Постанова від 14.11.2012 по справі 2а/0570/14396/2012

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14396/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:25

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Куденков К.О.

при секретарі Афоніній Г.Р.

за участю:

прокурора: не з'явився

представника позивача: Купченко Т.І.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Прокурора Кіровського району м.Макіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кіровського району м.Макіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4 010,30 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, яка підлягає примусовому стягненню.

Прокурор у судове засідання від 14.11.2012р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

Представник позивача у судовому засіданні від 14.11.2012р. адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Відповідач у судове засідання від 23.10.2012р. не з'явився, про дату, час й місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_2 зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця, про що зазначено в інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (станом на 14.11.2012р.), доступ до якого впроваджено на підставі Наказу Міністерству юстиції України від 19.08.2011р. №2009/5 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», та перебуває на обліку у позивача у якості фізичної особи-підприємця, про що зазначено у витягу з реєстру страхувальників ДРСС.

Відповідно до акту Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки №109 від 10.07.2012р., встановлено, що відповідачем не надано звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, та відповідачу донараховано єдиний внесок за січень-грудень 2011 року на суму 4 010,30 грн. Також, у вказаному акті встановлено, що у 2011 році відповідач перебував на спрощеній системі оподаткування.

Згідно копії розпорядження про усунення порушень від 10.07.2012р. №67 позивачем визначено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 необхідно надати до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки звіт за 2011 рік.

У матеріалах справи наявна копія корінця вимоги від 10.07.2012р. №Ф-201 про сплату боргу у розмірі 4 010,30 грн., яка була вручена відповідачу 21.07.2012р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Із заяви позивача від 14.11.2012р. вбачається, що станом на 14.11.2012р. заборгованість з єдиного внеску за 2011 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не сплачена та складає 4 010,30 грн., та вимога про сплату боргу від 10.07.2012р. №Ф-201 не оскаржувалась.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 4 ч. першої ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності - є платниками єдиного внеску.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Із акту Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки №109 від 10.07.2012р. вбачається, що позивачем розраховано суму єдиного внеску за 2011 рік відповідно до наведених положень.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Частиною другою ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 ч. 1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Підпунктами 1 та 2 п. 2.1 розділу ІІ Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Відповідно до пп. 1 п. 2.2 розділу ІІ зазначеного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно п. 2.4 зазначеного Положення, управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином у відповідача виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка складає 4 010,30 грн., та підлягає примусовому стягненню.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Кіровського району м.Макіївки в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість з єдиного внеску у загальному розмірі 4 010 (чотири тисячі десять) гривень 30 (тридцять) копійок на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Макіївки Донецької області.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 14 листопада 2012 року, складання постанови у повному обсязі - 15 листопада 2012 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.

Попередній документ
27536304
Наступний документ
27536306
Інформація про рішення:
№ рішення: 27536305
№ справи: 2а/0570/14396/2012
Дата рішення: 14.11.2012
Дата публікації: 21.11.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: