Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14616/2012
суддя Донецького окружного адміністративного суду Чучко В.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 року, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі за текстом - Ясинуватська ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 року.
За результатами ознайомлення із зазначеним позовом суддею встановлено, він подано без додержання вимог, передбачених ч.3 та ч.5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки норми зазначеної статті передбачають, зокрема, одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника, а також необхідність додання до позовної заяви документу про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
1. Щодо документу, що підтверджує повноваження позивача.
Стаття 107 цього ж Кодексу покладає на суддю обов'язок після одержання позовної заяви з'ясувати, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником). При цьому суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі.
Позовна заява підписана позивачем як фізичною особою-підприємцем. Разом з тим, до матеріалів справи не надано доказів щодо набуття ОСОБА_1 статусу підприємця.
Відносини у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців регулюються Законом України від 15.05.2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Відповідно до п. 1 ст. 4 цього Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
Приписами ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено, що не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця державним реєстратором видається (надсилається поштовим відправленням) заявнику виписка з Єдиного державного реєстру.
Отже, позивачем до матеріалів справи не додано доказів того, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зокрема, виписки з Єдиного державного реєстру, а також Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
2. Щодо сплаченого позивачем судового збору суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Реалізація окремих рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, а також відповідно їх оскарження, може призводити до зменшення або до збільшення майна особи. Отже, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
З практики Європейського суду з прав людини вбачається, що вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Так, зокрема, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 18.01.2012 року № 165/11/13-12, у відповідності до якої адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновим.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 27.03.2012 року, винесеного Ясинуватською ОДПІ, який є суб'єктом владних повноважень, відносяться до майнового спору, оскільки спірними рішеннями відповідача збільшується позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку з доходів найманих працівників, тобто вказані рішення впливають на структуру майна позивача у бік його зменшення.
Згідно квитанції від 30 жовтня 2012 року № 286/31682, доданої до позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 34,00 грн., що на 2012 рік дорівнює сплаті судового збору для подання адміністративного позову немайнового характеру.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 08.07.2011 року № 2747-IV «Про судовий збір», який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.
Так, розміри ставок судового збору встановлено статтею 4 цього Закону та визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позивачем судовий збір сплачений не у повному обсязі, а тому вважається, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 зазначеного кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ясинуватської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2012 року - залишити без руху.
Позивачу у строк до 16 листопада 2012 року усунути недоліки поданого адміністративного позову шляхом надання суду доказів того, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем: виписку з Єдиного державного реєстру, Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, а також доказів сплати судового збору у розмірі, визначеному ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Чучко В.М.