09 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/7794/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коблової О.Д.
при секретарі судового засідання Камінського О.Д.
за участю представників:
позивача Фареника І.В., Куріної Л.І., Слєпенко Л.П.,
Науменко Т.М.
відповідача Кревець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара Техно»до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Самара Техно» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби та просить скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12 червня 2012 року № 0000212200 та № 0000222200.
В обґрунтування позову зазначено, що співробітниками Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Самара Техно» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.20009р. по 31.03.2012р., за результатами якої 28.05.2012 року складено акт № 87/221/32083250. Під час перевірки повноти визначення скоригованого валового доходу та доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період 01.04.20009р. по 31.03.2012р. в акті перевірки встановлено його заниження на суму 893 810,90 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року на суму 14 180,00 грн., 3 квартал 2009 року на суму 118 750,00 грн., 4 квартал 2009 року на суму 135 848,40 грн., 1 квартал 2010 року на суму 120 825,70 грн., 2 квартал 2010 року на суму 156 839,10 грн., 4 квартал 2010 року на суму 23 116,60 грн., 1 квартал 2011 року на суму 68 445,40 грн., 2 квартал 2011 року на суму 66 447,40 грн., 3 квартал 2011 року на суму 21 984,47 грн., 4 квартал 2011 року на суму 105 317,34 грн., 1 квартал 2012 року на суму 62 055,93 грн. В результаті чого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12 червня 2012 року № 0000212200 та № 0000222200, з якими позивач не погоджується та зазначає, що вони прийняті на підставі помилкового тлумачення ревізорами норм чинного податкового законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на надані письмові заперечення, в яких просив у задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі та зазначив, що висновки, викладені в акті від 28.05.2012 року № 87/221/32083250 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Самара Техно» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.20009р. по 31.03.2012р. є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, тому просив у задоволення позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи із наступного.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення правовідносин (2009 -2012рр.), тобто Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинний в редакції станом на 2009 - 2010рр.) та норми Податкового кодексу України виходячи з того, що перевірка позивача податковим органом здійснена у 2012 році.
Відповідно до ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, на підставі направлень від 11.05.2012 року №№ 125, 126, 127, 128 виданих Новомосковською ОДПІ Кравцем Володимиром Володимировичем головним державним податковим ревізор-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю Новомосковської ОДПІ, Молчановим Дмитром Васильовичем головним державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Новомосковської ОДПІ, Горжієм Артуром Івановичем головним державним податковим ревізор-інспектором сектору контролю за проведенням готівкових розрахунків управління податкового контролю Новомосковської ОДПІ, Піскун Людмилою Петрівною старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу податкового контролю юридичних та фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Новомосковської ОДПІ, згідно із підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара Техно» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року.
Вказаною перевіркою встановлено порушення:
- п. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України та п. 5.1 та п. 5.10 статті 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та заниження TOB «Самара Техно» податку на прибуток у загальній сумі 513 447,4 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року на суму 14 353,6 грн., за 3 квартал 2009 року на суму 62 132,6 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 69 635,9 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 61 333.,0 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 80 780,3 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 17 907,5 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 16 909,4 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 44 118,6 грн., 2 квартал 2011 року на суму 28 018,6 грн., 3 квартал 2011 року на суму 9 270,2 грн., 4 квартал 2011 року на суму 44 408.8 грн., 1 квартал 2012 року на суму 64 578,9 грн.;
- пп. 4.5.1, п. 4.5, ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168 9-ВР (із змінами та доповненнями) та п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України TOB «Самара Техно» занижено суми з податку на додану вартість що підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет всього у сумі 148 968,1 грн., у тому числі за червень 2009 року у сумі 2 363,4 грн., за серпень 2009 року у сумі 17 821,7 грн., за вересень 2009 року у сумі 1 969,9 грн., листопад 2009 року у сумі 18 193,8 грн., за грудень 2009 року у сумі 4 447,6 грн., за січень 2010 року у сумі 15 450,6 грн., за лютий 2009 року у сумі 4 687,0 грн., за квітень 2010 року у сумі 25 837,8 грн., за травень 2010 року у сумі 302,0 грн., за грудень 2010 року у сумі 3 277,8 грн., за січень 2011 року у сумі 4 373,2 грн., за лютий 2010 року у сумі 3 797,5 грн., за березень 2011 року у сумі 3 811,9 грн., за травень 2011 року 7 367,0 грн., за червень 2011 року у сумі 3 707,4 грн., за липень 2011 року у сумі 3 664,0 грн., за жовтень 2011 року у сумі 10 907,2 грн., за листопад 2011 року у сумі 3 198,7 грн., за грудень 2011 року у сумі З 446,9 грн., за січень 2012 року у сумі 3 435,6 грн., за лютий 2012 року у сумі 3 459,6 грн., за березень 2011 року у сумі 3 447,5 грн.
На підставі акту перевірки № 87/221/32083250 від 28.05.2012 року відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12 червня 2012 року № 0000212200 на загальну суму 610 356,20 грн. (513 447,40 грн. - сума збільшеного грошового зобов'язання, а 96 908,80 грн. - штрафні (фінансові) санкції) та № 0000222200 на загальну суму 180 446,00 грн. (148 968,10 грн. - сума збільшеного грошового зобов'язання, а 31477,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
Матеріалами справи підтверджується, що при складанні акту перевірки від 28.05.2012 року № 87/221/32083250 було допущено помилку у зведених даних, щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум скоригованого валового доходу та доходу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (стор. 4 акта перевірки), а саме у графі «Дані перевірки» за І квартал 2012 року зазначена сума 314 431,10 грн. при фактичній 120 681,90 грн., що вплинуло на відхилення між даними платника та даними перевірки доходу, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та вплинуло на висновки, щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток за І квартал 2012 року. Таким чином Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби помилково було завищено грошові зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні з податку на прибуток приватних підприємств від 12.06.2012 року № 0000212200 на суму 50 859,20 грн. у т.ч. основного платежу 40 687,30 грн., штрафних санкцій 10 171,90 грн.
Крім того, відповідно до статті 259 та статті 264 Кодексу, позовна давність встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Так, на виконання умов Кодексу між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Мушкетер» не порушені строки позовної давності, так як договір діючий. Додатковою угодою від 06.01.2010 року до договору № 01/01 від 31.01.2005р. продовжено строк сплати за поставлений товар (збільшено позовну давність) до 31.12.2012 року. Також на виконання умов договору (додаткової угоди) в погашення кредиторської заборгованості виписано простий вексель.
Статтю 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визначення нею свого боргу або іншого обов'язку. Свідченням визнання боргу є акт звіряння. Та після переривання, перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Суд зазначає, що твердження відповідача, що по договору оренди обладнання від 01.07.2007р. № 07/09 сплинув строк позовної давності, є помилковими.
Так, договір укладений між позивачем та Товариством з обмеженою фірма «Мушкетер» - це угода між двома суб'єктами господарювання з правами, обов'язками, відповідальністю; зобов'язання за договором сторони не порушують; строк дії договору до 31.12.2013р.; безповоротна фінансова допомога сторонами не надавалась; підстав для проведення роботи щодо стягнення заборгованостей на даний час немає, заборгованість одного платника податків перед іншим відсутня. Більш того, факт продовження господарських відносин, відображено в Акті перевірки на 14 стор., де вказано, що термін дії договору продовжено до 31.12.2013 року.
Суд доходить висновку, що посилання відповідача на положення п. 1 ст.4 та ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо включення до складу валового доходу платника податку на прибуток сум безповоротної фінансової допомоги та на положення ст. 14, ст. 135, ст. 140 Податкового кодексу України є безпідставними.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону, датою виникнення прав платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої із подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - вразі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- бо дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання «и платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах )ти граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, -Л інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Згідно статті 5 Кодексу акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Керуючись п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, чинній з 31.03.2005 року «не передбачає коригування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому, після 31.03.2005 року податковий кредит та податкові зобов'язання з податку на додану вартість у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості не підлягають коригуванню» (лист Державної податкової адміністрації України від )9.03.2006р. № 4343/7/16-1517-1). Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 22.05.2006р. № 9580/7/16-1917-20 нова редакція цього пункту (4.5 ст. 4) не містить підстав для коригування податку на додану вартість у разі визнання боргу покупця безнадійним при проведенні процедури врегулювання сумнівної заборгованості, а передбачає коригування лише при зміні суми компенсації вартості товарів (послуг) після їх поставки, включаючи перегляд цін і повернення товарів при наявності податкової накладної.
Основною вимогою для включення до складу податкового кредиту або його коригування являється наявність податкової або коригуючої накладної, а на підприємстві позивача відсутні коригуючи податкові накладні, тому підстави для коригування податкового кредиту відсутні.
Таким чином, позивачем правомірно віднесено суми податку на додану вартість о складу податкового кредиту (не занижено) та вірно визначено валовий дохід підприємства (не занижено).
Отже, згідно ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 12 червня 2012 року № 0000212200 та № 0000222200.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Так як, в матеріалах справи містяться докази понесених судових витрат у розмірі 32,19 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути вказані кошти з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара Техно» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.06.2012 року № 0000212200 та № 0000222200 Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Самара Техно» судові витрати у розмірі 32,19 грн.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 15 жовтня 2012 року.
Суддя О. Д. Коблова