ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" листопада 2012 р. Справа № 2а-3160/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Барчук Т.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс"
про стягнення заборгованості в сумі 132591,12 грн.,-
15.10.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (далі -позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 132591,12 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення статті 20, 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не погашено заборгованість з сплати страхових внесків в наслідок чого до відповідача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню в загальному розмірі 132591,12 гривень. Вважає, що сума несплачених фінансових санкцій та пеня підлягають стягненню з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без участі відповідача на адресу суду не надходило. Правом подання заперечення відповідач не скористався.
Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з таких мотивів.
Судом встановлено, що 04.11.2004 року Долинською районною державною адміністрацією зареєстровано відповідача та взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Абзацом 5 пункту 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області.
Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем самостійно розраховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які відповідачем не сплачені.
Судом також встановлено, що позивачем рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, за № 2673 від 22.10.2010 року на суму 261,56грн., № 3274 від 12.05.2011 року на суму 11534,64грн., № 3468 від 03.10.2011 року на суму 12245,04грн., № 59 від 31.01.2012 року на суму 16219,39грн. та від 11.04.2012 року № 593 на суму 19880,44грн., № 594 на суму 19674,45грн., № 595 на суму 856,71грн., № 596 на суму 18872,60грн., № 597 на суму 1148,23грн., № 598 на суму 830,07грн., № 599 на суму 19580,23грн., № 600 на суму 931,09грн. та № 601 на суму 19524,90грн. (а. с. 10-23) застосовані до відповідача штрафні санкції та нараховано пеню на загальну суму 132591,12 гривень.
Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлювала відповідальність страхувальників, частина 1 якої передбачала, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Частина 2 вказаної статті Закону передбачала, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначалися фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на які нараховано страхові внески, є підставою для нарахування штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а сплата нарахованих сум штрафних санкцій є обов'язком відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення заборгованості, яка виникла внаслідок несплати фінансових санкцій та нарахованої пені за допущені порушення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати застосованих штрафних санкцій та пені в розмірі 132591,12 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Живиця Плюс" (код 33208356) на користь Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (код 20551038) заборгованість по штрафних санкціях та пені згідно рішень № 2673 від 22.10.2010 року, № 3274 від 12.05.2011 року, № 3468 від 03.10.2011 року, № 59 від 31.01.2012 року та №№ 593, 594, 595, 596, 597, 598, 599, 600, 601 від 11.04.2012 року в загальній сумі 132591 (сто тридцять дві тисячі п"ятсот дев"яносто одна) гривня 12 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 12.11.2012 року.