Справа № 2203/1576/2012
Копія
15 листопада 2012 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого -судді Баса О.Г.,
суддів: Матковської Л.О., Карпусь С.А.,
при секретарі: Врублевському П.С.,
за участю: позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц/2290/2505/12 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області районного суду від 11 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
В квітні 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і просив усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_3 знести самовільно збудований паркан на металевих стійках з азбестоцементного шиферного листа. Позов обґрунтовував тим, що мешкає у житловому будинку АДРЕСА_1. В 2004 році його сусід з будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_3 в порушення державних будівельних норм без погодження із ним встановив глухий світлонепроникний паркан, який порушує інсоляційний режим земельної ділянки позивача, крім того, його встановлено з винесенням габариту листа на 5 см на земельну ділянку позивача. Добровільно виконати припис Волочиської міської ради щодо усунення порушень ОСОБА_3 відмовився, тому ОСОБА_2 звернувся до суду і просив позов задовольнити.
Головуючий у першій інстанції: Намистюк В.П. Провадження № 22ц/2290/2505/12
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія № 45
В ході розгляду справи неналежного відповідача ОСОБА_3 було замінено на належного відповідача ОСОБА_1, яка є власником будинковолодіння по вул. Фридрихівській, 23 у м. Волочиську.
Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2012 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 знести самовільно зведений паркан на металевих стійках з азбестоцементного шиферного листа вздовж межі між земельними ділянками за АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не враховано того, що з 1994 року до 2005 року діяли ДБН №79-92, які не забороняли спорудження парканів із шиферу і збудований паркан відповідав цим вимогам. Вказує також на те, що суд не взяв до уваги показання свідків, які пояснили, що позивач був присутнім при спорудженні паркану і будь-яких претензій щодо його спорудження не заявляв. Стверджує, що паркан побудований між гаражами і не спричиняє жодних незручностей позивачу, крім того, ним пропущено строк позовної давності.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до ч.1 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Судом встановлено, що сторони є суміжними землекористувачами по АДРЕСА_1. ОСОБА_1 на межі земельних ділянок встановила глухий світлонепроникний паркан на металевих стійках з азбестоцементного шиферного листа, чим порушено інсоляційний режим земельної ділянки ОСОБА_2, внаслідок цього має місце затікання до гаража, стіни покриваються цвілістю.
Вказані обставини підтверджуються актом обстеження земельних ділянок від 08.12.2011 року, яким комісія, створена Волочиською міською радою, зобов'язала ОСОБА_1 в місячний термін ліквідувати порушення будівельних та санітарних норм, допущених при будівництві паркана, поясненнями свідків.
Давши належну оцінку доказам по справі, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідачка допустила порушення прав позивача, які підлягають захисту.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 давав згоду на будівництво глухого паркана з шиферного листка, заперечуються самим позивачем, який, крім цього, стверджує про наявність спору щодо меж земельних ділянок.
Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О.Матковська