Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
08 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/12672/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чучка В.М.
при секретарі Піскурєвій Ю.А.
за участю представників: позивача - Сергієнка О.Г. (довіреність від 18.10.2012 року), відповідача - Головіна О.М. (довіреність від 03.11.2011 року № 23/837), Храпинського Б. Л. (довіреність від 16.05.2012 року № 23/301), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобов'язання прийняти рішення та відновити режим вільної торгівлі найбільшого сприяння за отриманими заявами та документами, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» (далі - ТОВ «Меркурій», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східної митниці (далі - відповідач) про зобов'язання прийняти рішення та відновити режим вільної торгівлі найбільшого сприяння за отриманими заявами та документами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.06.2011 року позивач надав митному органу заяви на відновлення режиму вільної торгівлі разом з сертифікатами форми CT-1 RUUA 1021004588, CT-1 RUUA 1021004589 та CT-1 RUUA 1021004764, якими підтверджено країну походження товарів. Згідно з п. 4 ст. 284 Митного кодексу України з дати отримання Східною митницею зазначених сертифікатів вбачається виконання заявником умов на отримання права на звільнення від сплати мита, оскільки вони надані протягом року з дня митного оформлення товарів, але відповідач в порушення наведеної норми не відновив режим найбільшого сприяння вільної торгівлі та не звільнив позивача від сплати мита у розмірі 248 184,31 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача стосовно поновлення режиму вільної торгівлі до товару «гексановий розчинник нефрас», оформленого за відповідними митними на підставі сертифікатів про походження товару форми СТ-1, виданих вже після митного оформлення. Посилаючись на норми Правил визначення країни походження, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 року відповідач зазначає, що листами він звернувся до Московської торгово-промислової палати Російської Федерації щодо підтвердження фактів видачі сертифікатів та відомостей, зазначених у цих сертифікатах, але відповіді не отримав. Таким чином, по закінченню строку дії та за відсутності підтвердження від уповноваженого органа достовірності (автентичності) сертифікатів та відомостей у них, відповідачем прийняті рішенні про визначення країни походження товару, якими сертифікати визначено такими, що не можуть бути підставою для відновлення режиму вільної торгівлі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до Довідки серії АБ № 039189 з Єдиного державного реєстру підприємству та організацій України (ЄДРПОУ) товариство з обмеженою відповідальністю «Меркурій» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 10.09.1997 року, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 742164, ідентифікаційний код 25105958, місцезнаходження - 83045, м. Донецьк, вул. Воровського, буд. 9. ТОВ «Меркурій» має право на наступні види діяльності за КВЕД (кваліфікація видів економічної діяльності): «51.90.0 Інші види оптової торгівлі», 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами», «60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту», «37.20.0 Оброблення неметалевих відходів та брухту», «26.61.0 Виробництво виробів з бетону для будівництва», «23.20.0 Виробництво продуктів нафтоперероблення».
З матеріалів справи та пояснень сторін судом встановлено, що ТОВ «Меркурій» у лютому-березні 2011 року були подані до Східної митниці наступні вантажно-митні декларації (далі ВМД): від 24.02.2011 року № 700000012/2011/002421, від 01.03.2011 року № 700000012/2011/002614, від 12.03.2011 року № 700000012/2011/003110, від 15.03.2011 року № 700000012/2011/003247, від 24.03.2011 року № 700000012/2011/003695, від 28.03.2011 року № 700000012/2011/003827 та від 28.03.2011 року № 700000012/2011/003848 якими задекларовано імпорт товару - гексановий розчинник нефрас-П1-63/75, відправник - відкрите акціонерне товариство «ТНК-ВР ХОЛДИНГ» (626170, Російська Федерація, Тюменська область, Уватський район, с. Уват, вул. Окрябрьська, 60).
Після митного оформлення зазначених ВМД ТОВ «Меркурій» звернулося до Східної митниці з заявою від 14.06.2011 року № 14-06/11-7 (вхід. Східної митниці від 15.06.2011 року) про вирішення питання поновлення режиму вільної торгівлі за вказаними ВМД разом з наданням сертифікатів про походження товару форми СТ-1 від 18.04.2011 року № RUUA 1021004764 (0246354), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004588 (0246091), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004589 (0246092 (а. с. 5, 12-14).
Разом з тим, у відповідності до приписів Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000 року прямо встановлено, що оригінал сертифікату про походження товару надається разом з вантажною митною декларацією та іншими документами, необхідними під час митного оформлення (п. 15 Правил).
У разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифікату про походження або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввозу може звернутися до уповноваженого органу, які засвідчили сертифікат, або до інших компетентних органів країни походження товарів, з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, з урахуванням прохання, що пов'язане з простими вибірковими перевірками сертифікатів (п. 16 Правил).
Товар не вважається таким, що походить з даної країни доти, доки не будуть надані належні підтвердження про походження або запитані відомості (п. 19 Правил).
На підставі зазначеного, Східною митницею були направлені листи-запити від 01.07.2011 року № 11-19/7829, від 06.10.2011 року № 11-19/12565 та 03.03.2012 року № 11-19/3133 до Московської торгово-промислової палати Російської Федерації щодо підтвердження факту видачі сертифікатів про походження товару форми СТ-1, у тому числі: сертифікатів про походження товару форми СТ-1 від 18.04.2011 року № RUUA 1021004764 (0246354), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004588 (0246091), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004589 (0246092) та зазначених в них відомостей (а.с. 58, 59, 69).
Листом від 14.07.2011 року № 11-19/8513 Східна митниця повідомила ТОВ «Меркурій» про вживання заходів з перевірки факту видачі сертифікатів та зазначених в них відомостей.
Згідно з Порядком роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, та прийняття рішень про визначення країни походження товару, затвердженого наказом Державної митної служби України від 9 листопада 2009 року № 1070, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2009 року за № 1268/17284 (надалі Порядок № 1070), який визначає послідовність дій посадових осіб відділу митних платежів регіональної митниці, митниці при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів під час здійснення процедур митного контролю та митного оформлення товарів і після випуску їх відповідно до заявленого митного режиму, рішення про відновлення режиму вільної торгівлі/найбільшого сприяння приймається після підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката (у тому числі преференційного) чи відомостей, що в ньому містяться, або на підставі інформації (документів) уповноваженого органу, що видав преференційний сертифікат, яка уточнює відомості, зазначені у преференційному сертифікаті.
Як слідує з пояснення представників відповідача відповіді від Московської торгово-промислової палати на вищезазначені запити до Східної митниці не надходили.
За п. 11 Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 року строк дії сертифікату форми СТ-1 становить 12 місяців від дня видачі.
Таким чином, у зв'язку з закінченням терміну дії та за відсутністю підтвердження уповноваженим органом достовірності (автентичності) сертифіката та відомостей, що в ньому містяться, сертифікати про походження товарів форми СТ-1 від 18.04.2011 року № RUUA 1021004764 (0246354), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004588 (0246091), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004589 (0246092) Східною митницею визначені такими, що не можуть бути підставою для відновлення режиму вільної торгівлі, про що прийняті наступні Рішення про визначення країни походження товару від 19.04.2012 року за №№ 700140000/2012/0045/2, 700140000/2012/0044/2 та 700140000/2012/0046/2.
Вказані Рішення відповідач направив на адресу ТОВ «Меркурій» разом з супроводжуючим листом від 23.04.2012 року № 11-19/5722 (а.с. 65-66).
Як слідує з позову та пояснення представника позивача у судовому засіданні, ТОВ «Меркурій» вважає, що ним дотриманий строк для надання Східній митниці сертифікатів походження товару - до закінчення 12 місяців від дня реєстрації ВМД, а саме, сертифікати надані відповідачу 15.06.2011 року. Проте відповідач не відновив режим вільної торгівлі та не звільнив позивача від сплати мита у загальному розмірі 248 184,31 грн.
При цьому позивач вказує, що ним не отримувались від відповідача листи, у тому числі, Рішення про визначення країни походження товару від 19.04.2012 року за №№ 700140000/2012/0045/2, 700140000/2012/0044/2 та 700140000/2012/0046/2, крім листа від 14.07.2011 року № 11-19/8513, яким Східна митниця повідомила ТОВ «Меркурій» про вжиття заходів з перевірки факту видачі сертифікатів та зазначених в них відомостей (а.с. 102).
Також позивач вважає, що Східною митницею взагалі не направлялись запити Московської торгово-промислової палати з проханням підтвердити факт видачі сертифікатів та зазначених в них відомостей.
Таким чином, позивач зазначає, що не отримання ним Рішень про визначення країни походження товару, якими позивачу відмовлено у відновленні режиму вільної торгівлі позбавило його права на заявлене майно (гексановий розчинник нефрас-П1-63/75), а також права на оскарження цих Рішень.
У доказ того, що зазначені листи дійсно надсилалися на адресу Московської торгово-промислової палати Російської Федерації, а також, що на адресу ТОВ «Меркурій» надсилалися: лист від 14.07.2011 року № 11-19/8513 щодо повідомлення підприємства про вживання заходів з перевірки факту видачі сертифікатів та зазначених в них відомостей та лист від 23.04.2012 року № 11-19/5722 про прийняття Рішень про визначення країни походження товару від 19 квітня 2012 року за № 700140000/2012/0045/2, №700140000/2012/0044/2 та № 700140000/2012/0046/2 разом з надісланням цих Рішень, відповідач надав до суду наступні Реєстри простих відправлень:
- від 01.07.2011 року щодо відправлення запита від 01.07.2011 року № 11-19/7829 до Московської торгово-промислової палати;
- від 15.07.2011 року щодо відправлення листа від 14.07.2011 року № 11-19/8513 до ТОВ «Меркурій»;
- від 07.10.2011 року щодо відправлення другого запиту від 03.03.2012 року № 11-19/3133 до Московської торгово-промислової палати;
- від 05.03.2012 року щодо відправлення третього запиту від 03.03.2012 року № 11-19/12565 до Московської торгово-промислової палати;
- від 26.04.2012 року щодо відправлення листа від 23.04.2012 року № 11-19/5722 до ТОВ «Меркурій» разом з Рішеннями про визначення країни походження товару від 19.04.2012 року № 700140000/2012/0045/2, від 19.04.2012 року № 700140000/2012/0044/2 та від 19.04.2012 року № 700140000/2012/0046/2.
До Реєстрів простих відправлень надані поштові квитанції з оплати поштових послуг по надісланню цієї поштової кореспонденції.
З огляду на ці Реєстри вбачається, що вони підписані начальником відділу організаційного та документального забезпечення Східної митниці ОСОБА_5
Ухвалою від 18 жовтня 2012 року суд зобов'язав Донецьку дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» надати суду документальні підтвердження про дату вручення поштових відправлень від 14.07.2011 року та від 23.04.2012 року на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» - 83045, м. Донецьк, вул. Воровського, 9.
У відповідь на зазначену ухвалу суду, Донецька дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» листом від 29.10.2012 року № 7/14-2499 повідомила, що надати витребувані документи неможливо у зв'язку з тим, що проста кореспонденція приймається без видачі квитанції, пересилається на всіх етапах обробки без приписки до супровідних документів, вручається адресату без розписки (а.с. 104).
Допитана судом у якості свідка начальник відділу організаційного та документального забезпечення Східної митниці ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вся вихідна поштова кореспонденція обов'язково формується у відповідні Реєстри, які зберігаються у справах Східної митниці, та записана у ці Реєстри поштова кореспонденція у той же день направляється адресатам через поштове відділення.
Як слідує з пояснень свідка, наведені вище запити до Московської торгово-промислової палати Російської Федерації та на адресу ТОВ «Меркурій» були відправлені наведеним адресатам у відповідності до Реєстрів простих відправлень.
Додатково до наведеного свідок також пояснила, що листи, які не вручені адресатам та повертаються до Східній митниці реєструються у Журналі прийому-передачі до структурних підрозділів Східної митниці вхідних документів, які не підлягають реєстрації у відділі організаційного та документального забезпечення (номенклатура 11-70).
Так, у цьому Журналі, який надано свідком до матеріалів справи, не вбачається, що вищезазначені листи повертались до Східної митниці не врученими адресатам: ТОВ «Меркурій» та Московській торгово-промисловій палаті (а.с. 116-121).
Разом з цим, як пояснила ОСОБА_5, відправлення листів простою кореспонденцією пов'язано з неналежним фінансуванням митниці та відсутністю необхідних коштів на такі цілі, при цьому обов'язковість відправлення листів рекомендованою кореспонденцією діючими правовими актами не передбачено.
Вказані пояснення свідка підтверджені листом від 08.11.2012 року № 11-23/15231 за підписом начальника митниці, згідно якому видатки здійснюються в умовах жорсткого режиму економії, а тому листи відправляються простою кореспонденцією.
Отже, факт відправлення вказаної поштової кореспонденції на адреси ТОВ «Меркурій» та Московської торгово-промислової палати суд вважає підтвердженим сукупністю письмових доказів та показань свідка, при цьому вказана кореспонденція не повернута поштою з відзнакою «не вручено», а отже отримана ТОВ «Меркурій» та Московською торгово-промисловою палатою.
Згідно з Порядком № 1070 сертифікат про походження товару (далі - сертифікат) - документ, яким підтверджується країна походження товару, виданий уповноваженим органом даної країни. Сертифікат про походження товару може бути виданий в країні вивезення товару на підставі сертифіката, раніше виданого уповноваженим органом у країні походження товару.
Відповідно до Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 року - сертифікат походження товару - документ, одночасно який свідчить про країну походження товару та виданий органом держави-експортеру, уповноваженим у відповідності з національним законодавством.
Приписами зазначених Правил передбачено, що на підтвердження країни походження товару у конкретній країні - учаснику Угоди необхідно надання митним органам країни ввозу сертифіката походження товару форми СТ-1 або декларації походження товару.
Декларація про походження товару являє собою заяву про країну походження товару, виготовлене виробником, продавцем або особою, пересуваю щему товари, на комерційному рахунку або іншому документі, що має відношення до товару.
Сертифікат походження товару оформлюється, як правило, на кожну окрему поставку товару, яка здійснюється одним або більше транспортними засобами одному й тому же вантажоодержувачу від одного й того же вантажовідправника (п. 10 Правил).
Під час експорту товарів від країн - учасників Угоди сертифікат походження товару надається уповноваженим органом у відповідності з національним законодавством держави-експортера.
Сертифікат оформлюється на спеціальному захисному бланку формату А4 (210 х 297 мм), виготовленому типографським способом. Строк дії сертифікату форми СТ-1 становить 12 місяців з дня видачі (п. 11 Правил).
Згідно ст. 276 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
За ч.1, 2 ст.277 Митного кодексу України визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодексу України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 р. № 1864.
У відповідності до п. 4 даного Порядку декларант визначає країну походження товару, що переміщується через митний кордон України, на підставі сертифіката про походження товару чи декларації про походження товару, що подається митному органу для підтвердження цих відомостей.
На підставі п. 5 зазначеного Порядку, у разі, коли в декларації про походження товару та в інших документах, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в декларації, декларант має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару сертифікат або додаткові відомості, на підставі яких відповідно до положень Митного кодексу України щодо визначення країни походження та порядку, встановленого Держмитслужбою, митним органом визначається країна походження товару.
Ця норма кореспондується з приписами ст.282 Митного кодексу України, яка передбачає, що для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару.
У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару, в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Президентом України.
У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково:
1) на товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;
2) на товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
3) якщо це передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, а також законодавством України в галузі охорони довкілля, здоров'я населення, захисту прав споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;
4) у випадках, коли у документах, які подаються для митного оформлення, немає відомостей про походження товарів або у митного органу є достатні підстави вважати, що декларуються недостовірні відомості про походження товарів.
Режим вільної торгівлі між Україною та Російською Федерацією встановлено Угодою про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року. Дана угода ратифікована Законом України від 06 жовтня 1999 року № 1125-XIV.
Статтею 3 цієї Угоди встановлене, що договірні Сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін. Країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 року.
У відповідності до п. 21 Правил до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав-учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (за формою СТ-1) чи інших необхідних документів протягом одного року з дати митного оформлення.
Зазначене узгоджується з приписами статті 284 Митного кодексу України, якою встановлено, що до товарів може застосовуватися (відновлюватися) режим найбільшого сприяння за умови одержання належним чином оформленого посвідчення про їх походження не пізніше ніж через один рік з дати здійснення митного оформлення.
Проаналізувавши зазначені норми суд дійшов висновку, що сертифікат походження товару є документом, на підставі якого митний орган визначає країну походження товару, що у свою чергу впливає на нарахування тарифів та митних платежів.
Відповідно до п. 16 Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2000 року у разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифіката або відомостей, що містяться в ньому, митний орган країни ввозу товару може звернутися до уповноваженого органу, що засвідчив сертифікат, чи до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості, включаючи прохання, пов'язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів.
Аналогічну норму щодо права звернення митного органу з метою підтвердження автентичності сертифікату та відомостей, що в ньому зазначені, містить ч. 4 ст. 283 Митного кодексу України, в якій визначено, що у разі виникнення сумнівів з приводу достовірності сертифіката чи відомостей, що в ньому містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до органу, що видав сертифікат, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, з проханням про надання додаткових відомостей. Товар не вважається таким, що походить з відповідної країни, доти, доки митні органи не одержать належним чином оформлений сертифікат про походження товару або затребувані ними додаткові відомості.
Судом встановлено, що Східна митниця не отримала відповіді на свої запити до Московської торгово-промислової палати від 01.07.2011 року № 11-19/7829, від 03.03.2012 року № 11-19/3133 та від 03.03.2012 року № 11-19/12565, при цьому за цей період вже сплив строк дії сертифікатів про походження товарів форми СТ-1 від 18.04.2011 року № RUUA 1021004764 (0246354), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004588 (0246091), від 15.04.2011 року № RUUA 1021004589 (0246092).
За таких обставин, з урахуванням наведених норм митного законодавства суд дійшов висновку, що Рішення про визначення країни походження товару від 19.04.2012 року № 700140000/2012/0045/2, від 19.04.2012 року № 700140000/2012/0044/2 та від 19.04.2012 року № 700140000/2012/0046/2, якими вказані сертифікати про походження товарів визначені такими, що не можуть бути підставою для відновлення режиму вільної торгівлі, прийняті відповідачем обґрунтовано та на підставі діючого законодавства, відповідають обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права, а отже позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача відновити режим вільної торгівлі найбільшого сприяння за отриманими заявами та документами задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не надано доказів, що спростовували б доводи відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.
Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій» до Східної митниці про зобов'язання прийняти рішення та відновити режим вільної торгівлі найбільшого сприяння за отриманими заявами та документами - відмовити повністю.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представників відповідача 8 листопада 2012 року. Повний текст постанови буде виготовлений 12 листопада 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Чучко В.М.