Справа № 2-6566/12
іменем України
"13" листопада 2012 р.
Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді Цимбал І.К.
при секретарі -Троян С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Позивач звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, посилаючись на те, що вона зареєструвала шлюб з відповідачем, від якого у них народилась дитина, проте спільне життя з відповідачем не склалося із за різних поглядів на життя. Позивач припинив спільне проживання з відповідачем та дитиною, не приймає участі у вихованні та утриманні дитини, не опікувався сім'єю, у зв'язку з чим позивач втратила почуття поваги та любові до відповідача і оскільки шлюб носить формальний характер, просить останній розірвати та стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини.
В судове засідання позивач не з'явилась надала заяву в якій позов підтримала, просила розглянути справу у її відсутність та ухвалити у справі заочне рішення.
Відповідач позов в частині стягнення аліментів визнав у повному обсязі, проте з вимогами про розірвання шлюбу не погодився та пояснив, що дійсно близько року сторони разом не проживають, оскільки позивач проживає у своїх батьків з якими відповідач житини не бажає, проте почуття любові до позивача у нього не втрачено і він вважає, що можливо виправити ситуацію, яка склалась у їх сім'ї. З приводу надання коштів на утримання дитини пояснив, що такі кошти він не надавав, через брак роботи.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони зареєстрували шлюб 27.02.2010 року у Лівобережному відділі реєстрації шлюбі м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 231 /а.с.8/ від якого у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 року /а.с.9/.
Спільне життя між сторонами не склалося близько року сторони не підтримують шлюбних стосунків, не ведуть спільного господарства, проживають окремо. Позивач втратила почуття любові до відповідача, примирення категорично не бажає, через різні погляди на життя та відсутність взаємопорозуміння.
В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що протягом часу окремого проживання сторін з боку останніх, а зокрема з боку відповідача, були відсутні спроби налагодити сімейні стосунки, відповідач не зміг обґрунтовано пояснити суду, у зв'язку з чим протягом тривалого часу останній не вживав заходів для примирення з позивачем, хоча у судовому засіданні зазначив, що почуття любові до позивача не втратив і розлучатися не бажає і зазначив у якості причини не визнання позову в частині розірвання шлюбу не бажання, щоб дитина сторін зростала без батька. На думку суду, зазначена причина не може слугувати підставою для збереження шлюбу, оскільки для відновлення сімейних стосунків відродження почуттів любові та поваги такої причини є недостатньо, проте інших причин відповідач не зазначив, а отже наявність непорозумінь у сім'ї часто, призводять до сварок, що погано впливатиме на розвиток та виховання дитини, що має істотне значення та суперечать інтересам подружжя, яке має невід'ємне право на взаємоповагу до своєї особистості.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач заперечуючи проти позову в частині розірвання шлюбу не заявив обґрунтованого клопотання про надання строку на примирення та його доцільність, натомість зважаючи на відсутність у позивача до відповідача почуттів любові, її категоричне не бажання примиритися, відсутність з боку сторін, зокрема відповідача, протягом тривалого часу спроб налагодити сімейні стосунки, суд дійшов висновку про недоцільність надання такого строку.
Враховуючи викладене вбачається, що розлад між подружжям носить не тимчасовий характер. За таких обставин суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно та поновлена бути не може, оскільки подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам дитини. Спір про поділ майна на час розгляду справи відсутній.
В судовому засіданні визнано сторонами, що відповідач не надавав коштів на утримання дитини сторін.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько(- ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а обов'язок з утримання дитини покладається рівною мірою на обох батьків.
Позивач не працює, перебуває у декретній відпустці. Відповідач має задовільний стан здоров'я, утриманців не має, аліменти не сплачує.
Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного Кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що виходячи з принципу рівності батьків в утриманні дитини, розмір аліментів про який просить позивач буде справедливим по відношенню до обох сторін і забезпечить дотримання такого принципу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 208, 209, 212 -218, 367 ЦПК України та ст.ст. 110, 112, 113, 180, 182, 183, 191 СК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Шлюб зареєстрований 27.02.2010 року Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім'ї, актовий запис № 231 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвища сторонам залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Старі Шепеличі, Чорнобильського району, Київської області, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 аліменти у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно починаючи з 24.06.2011 року та до повноліття дитини, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення платежу за один місяць.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Старі Шепеличі, Чорнобильського району, Київської області, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
с. Старі Шепеличі, Чорнобильського району, Київської області, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в м. Києві, код ЄДРПОУ: 26268059, р/р 35222012000064, банк УДК м. Києва, МФО: 820019, 02, Дарницький районний суд м. Києва, витрати на інформаційно - технічне забезпечення в сумі 120 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: