справа № 0670/4110/12
категорія 12.3
08 листопада 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвина О. Т.,
при секретарі - Мохнацькій Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Коростишівської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача голова Коростишівської районної державної адміністрації Котенко Надія Миколаївна про визнання незаконним та скасування розпорядження від 08 червня 2012 року №28-к, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та 10000 грн. моральної шкоди,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області від 8 червня 2012 року №28-к про звільнення його з посади начальника фінансового управління Коростишівської райдержадміністрації за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, поновити на посаді, стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на посаді та завдану моральну шкоду в сумі 10000 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач в розпорядженні про його звільнення, не навів конкретних фактів невиконання ним обов'язків, не зазначив коли саме вони мали місце, які проступки він вчинив після застосування до нього стягнення та коли. Крім того, відповідач, не отримавши попередньої згоди на звільнення від профспілкової організації фінансового управління Коростишівської районної державної адміністрації, звільнив його в період тимчасової непрацездатності, перебування на стаціонарному лікуванні.
Під час розгляду справи, відповідач 20 серпня 2012 року розпорядженням №50-к вніс зміни в оспорюване розпорядження, вказавши дату звільнення позивача перший робочий день після виходу із листка непрацездатності.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити.
Представник відповідача та третя особа позов не визнали, з підстав, зазначених у письмових запереченнях, наданих суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 27 квітня 2004 року обіймав посаду начальника фінансового управління Коростишівської райдержадміністрації та мав статус державного службовця (а.с.7). Розпорядженням голови Коростишівської райдержадміністрації №34-к від 31 травня 2010 року (а.с.8), відповідно до ст. 23 Закону України "Про державну службу", погодження Головного управління державної служби України від 21 травня 2010 року №4230/42-10 позивачу продовжено термін перебування на державній службі до 24 травня 2013 року.
Згідно з ч.1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", державна служба припиняється, передусім, із загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (далі-КЗпП України), а також з підстав, визначених даною статтею.
Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України та п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 (із змінами і доповненнями) "Про практику розгляду судами трудових спорів" трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівника застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення у встановленому для цього порядку. При цьому слід з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання договору, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1, 148,149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Розпорядженням голови Коростишівської районної державної адміністрації від 08 червня 2012 року №28-к позивача звільнено з посади начальника фінансового управління Коростишівської райдержадміністрації за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків за п.3 ст.40 КЗпП України з 08 червня 2012 року (а.с.10). Розпорядженням голови Коростишівської райдержадміністрації №50-к від 20 серпня 2012 року у вказане розпорядження було внесено зміни, зокрема, позивача звільнено у перший робочий день після виходу із листка непрацездатності, а не з 08 червня 2012 року (а.с.54). Із копій листків непрацездатності (а.с.13, 125) вбачається, що позивач з 04 травня по 29 серпня 2012 року перебував на лікуванні.
06 січня 2012 року розпорядженням відповідача позивачу було оголошено догану за неналежне здійснення загальної організації та управління виконанням районного бюджету, координації діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету, упущення щодо здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями законодавства щодо використання ними бюджетних коштів (а.с.55).
Суд вважає, що розпорядження голови Коростишівської райдержадміністрації від 08 червня 2012 року №28-к зі змінами, внесеними розпорядженням №50-к від 20 серпня 2012 року про звільнення позивача з посади за п.3 ст.40 КЗпП України є протиправним та підлягає скасуванню.
Не визнаючи позов, відповідач зобов'язаний відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, доказувати правомірність свого розпорядження.
Ні в оспорюваному розпорядженні, ні в судовому засіданні представник відповідача та третя особа Котенко Н.М., не вказали конкретних фактів порушень позивачем функціональних обов'язків, яких саме, коли саме ці порушення мали місце та за який період. На думку суду вказане розпорядження носить узагальнюючий характер. Сам по собі низький показник виконання районного бюджету не може розцінюватись як неналежне виконання позивачем без поважних причин посадових обов'язків.
В судовому засіданні із аналізів надходжень доходів місцевих бюджетів по Коростишівському району за період з січня по 01 червня 2012 року (а.с.58-78) встановлено, що надходження податків і зборів станом на 01 січня 2012 року по І кошику виконано на 94,6 %, по ІІ кошику-101,4 %, станом на 01 березня 2012 року відповідно 102,2 % та 128,8 %, станом на 01 квітня 2012 року відповідно 99,6 % та 112,5 %, станом на 01 травня 2012 року відповідно 97,6 % та 106,6 %, станом на 01 червня 2012 року відповідно 96,1 % та 108 %. Вказані показники свідчать про те, що позивач, відповідно до посадової інструкції начальника фінансового управління Коростишівської райдержадміністрації, затвердженої головою райдержадміністрації 08 грудня 2011 року (а.с.14-17), належним чином виконував свої посадові обов'язки, організовував виконання районного бюджету та забезпечував надходження доходів до районного бюджету.
Видаючи розпорядження №28-к від 08 червня 2012 року про звільнення позивача з публічної служби, відповідач обмежився лише загальним посиланням на систематичне порушення ним службових обов'язків, тоді як при застосуванні такого крайнього заходу як звільнення, не врахував положення ст.149 КЗпП України, згідно з яким при застосуванні виду дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за якими вчинено проступок, і попередню роботу позивача.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи (а.с. 47-52), що позивач за час попередньої роботи проявив себе як висококваліфікований фахівець, про що свідчать почесна грамота, дипломи, подяки.
За таких обставин суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КзПп України за систематичне невиконання без поважних причин службових обов'язків не можна визнати законним, оскільки відповідачем не надано доказів того, що позивач мав зробити та не зробив без поважних причин, виконуючи обов'язки начальника фінансового управління райдержадміністрації, а тому оспорюване розпорядження слід визнати протиправним та скасувати його, а позивача поновити на посаді з якої його було звільнено.
Оскільки позивач з 04 травня по 29 серпня 2012 року перебував на лікарняному, то його слід поновити з 29 серпня 2012 року.
Відповідно до ст. 235 Кодексу законів про працю України на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 серпня по 08 листопада 2012 року, обов'язок по нарахуванню та виплаті якого слід покласти на відповідача.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби за один місяць виконуються негайно.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Однак позивачем не надано переконливих доказів, які б підтверджували те, що він дійсно докладав значних додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї сім'ї, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись Кодексом законів про працю України, ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації №28-к від 08 червня 2012 року із змінами внесеними розпорядженням №50-к від 20 серпня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника фінансового управління райдержадміністрації.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника фінансового управління Коростишівської районної державної адміністрації з 29 серпня 2012 року.
Зобов'язати Коростишівську районну державну адміністрацію нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 серпня 2012 року по 08 листопада 2012 року.
Постанову суду про поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток за один місяць допустити до негайного виконання.
В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
Повний текст постанови виготовлено: 12 листопада 2012 р.