м.Вінниця
19 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/5138/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді:Богоноса Михайла Богдановича,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Вінницької області Державної податкової служби з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість в сумі 10394,41 грн, яка в добровільному порядку відповідачем не погашена, у зв'язку з чим дана заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№ 29554) про розгляд справи в порядку письмового провадження та уточнення позових вимог зазначивши, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 13027,96 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату,час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Вінницької міської ради 16.08.2004 року, на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ перебуває з 19.08.2004 року.
Встановлено, що станом на 27.09.2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 13027,96 грн.
Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Дана заборгованість виникла в результаті часткової сплати відповідачем суми грошових зобов"язань визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість № 9050422782 від 20.08.2012 року на суму 1853,00 грн та № 9040084007 від 12.07.2012 року на суму 2155,00 грн.
30.03.2012 року Вінницькою ОДПІ було прийнято рішення № 80 про розстрочення грошових зобов"язань відповідача, проте 30.07.2012 року на підставі ст. 100 ПК України у зв'язку із несплатою чергової частки розстроченого зобов"язання та невиконання п.6.4. договору № 80 позивачем було прийнято рішення про скасування рішення від 30.03.2012 року № 80 про розстрочення грошових зобов"язань.
Приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 цього Кодексу у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини
При цьому судом враховується, що податковим органом вживалися заходи щодо погашення спірної заборгованості, зокрема, на адресу відповідача надсилалася податкова вимога від 23.07.2012 року за № 697 (а.с. 14 а). Вказана вимога виконана не була, так само як і не оскаржувалися у встановленому законом порядку.
Вимоги позивача стосовно стягнення податкового боргу є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_3, р/р 26000001090110 ПАТ "КБ Хрещатик", МФО 300670, р/р 26002118667 АБ "Украгазбанк" МФО 320478, р/р 26004000247338 ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 13097,96 грн (тринадцять тисяч дев"яносто сім гривень дев'яносто шість коп).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович