Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
13 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/12201/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Крилової М.М.
при секретарі Фоміній О.Д.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
за участю:
позивача ОСОБА_1;
представника відповідача Жуковського Я.А., діє за довіреністю від 27.08.2012, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначає, що 07.04.2006 року позивачем придбана будівля адміністративно-побутового комплексу з кафе загальною площею 733,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Позивач зазначає, що перша черга (цокольний перший поверх) будівлі площею 480 кв.м. зданий в експлуатацію 10.03.1998 року, однак з моменту придбання зазначеної будівлі у власність позивач добудував другий поверх під житло. 22.08.2012 року позивачем отримана декларація №ДЦ 14312146437, згідно якої будівля називається житловим будинком з вбудованими господарськими будівлями літер. А-2, по якій прийнято в експлуатацію другу чергу будівництва.
Позивач зазначає, що після отримання декларації він звернувся до відповідача із заявою про проведення поточної технічної інвентаризації, оскільки призначення будинку змінилось після його реконструкції, однак 28.08.2012 року відповідачем відмовлено у вчинені заявлених дій. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки зміну призначення будинку зафіксовано в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Позивач, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просив визнати дії щодо відмови у проведенні поточної технічної інвентаризації протиправними, зобов'язати провести поточну технічну інвентаризацію будинку АДРЕСА_1 зі зміною його призначення на житловий будинок з вбудованими господарськими будівлями, стягнути моральну шкоду та незаконно стягнену оплату за копію технічного паспорту в сумі 944,00 грн.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволені.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; такою державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав, зокрема на нерухоме майно, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно з пунктом 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
БТІ на основі законодавства делеговані владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов'язаних зі здійсненням від імені держави дій щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька» з замовленням про проведення технічної інвентаризації за адресою: АДРЕСА_1, однак відповідачем на зазначене замовлення надана відповідь від 28.08.2012 року, зі змісту якої вбачається, що провести інвентаризацію нерухомого майна зі зміною цільового призначення об'єкту нерухомого майна неможливо.
Суд вважає таке рішення відповідача правомірним з огляду на наступне.
Підставою відмови визначена Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за N 582/5773, відповідно до якого технічній інвентаризації підлягають об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.
Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 р. №127, до об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації, належать:
- житлові будинки квартирного типу різної поверховості, гуртожитки;
- житлові будинки садибного типу, розташовані на окремих земельних ділянках;
- будинки і споруди громадського та виробничого призначення, інженерні мережі, елементи благоустрою тощо;
- господарські будівлі (сараї /хліви/, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції, сміттєзбірники тощо);
- господарські споруди (колодязі, вигрібні ями, огорожі, ворота, хвіртки, замощення тощо);
- садові та дачні будинки, гаражі (що не відносяться до господарських: багатоповерхові, підземні, одноповерхові-блокові);
- захисні споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (далі - захисні споруди) (ДБН В 2.2.5-97 "Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони", ДБН А 3.1-9-2000 "Управління, організація і технологія. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом захисних споруд цивільної оборони та їх утримання"). Класифікація захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони) наведена у додатку 14 до цієї Інструкції.
Із аналізу положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна вбачається, що назва об'єкту нерухомого майна визначається виходячи з цільового призначення приміщення, що переважає за площею у даному об'єкті.
Як вбачається з договору купівлі-продажу будівлі від 07.04.2006 року, ОСОБА_1 придбана частина будівлі літ. А-2 адміністративно-побутового корпусу з кафе та їдальнею за адресою: м. АДРЕСА_1 площею 464,2 кв.м.
З декларації №ДЦ 14312146437 від 22.08.2012 року вбачається, що нею засвідчено про готовність до експлуатації об'єкта другої черги жилої будівлі із вбудованими господарськими побудовами літера А-2. крім того, із зазначеної декларації вбачається, що 10.03.1998 року введена до експлуатації перша черга за умови введення капітального будівництва, з не введеним до експлуатації другого поверху.
Таким чином, в даному випадку існує розбіжності у цільовому призначенні об'єкту нерухомого майна.
Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Так, позивачем не надані суду докази в обґрунтування заявлених вимог, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправними дії щодо відмови у проведенні поточної технічної інвентаризації та зобов'язання її провести.
Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року N 5, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Позивачем має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Згідно п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 N 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На думку суду, позивач не навів суду докази, які б підтвердили заподіяння йому відповідачем моральної шкоди, не довів чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діяннями вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача, а тому вимоги про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Вимоги щодо стягнення з відповідача оплату за копію технічного паспорту в сумі 944,00 грн. також задоволенню не підлягають з підстав необґрунтованості та недоведеності, оскільки позивачем будь-яких документів на підтвердження незаконності стягнення оплати за видачу копії технічного паспорту не подано.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають відмові в задоволені з огляду на відсутність порушень норм діючого законодавства відповідачами.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Донецька», третя особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 листопада 2012 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 19 листопада 2012 року.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Крилова М.М.