", 84601, Донецька обл., м.Горлівка, вул. Озерянівська, 2; адреса для листування: 54028, м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 89,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 54000, АДРЕСА_1,
про: стягнення заборгованості у розмірі 15 932,39 грн.,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 15 932,39 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором поставки № 37 від 01.01.2011р.
Позивач в ході судових засідань позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.
Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «із закінченням строку зберігання». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «із закінченням строку зберігання»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.
Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд визнає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у зв'язку з таким.
01 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір поставки № 37, у відповідності до якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача алкогольні напої, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.
Розділом 5 сторони погодили ціну на товар та загальну суму договору. Так, у відповідності до п.5.1 ціна на товар визначена у прайс- листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору видаткових накладних на товар.
Пунктом 6.1 договору було визначено порядок розрахунків, у відповідності до якого розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін-шляхом попередньої оплати.
Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу за видатковими накладними №59445/58140 від 17.11.2011р.; №67639/66516 від 22.12.11р., №69593/68572 від 29.12.11р., №491/562 від 05.01.12р., №596/576 від 05.01.12р. лікеро-алкогольні вироби на загальну суму 12 282,42 грн.
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за отриманий товар не розрахувався.
Таким чином, у відповідача за невиконання умов договору поставки № 37 від 01.01.2011р. утворилась заборгованість у розмірі 12 282,42 грн..
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В ході розгляду справи позивач заявою за № 30/10/12-01 від 30.10.2012р. уточнив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 11 288, 42 грн. у зв'язку із частковим погашенням відповідачем суми боргу у розмірі 1000,00 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне в частині стягнення з відповідача 1000 грн. провадження у справі припини на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Судом також було перевірено правильність нарахування позивачем суми 20 % річних за допомогою програми «Законодавство»версія 2.8.6; яка після здійсненого судом перерахунку становить 1785,31 грн.
З огляду на вищевикладене, підлягають задоволенню частково й вимоги в частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1785,31 грн. -20 % річних та 859,76 грн.- штрафу.
Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.7.1, п.9.2), відповідно до яких у разі порушення строку оплати за товар відповідач повинен сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати та у випадку порушень відповідачем строків оплати вартості одержаного від позивача товару більше ніж на 30 календарних днів, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 7 відсотків від суми боргу, а у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20 % річних від суми боргу; та положеннях ст. 625 ЦК України. Умови щодо штрафних санкцій укладеного сторонами договору узгоджуються з п. 1 ст. 624 ЦК України, згідно якої у разі встановлення за порушення зобов'язання неустойки (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на адвокатську допомогу в розмірі 1000 грн.
На обгрунтування зазначеної суми витрат на адвокатську допомогу позивач надав договір про надання послуг адвоката та консультаційних послуг від 12.03.2012р. з відміткою про сплату Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 1000 грн.
Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(редакція з 01.02.2005 року) витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг. (Пункт 10 в редакції Роз'яснення Вищого господарського суду № 04-5/609 від 31.05.2002 року).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, відповідачем не заперечені, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 80 , 82, 84,85 ГПК України, господарський суд -
1. Припинити провадження по справі № 5016/2189/2012 (17/78) в частині стягнення 1000,00 грн.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, 54000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", 84601, Донецька обл., м.Горлівка, вул. Озерянівська, 2; ідентифікаційний код 35871504, 11 288,42грн. (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 42 коп.) - суму основного боргу, 1785,31 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять грн. 31 коп.)- 20 % річних , 859,76 грн. (вісімсот п'ятдесят дев'ять грн. 76 коп.) - штрафу, 1000 грн. (одна тисяча грн. 00 коп.) - витрат на адвокатську допомогу, 1607,89 грн. (одна тисяча шістсот сім грн. 89 коп. ) - витрат по сплаті судового збору.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Коваль
Рішення підписано 20.11.2012 року.