Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22ц -5830 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Мануйлова Н.Ю.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
Іменем України
14 листопада 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Маловічко С.В.,
Каракуші К.В.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 вересня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Вільяннської районної державної адміністрації Запорізької області, Відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, треті особи: садове товариство «Зорька», Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання дійсним державного акту на право власності на земельну ділянку і усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-
У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Вільяннської районної державної адміністрації Запорізької області, Відділу Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області, треті особи: садове товариство «Зорька», Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області, про визнання недійсним розпорядження, державного акту на право власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В позові зазначав, що відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії І-ЗП № 008236, виданого 26.01.1998 на підставі рішення Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 13.05.1997 №30 йому належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,065га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Землю передано для ведення садівництва, зазначена земельна ділянка знаходиться на території садового товариства «Зорька», членом якого він є.
У жовтні 2011 року йому стало відомо, що на зазначену земельну ділянку 16.04.2010 на ім'я ОСОБА_3 на підставі розпорядження Вільнянської державної адміністрації № 398 від 10.03.2010 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку, який зареєстровано за № 011026000459. На теперішній час відповідачка користується його земельною ділянкою, не надає вільного доступу до неї. Таким чином, його позбавляють права власності.
Просив суд визнати недійсним розпорядження Вільнянської РДА від 10.03.2010 № 398, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_3, скасувати його реєстрацію та зобов'язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
У червні 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання дійсним державного акту ЯИ № 312621 на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1, виданого на її ім'я і усунення перешкод у користуванні власністю.
В зустрічному позові зазначала, що нею була повністю дотримана процедура отримання у приватну власність земельної ділянки та виготовлення відповідного державного акту: рішенням Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 15 від 24.10.2006 надана згода на виготовлення технічної документації; розпорядженням голови Вільнянської РДА № 656 від 29.09.2006 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо передачі у власність земельної ділянки; виконані роботи по виділенню земельної ділянки в натурі, погодження та виготовлення технічної документації з землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку; розпорядженням голови Вільнянської РДА № 398 від 10.03.2010 затверджена технічна документація та передана у власність ОСОБА_3 земельна ділянка НОМЕР_1; виготовлено та видано державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 серії ЯИ № 312621 від 16.04.2010; здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,0600га № 2321584000:00:0281.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 вересня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним та скасовано розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.03.2010 року за № 398 про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки члену СТ «Зорька»ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 0,0600га, яка розташована на території Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 312621 від 16.04.2010, виданий на підставі розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області від 10.03.2010 за № 398, зареєстрований в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі за № 011026000459, виданий на ім'я ОСОБА_3
Вирішено про скасування відділом Держкомзему у Вільнянському районі Запорізької області реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 312621 від 16.04.2010, виданого ОСОБА_3
Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_4
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати з оплати судового збору у розмірі 107,30 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
ОСОБА_4 надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить залишити рішення без змін.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, її представника ОСОБА_5, ОСОБА_4 та його представника адвоката ОСОБА_6, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 -215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові.
Судом першої інстанції встановлені ті обставини, що ОСОБА_4 за державним актом на право приватної власності на землю згідно державного акту серії 1-ЗП №008236 є власником земельної ділянки площею 0,065га розташованої на ділянці НОМЕР_1 садівничого товариства «Зорька»Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (а.с.9,11, 111, 117, 141).
На вказану земельну ділянку ОСОБА_3 у 2010р. отримала державний акт серія ЯИ №312621 на право власності на земельну ділянку (а.с.10,30).
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права. Зокрема, є вірним системне застосування ст. 22 ЗК України 1992р. щодо виникнення права власності після отримання документа, що посвідчує це право, п.7 розділу Х Перехідні положення ЗК 2002р. щодо збереження за громадянами, що одержали у власність земельні ділянки за раніше діючим законодавством, ч.3 ст. 152, ч. 1 ст. 155 ЗК України щодо захисту прав громадян на земельні ділянки шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, та недійсності акту, виданого цими органами, якщо порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою.
Рішенням суду взято до уваги Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) N 5-рп/2005 від 22.09.2005. Цим Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності в строк до 01 січня 2008р.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки рішення суду першої інстанції, оскільки загалом стосуються незгоди ОСОБА_3 з фактом набуття ОСОБА_4 права власності на земельну ділянку в садовому товаристві «Зорька». А саме, ОСОБА_3 наводить ті доводи, що ОСОБА_4 не був членом цього товариства, не мав права отримати земельну ділянку, його документи видані на підроблених довідках та т. ін.
Такі ж заперечення проти позову ОСОБА_4 ОСОБА_3 наводила і у суді першої інстанції.
Як суд першої інстанції вказав в рішення, так і апеляційний суд вказує, що такі заперечення та доводи не можуть вплинути на вирішення спору або спростувати рішення суду, так як згідно ст. ст. 11, 303 ЦПК України справа розглядається тільки в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи видно, що позовних вимог щодо оспорювання права власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку або недійсність його правовстановлюючих документів не заявлено.
Відповідно, доводи ОСОБА_3 про незаконність отримання ОСОБА_4 права власності на вказану земельну ділянку не можуть перевірятися і оцінюватися судом, як такі, що виходять за межі розгляду справи.
Доводи про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належить різні земельні ділянки спростовуються матеріалами справи, з яких видно, що спірна земельна ділянка одна й та сама. Різниця в документах щодо більшої площі земельної ділянки ОСОБА_4 на 0,005га не підтверджує, що це інша ділянка розташована на іншому місці, а тому не впливає на вирішення справи по суті спору.
Ті доводи, що ОСОБА_4 багато років не користувався земельною ділянкою, закинув її, не сплачував внески в садівниче товариство, що ОСОБА_3 користувалася земельною ділянкою, посадила фруктові дерева та інші рослини, є неприйнятними. Такі обставини не спростовують наявне у ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку, яка у нього не вилучалася у встановленому порядку, ним іншим особам не передавалася. Вказані доводи підтверджують, що ОСОБА_4 з боку ОСОБА_3 чинилися перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 вересня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: